Ну 5—7-го ребер, а у свиней — 8—9-го. Для масового рентгенологічного дослідження можна застосовувати флюорографію.

У здорових тварин при дослідженні органів грудної клітки одержують диференційоване тіньове зображення. Воно складається із світлих легеневих полів, на фоні яких добре виділяються інтенсивні тіні ребер, серця і менш інтенсивні — судин та бронхів. При боковому спрямовуванні рентгенівських променів на екрані й плівці одержують площинне зображення правої і лівої легені. У великих тварин при боковому спрямуванні рентгенівських променів легеневе поле виступає у вигляді світлого трикутника, верхня частина якого межує з інтенсивними тінями грудних хребців і м'язів спини, передня — щільними тінями від анконеусів і задньою межею серцево-судинного силуета, ззаду і знизу — з тінню діафрагми та органів черевної порожнини. У дорослих великих тварин верхівкові частки і передня частина діафрагмальних часток майже недоступні для рентгенологічного дослідження. На рентгенограмі грудної клітки розрізняють тіні від кровоносних судин та великих бронхів. У здорових тварин ступінь прозорості легень неоднаковий й залежить від вгодованості тварини, ширини грудної клітки, густоти волосяного покриву, фази дихання. При рентгеноскопії досліджують сам акт дихання (інтенсивність тіней легень, екскурсія тіні діафрагми при вдиху й видиху). У дрібних тварин, на відміну від великих, легеневе поле можна продивитися повністю. Прозорість легеневого фону також неоднакова в зв'язку з різним ступенем вентиляції легень у частках, нашаруванням більш інтенсивних тіней підшкірної клітковини, м'язів, інших тканин. У рентгенівській картині легень дрібних тварин ураховують зміщення тіней ребер, зміни прозорості легень при вдиху і видиху, положення і екскурсії тіні діафрагми, вираженість пульсації серця і судин. Трахея у всіх тварин входить у грудну порожнину на рівні плечо-лопаткового суглоба у вигляді світлої на екрані і темної рівної смуги на рентгенограмі. У здорових тварин лімфатичні вузли, листки реберної і пульмональної плеври не дають тіней.

При захворюваннях легень і плеври різні морфологічні зміни при рентгенологічній діагностиці будуть мати вигляд затемнень або просвітлінь на екрані чи на рентгенограмі, що пов'язане із зменшенням або збільшенням наповнення легень повітрям. Симптом затемнення оцінюють за його розміром, формою, інтенсивністю, структурністю, контурністю, кількістю і локалізацією.

Обширним затемненням може бути при лобарних пневмоніях і ексудативних плевритах. При вогнищевих змінах розміри затемнення будуть меншими.

За формою розрізняють затемнення округлі (ехінококові міхурці), кільцеподібні (повітряні кісти, абсцеси, каверни), овальні (осумковані плеврити), трикутні (ателектази), лінійні (сполучнотканинні та фіброзні розрощення у легенях по ходу бронхів).

Інтенсивність затемнення залежить від кількості витісненого із легень повітря, товщини пошкодженої ділянки та характеру наявного субстрату (ексудат, сполучнотканинні, фіброзні, рубцеві розрощення).

За структурою затемнення можуть бути рівномірними й нерівномірними, що зумовлюється характером морфологічних змін (при ексудативному плевриті тінь буде рівномірна, в стадії розсмоктування ексудату при крупозній пневмонії — нерівномірна).

Контури затемнень можуть бути чіткими (кіста легень, обмежена сполучнотканинною капсулою) і нечіткими (інфільтративні процеси). Можуть бути одиничні й множинні вогнища затемнення у різних ділянках легень.

При різних захворюваннях органів дихання виявляють характерні рентгенологічні картини. Бронхоектазії характеризуються рентгенівською картиною, що відповідає формі й патологоанато-мічним особливостям розширення бронхів. Вона залежить від присутності в них під час дослідження секрету, стану легень. Пери-бронхіти характеризуються деформацією бронхів, порушенням їх прохідності, розвитком ателектатичних і емфізематозних ділянок, а іноді й розвитком хронічної альвеолярної емфіземи легень. При рентгенівському дослідженні у випадку крупозної пневмонії зміни залежать від стадії розвитку захворювання. У стадії сірої і червоної гепатизації затемнення охоплює цілі частки легень з характерною дугоподібною лінією вверху. При цьому затемнення обширне, інтенсивне й однорідне. Дослідження при крупозній пневмонії дає змогу не лише поставити діагноз, а й стежити за динамікою хвороби. Бронхопневмонії рентгенологічне характеризуються дрібновогнищевими численними затемненнями. Рентгенівська картина альвеолярної емфіземи легень при хронічному перебігу характеризується такими ознаками: підвищеною прозорістю легеневих полів, невеликою різницею у зміні прозорості легень при вдиху й видиху, підсиленням кореневого рисунка, більшою контрастністю усієї рентгенівської картини грудної клітки, змінами положення і екскурсії тіні діафрагми, розширенням задніх меж легень і міжреберних проміжків.

Рентгенівська картина ексудативного плевриту характеризується різким поділом проекції усього легеневого поля на нижню і верхню частини. У верхній частині контрастно виступають тіні хребців і ребер, у нижній частині грудної клітки виявляють суцільне, обширне, інтенсивне однорідне затемнення, верхня межа якого має горизонтальний з різким контуром край.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
При 'рентгенологічній діагностиці захворювань скелета виявляють такі аномалії: зміни кісткової структури, форми й цілісності кісток та суглобів, а також їх контурів.	\|	За допомогою рентгеноскопії та рентгенографії діагностують інші захворювання органів дихання (туберкульоз легень, пневмоторакс, пухлини тощо).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.