СТАТУС РИТОРИКИ І ЇЇ ЗВ’ЯЗКИ З ІНШИМИ НАУКАМИ

Риторика. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.

Лекція 5. Риторика. Мистецтво презентації.

Професійна комунікація

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

1. Риторика. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.

2. Публічний виступ як важливий засіб комунікації.

3. Види і жанри публічного мовлення.

4. Презентація як різновид публічного мовлення.

Рекомендована література

1. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За заг. ред. О.Сербенської. – Львів: Світ, 1994. – 149 с.

2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Б. Антоненко-Давидович. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.

3. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: [підручник] / Ф. С. Бацевич. – Видавничий центр «Академія», 2004. – 344 с.

4. Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика: [навчальний посібник для студентів філологічних факультетів]. – К.: «Вища школа», 2006. – 311 с.

5. Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування. Підручник / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Л. М. Голіченко. – К.: Кондор, 2011. – C. 136-146.

6. Сагач Г. М. Золотослів : [навч. посіб.] / Г. М. Сагач. – К.: Райдуга, 1993. – 367 с.

7. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: [навч. посібник] / Я. Радевич-Винницький. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – К.: Знання, 2006. – С. 14 – 21, 35 – 41.

Рито́рика (з давньогр. ῥητωρική – ораторське мистецтво від ῥήτωρ – оратор) – спочатку наука про ораторське мистецтво, пізніше – теорія прози чи теорія аргументації взагалі.

Термін „риторика” ніколи в історії не відзначався однозначним тлумаченням. У науці вироблено два підходи до сприйняття риторики: з одного боку, Платон, Сократ, Аристотель, Цицерон розвивали концепцію змістовної риторики, де одним із головних компонентів була ідея (логос); а з другого боку, школа Квінтіліана розглядала риторику як мистецтво прикрашання мовлення. Звідси отримала свій розвиток формальна, схоластична риторика, де знання предмета мовлення не було обов’язковою умовою.

Нове розуміння риторики ґрунтується на її розумінні як науки, спрямованої на формування в людини ефективної мисленнєво-мовленнєвої діяльності. Власне, початок ХХ ст. був ознаменований відродженням риторики як науки про мовленнєвий вплив (публічний і міжособистісний). До цього приводять такі основні причини: а) активізація демократичних ідей, коли з’являється необхідність переконувати рівному рівних; б) розширення сфер спілкування й зростання ролі усного мовлення; в) конкуренція та надвиробництво, які викликали розвиток реклами; г) нове ставлення до праці вимагало вміння стимулювати і переконувати словом підпорядкованих людей; д) розвиток наук про спілкування – культури мовлення, стилістики, функціональної граматики; е) зростання інтересу до античності.

В Україні риторична наука активно розвивається з кінця ХХ століття. З’являються переклади зарубіжних авторів, наприклад, роботи Ш. Дюбуа «Загальна риторика» (пер. з фр., 1986), Дейла Карнегі, Наполеона Хілла та інших. Риторику починають вивчати не тільки у вищих навчальних закладах, але й у старших класах школи.

Сучасний етап риторики дістав назву нового, а саму науку часто називають неориторикою, оскільки вона, відродивши найкращі традиції класичного мистецтва красномовства, все ж таки відрізняється від нього. Неориторика прагне не стільки переконати, скільки знайти максимально ефективний алгоритм спілкування, яке має форми діалогу. Крім того, вона вивчає не тільки текст, але й дискурс, тобто атмосферу спілкування, підтекст, що виникає під час проголошення тексту.

Прикметно, що, сповідуючи постулати істинності й щирості, риторика багато набувала, щось втрачала, пишно розквітала в періоди навіть короткого демократизму, національного відродження, Просвітництва і занепадала в періоди тоталітарних режимів, які керували силою влади та зброї, а не засобами переконливого слова.

ЗМІСТ РИТОРИКИ, СУТНІСТЬ І КОМПОНЕНТИ ПОНЯТТЯ „РИТОРИЧНА ФОРМУЛА”

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прострілково-вибухові роботи	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.