С ускладненням соціального життя дуально-родовий шлюб переростає в дуально-фратріальний (фратрія – сукупність родів).

Ознаки роду: екзогамія, спільне господарство, спільна власність, походження по матері (при народженні дитина переходила до роду матері, слово “батько” означало тотем, вожак, виховували дитину дорослі жінки та чоловіки роду). З переходом від стадного періоду до родового призвело до зростання населення Землі в 10 разів.

Розділ продуктивних сил в період так званої неолітичної революції – виникнення землеробства й вирощування худоби, призвело до підсилення чоловічої праці, що викликало розпад материнського роду, рід перейшов від матріархального до патріархального (близько 4 тис. до н.е.).

Наслідком переходу від материнського роду до батьківського став розпад дуально-родової системи шлюбу та перехід від групового до індивідуального шлюбу. Парна родина стає вперше в історії соціально-економічним союзом, на перший план виходять інтереси накопичення індивідуального багатства.

Чоловік міг мати декілька дружин, жінка могла мати декілька чоловіків – домова община, в якій головував старший чоловік (кількість осіб домової общини – 200-300 чоловік, основна особливість наявність общинної та індивідуальної власності). Протиріччя поділу власності між малою родиною і домовою общиною призвело до розпаду патріархальної родини і появі моногамної родини (єдиний шлюб).

Історики вважають, що саме поява індивідуальної (часної) власності сприяла виникненню моногамної родини. Окрім того, значну роль відіграв психологічний фактор розвитку людської особистості (поява індивідуального полового кохання, поява нових моральних норм і цінностей відносин пар, кохання стає предметом поезії та літератури, кохання – індивідуальне статеве почуття).

Отже, слід розрізняти поняття спорідненість – генетичні узи та ті, що виникають внаслідок шлюбу; сім’я – група, поріднених між собою людей, пов’язаних спільною відповідальністю за виховання дітей; шлюб – це союз між двома людьми, які живуть разом у сексуальному зв’язку, що схвалюється суспільством.

Основні риси сімейного способу життя в традиційному суспільстві (рабовласницьке суспільство):

Найбільш поширеною формою сім’ї була селянська сім’я, чиє життя було нерозривно пов’язане з землею. Земля була не тільки загальним базисом виробництва, але й основою, на якій трималося все життя сім’ї. Сім’я була засобом передачі земельних ресурсів від покоління до покоління.

Сім’я” та “економіка” були нероздільними поняттями, виробничі відносини існували у формі сімейних стосунків. Відповідно, в такій системі життєдіяльності соціальні ролі чоловіків та жінок були строго диференційованими і взаємно доповнювали одна одну. Діти, відповідно до існуючих соціокультурних норм, розглядалися як утриманці, і як працівники. Дорослі члени сім’ї також залежали від своїх дітей, оскільки потребували їх економічної підтримки у похилому віці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Радикальний фемінізм трактує протиріччя між статями як варіант класової боротьби (патріархат і матріархат).	\|	Це визначало те, що традиційна сім’я була багатодітною (і по соціально-нормативній спрямованості і фактично).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.