МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ТЕМА 6. ПСИХОЛОГІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ, МЕХАНІЗМ СПІЛКУВАННЯ.Контрольні питання 1. Назвіть види діяльності і дайте їм характеристику. 2. Яка відмінність між знаннями, уміннями, навичками, задатками? Яку роль відіграють мотив і мотивація діяльності? 3. Наскільки багатогранним є поняття «особистість»? 4. Чим вирізняється «соціальна роль» і «соціалізація»?
Мета:Означити важливість і роль спілкування у формуванні міжособистісних стосунків. Його види, функції, сторони, а також розкрити значення конфліктів в житті людини. Перелік основних питань: § Міжособистісні стосунки, їх механізм, види, функції, типи, засоби спілкування; Спілкування як комунікація, інтеракція, перцепція: функції і механізм. § Конфліктні ситуації та шляхи їх подолання. § Типологія конфліктних особистостей, стилів поведінки під час конфліктів.
Міжособистісні стосунки, їх механізм, види, функції, типи, засоби спілкування; Спілкування як комунікація, інтеракція, перцепція: функції і механізм. Всі живі істоти, взаємодіючи один з одним, обмінюються визначеною інформацією. Цей обмін інформацією та називають спілкуванням. Спілкування - це потреба людини як соціального, розумної істоти, як носія свідомості. Свідомість же людини формується в процесі спілкування між людьми. Процес свідомого спілкування, що відбувається на основі спільної діяльності, здійснюється за допомогою мови. Людина стала людиною тільки завдяки праці й мови. Основною одиницею мови є слово. За допомогою сигналізації через слово позначається предмет, дія, стан і т. п. Зі словом пов'язано і уявлення про предмет або явище. МОВА - це система знаків і символів, це засіб спілкування, реалізоване в мові. Мова є реалізацією мови, використання мови в комунікативних цілях. КОМУНІКАЦІЯ - передача інформації за допомогою мови та інших знакових засобів. Основними структурними одиницями мови вважають слова і пропозиції. Структурні одиниці з мовному спілкуванні - це висловлювання як одиниці сенсу. Знакові системи - набір знаків, об'єднаних загальними правилами їх взаємозв'язку і практичного використання. Мовне звернення за допомогою мови являє собою своєрідне кодування (говорить) і декодування (слухає) мовних сигналів (звуків, складів, слів, речень). Код у мовній комунікації - це та мова або його різновид (діалект, сленг, стиль), який використовують учасники даного комунікативного акту. Структура комунікативної взаємодії: адресант (відправник) - кодування повідомлення - рух по каналах - розшифровка (декодування) - адресат (одержувач). Функції мови в міжособистісному спілкуванні: • емотивна, пов'язана з суб'єктивним світом адресанта, з виразом його переживань; • конативна, пов'язана з установкою на адресата (слухача), з прагненням на нього впливати, сформувати певний характер взаємовідносин; Розрізняють такі види мовлення: 1. Зовнішня. Спілкування між людьми за допомогою розмови або різних технічних пристроїв. 2. Внутрішня, спрямована на себе. Носить згорнутий, скорочений характер. 3. Усна. Протікає в мінливих умовах. Відрізняється скороченим кількістю слів і простий граматичної конструкцією. 4. Письмова. Дуже чіткий задум. Складна смислова програма. Пред'являє підвищені вимоги до розумової діяльності. 5. Афективна. Немає задуму, дуже обмежена: «Ой!», «Дивись у мене!». 6. Діалогічна. Мова, за якої активні в рівній мірі всі її учасники. Виникає як відповідь на питання, чи не вимагає спеціальної підготовки. 7. Монологічне. Розгорнута і зв'язкова мова. Пред’являє високі вимоги до мовця (доповідь, лекція). Вимагає ретельного відбору слів, зворотів. СПІЛКУВАННЯ – це процес встановлення контактів між людьми, породжуваний потребами верб спільної діяльності та включає в себе обмін інформацією (комунікацію), вироблення єдиної стратегії взаємодії (інтеракцію), сприйняття і розуміння один одного (перцепцію). Існують різні рівні спілкування: • ритуальний, або соціально-рольовий рівень. Метою спілкування на цьому рівні є виконання очікуваної від людини ролі, демонстрація знання норм соціального середовища; • діловий, або маніпулятивний, рівень. Метою такого спілкування є організація спільної діяльності, пошук засобів підвищення ефективності співробітництва; • інтимно-особистісний рівень. Мета – задоволення потреби в розумінні, співчутті, співпереживанні. Для спілкування на цьому рівні характерні психологічна близькість, емпатія, довірливість – домінує Я-Ти контакт. Виділяють такі функції спілкування: 1) контактна функція – встановлення контакту як стану обопільної готовності до прийому і передачі повідомлень і підтримки взаємозв'язку у вигляді постійної взаємоорієнтованності; 2) інформаційна функція– обмін повідомленнями, думками, задумами, рішеннями; 3) спонукальна функція – стимуляція активності партнера для направлення його на виконання певних дій; 4) координаційна функція– взаємне орієнтування й узгодження дій при організації спільної діяльності; 5) функція розуміння – адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлення взаємне розуміння – намірів, установок, переживань, станів; 6) емотивна функція – збудження в партнері потрібних емоційних переживань, а також зміна з його допомогою своїх переживань і станів; 7) функція встановлення відносин– усвідомлення і фіксація свого місця в системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних та інших зв'язків співтовариства, в якому діє індивід; 8) функція здійснення впливу – зміна стану, поведінки, особистісно-смислових утворень партнера. Структура акта спілкування включає перцептивну, комунікативну та інтерактивну сторони. Перцептивна сторона – процес сприйняття партнерами одне одного, їх взаємного пізнання як основа для взаєморозуміння. Комунікативна сторона – використання засобів спілкування, поділяються на вербальні та невербальні.Хороший комунікатор – це людина, що володіє багатим репертуаром комунікативних технік, що використовуються на різних рівнях спілкування. Інтерактивна сторона– взаємодія людей, що припускає визначену форму організації спільної діяльності (згода, пристосування чи конкуренція, конфлікт). Читайте також:
|
||||||||
|