Розвиток і поширення друкарської справи.

Насередину XVII ст. друкована книга стала істотним чинником розвитку української культури. її тематика відображала стан церковного життя, освіти, науки, мистецтва, суспільно-політичної думки.

Принципово важливо підкреслити підтримку українського друкарства гетьманським урядом і козацькою старшиною. Гадяцький договір України з Польщею 1658 р. передбачав, що в автономній Українській державі буде діяти необмежена кількість ("скільки потрібно") шкіл, колегіумів, друкарень, можна буде друкувати світські та релігійно-політичні книги.

Лавра як головний видавничий осередок другої половини XVII — початку XVIII ст.:

У другій половині XVII і двох перших десятиріччях XVIII ст. друкарня Києво-Печерської лаври стала провідним в Україні центром книговидання, ініціатором оновлення і збагачення тематики видань, поліпшення їхнього мистецького оформлення. Завдяки авторитетові Лаври в Українській козацькій державі (свідченням цього були сприятливі для Лаври гетьманські універсали), як і завдяки своїм матеріальним можливостям, лаврська друкарня, краще, ніж всі інші, витримала труднощі, зумовлені військовими руйнуваннями, пошестями, скороченням ринків збуту. Впродовж 1651-1660 рр. Лавра видала не менше як 13 назв книг (що, як на тодішні умови, не так вже й мало), в наступному десятиріччі не менш як 24, а в 1671-1680 рр. — 40. Для порівняння вкажемо, що протягом 70-х років усі інші українські друкарні видали 56 книжок (з них 5 — Львівське братство, 23 — Новгород-Сіверська і Чернігівська, 11 — львівський колегіум єзуїтів, 8 — львівська друкарня Мосціцького). В 1701-1710 рр. Лавра випустила не менше 44 книг, всі інші друкарні — понад 60.

кириличні букварі -

Невід’ємною складовою частиною давньої друкованої книги, особливо літургійної, стали орнаменти (набірні, які друкувалися з вилитих подібно до шрифту орнаментальних елементів, і гравійовані — відбиті з дереворитних або мідеритних кліше), а також зображення (спершу виключно дереворитні, пізніше й мідерити — відбитки з мідних кліше).

Неодмінні атрибути титульної сторінки :

1. назва книжки, набрана великими літерами, і вихідні дані, обрамлені дереворитною оздобною рамкою — "фортою", яка в ранніх виданнях має вигляд архітектурного порталу.

2. До архітектурних колон додавали оздобний рослинний орнамент, — інколи бічні колони обплетені виноградною лозою.

3. Архітектурна рамка доповнюється клеймами із зображеннями святих або свят, алегоричних композицій.

4. Новим елементом у розвитку титульного аркуша були рамки без фронтону, замість нього центральну частину сторінки оточувала складна композиція, в якій численні клейма з’єднувалися бароковими гірляндами з листям, квітами, плодами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Осередки культури до середини ХV ст. освіта, книгописання.	\|	Фронтиспісна гравюра

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.