Психічні властивості особистості.

Характеристика психічних властивостей особистості

Це найбільш стійкі особливості особистості, що постійно проявляються і забезпечують певний якісно-кількісний рівень поведінки і діяльності, типовий для конкретної людини. До психічних властивостей відносяться: спрямованість, темперамент, характер і здібності.

До біопсихічних властивостей людини відносяться тип темпераменту, здібності та емоційність. Вони є продуктом генної програми, яку “озвучує” вища нервова діяльність мозку.

В історії психології відомо кілька теорій темпераменту. Найдавніша з них – гуморальна, яка пов’язує темперамент зі специфікою мікросередовища організму людини. На основі цієї теорії конкретизувалися різні підходи до визначення типів темпераменту. Так, Еммануїл Кант поділив одних людей на темперамент вдачі, а інших – на темперамент діяльності; Ганс Юрген Айзенк – на емоційних і неемоційних.

У ХХ столітті була обґрунтована соматична теорія темпераменту Е. Кречмера, який пов’язував поведінку людини з будовою її тіла.

Іван Павлов, досліджуючи діяльність вищої нервової системи людини й тварини, обґрунтував вчення про її властивості. Основою темпераменту він вважав силу, зрівноваженість, рухливість нервових процесів. Це індивідуально-психологічна характеристика людини і вищих тварин, що виявляється у силі, напруженості, швидкості та зрівноваженості перебігу їх психічних процесів. Найяскравіше темперамент виявляється в емоційному житті та руховій сфері. Доведено, що темперамент істотно впливає на розвиток багатьох рис людини, її здібностей, визначаючи в ряді випадків і профпридатність. (Психологічний словник за редакцією В.І. Войтка, Київ, Вища школа, 1982, с.190).

Темперамент – це форма способу життя, яка виникає на ґрунті розвитку й дозрівання, а не навчання й виховання. Протягом життя людини темперамент зазнає незначних змін.

Проте навряд чи є ще одне таке фундаментальне поняття, яке було б усім так добре зрозуміле на рівні здорового глузду, але фактично було б так мало вивчене, незважаючи на численні дослідження.

Зрівноваженість нервових процесів залежить від співвідношення сили процесів збудження і гальмування. Рухливість або функціональна рухливість визначається швидкістю переходу нервових клітин від стану збудження до гальмування і навпаки.

Звідси були визначені три сильні та один слабкий типи нервової системи.

Люди поділяються на чотири типи темпераменту. Сильний жвавий тип (сангвінік), сильний інертний тип (флегматик), сильний нестримний тип (холерик), слабкий вразливий тип (меланхолік).

Сангвінік – тип темпераменту людини, який найуспішніше може
займатися управлінською діяльністю. Характеризується врівноваженістю, енергійністю, спокоєм, високою працездатністю і впевненістю в
собі. Сангвінік— людина діяльна, весела, адаптується миттєво до обставин, що змінюються. Сангвінік ініціативний, енергійний, але не любить одноманітної рутинної роботи. Він швидко засвоює нові вимоги і
швидко входить в контакт з незнайомими людьми і, таким чином, добре орієнтується в тимчасовому колективі. Легко здобуває
та змінює досвід. Недоліком можна вважати певну непослідовність у
діяльності. Настрій, інтереси та захоплення змінні.

Сангвінік показує високу продуктивність при динамічній і різноманітній праці. Найкраще йому підходить робота, яка вимагає швидкої реакції, врівноваженості.

Флегматик – тип темпераменту людини, який характеризується зниженою реактивністю, повільним темпом рухів, низькою експресією. Флегматик – людина серйозна, спокійна, поважна. У стабільній ситуації працює продуктивно і почуває себе впевненою. До обставин, що змінюються, та до незнайомих людей звикає повільно, характеризується виключною наполегливістю. Тому таку людину добре використовувати в тих професійних групах, де є конфлікти. Флегматик терпеливий і витривалий. Його рухи і мова сповільнені, він не достатньо винахідливий, проте дуже виконавчий. Увагу концентрує і переключає повільно. Йому важко змінити старі звички. З незнайомими людьми в контакт вступає неохоче, на нові враження реагує сповільнено. У флегматика майже відсутній емоційний елемент, але якщо його вивести з рівноваги, то він може діяти напористо й агресивно.

Флегматику найкраще підходить робота, яка вимагає методичності, холоднокровності і тривалої працездатності.

Холерик – тип темпераменту людини, який характеризується підвищеною збудженістю, різкістю рухів і емоційною реактивністю. Холерик – людина з непередбаченими емоційними проявами, легко йде на конфлікт. Йому не бажано давати доручення, де потрібна витримка. Він не затрачає багато часу на глибоке обмірковування рішень і ґрунтовний підхід до справи. Холерик швидше за інших орієнтується в обставинах, що змінюються, винахідливий у суперечках, дискусіях. До нових обставин адаптується швидко. Його дратує одноманітна робота. Людину з таким темпераментом добре використовувати в маркетинговій діяльності. Холерик буде почувати себе цілком комфортно, працюючи рекламним агентом, фізично та психічно холерик швидко втомлюється, не любить контролювати свою роботу, внаслідок чого результати його роботи і навіть сам процес потрібно контролювати.

Холерика характеризує циклічність праці, здатність переборювати значні труднощі у процесі досягнення мети, але коли його покидають сили і втрачається віра у власні можливості – може взагалі перестати працювати.

Меланхолік–тип темпераменту, який характеризується надмірною чутливістю, сором'язливістю. Меланхолік намагається бути поза колективом, ухиляється від контактів з оточуючими, замкнутий, некомунікабельний. Його настрій не завжди залежить від обставин, він може розплакатися, ображається на дрібниці. Малоенергійний, швидко втомлюється, наділений низькою працездатністю. Його важко “розговорити”, тому що він боїться помилитися, сказати щось невпопад. Він невпевнений у собі і вимагає постійної уваги та похвали з боку вищепоставленої особи чи лідера, часто потребує допомоги в соціально-психологічній адаптації, орієнтації в соціально-політичному середовищі, в результаті чого його соціальна активність може зрости. Меланхоліку підходить стандартна, постійна робота в ранкові години, здебільшого індивідуального характеру.

Меланхоліки нерішучі у складних обставинах, їм не підходить робота, пов'язана з ризиком. У звичайній обстановці меланхолік може бути досить контактним, успішно працювати, проявляти наполегливість, переборювати труднощі. Тому меланхолікам не рекомендується часто змінювати місце роботи.

Темперамент характеризується такими властивостями: активність, реактивність, сенситивність, темпи реакцій, пластичність, емоційна збудливість.

Активність свідчить про динаміку енергетичної напруженості життя індивіда. Встановлено, що на активність особи впливає збудження лобової частки кори, сітчастого утвору, а також взаємодія різнорівневих структур організму, а саме: обміну речовини, особливостей будови тіла та властивостей нервової системи.

Реактивність – характеристика інтенсивності реагування людини на змінні ситуації життя. Високореактивні люди під впливом обставин найчастіше здійснюють мимовільні дії, приймають не до кінця продумані рішення. Низькореактивні, навпаки, виявляють обачливість, прагнуть повністю осмислити ситуацію. Головним показником реактивності є час, який минає від здійснення події до початку певної поведінки. Реактивність також залежить від характеристик збудження різних мозкових структур.

Сенситивність – здатність індивіда переживати певні події. Ступінь переживання і є сенситивність як одна з властивостей темпераменту. Високосенситивні люди вразливі, нерішучі, сором’язливі, чутливі до несподіваних і непередбачуваних ситуацій.

Темп реакцій – швидкість перебігу різних психічних явищ. Показниками темпу реакцій є швидкість переробки інформації, час розв’язування проблеми, запам’ятовування, забування, відтворення змісту інформації, яка характеризується обсягом, повнотою, умовами за яких здійснюються ці психічні процеси. Люди з високим темпом реакції швидше орієнтуються і приймають рішення, але допускають більше помилок, з низьким – навпаки.

Пластичність – виявляє властивість людини пристосуватися до змін умов життя. Висока пластичність сприяє зниженню конфліктності і підвищує терпимість до умов життя, стосунків з іншими людьми.

Емоційність вказує на швидкість виникнення і перебігу емоцій. Люди, які реагують навіть на слабкі впливи, емоційно нестійкі, і, навпаки, люди, які реагують тільки на сильні впливи (подразники) – емоційно стійкі.

Характер – це психічна якість особистості, яка визначає лінію поведінки людини і виражається в її ставленні до навколишнього світу, праці, інших людей, до самої себе.

Характер – це сукупність порівняно стійких і постійних рис та якостей особистості, які зумовлюють особливості її індивідуальної та соціальної поведінки і взаємодії з іншими людьми. Знати характер людини – означає знати ті суттєві її риси, які з визначеною логікою та внутрішньою послідовністю проявляються у вчинках людини.

Незважаючи на те, що характер складається із багатьох різних рис, він не є їх механічною сумою. Різні риси, які входять до характеру, пов’язані один з одним і створюють цілісну його структуру, яку можна розглянути в загально- психологічному, типологічному аспектах, а також в аспекті індивідуальних особливостей.

До структури характеру входять такі взаємопов’язані суттєві компоненти, які є спільними для всіх людей. Структура і зміст характеру кожної людини визначаються:

а) динамікою волі (від того, наскільки здатна людина реалізувати свої цілі, тобто слабка чи сильна її воля);

б) специфікою прояву емоцій людини та емоційного фону (наприклад, конфліктного), який супроводжує ті чи інші її вчинки;

в) інтелектуальними здібностями людини;

г) взаємозв’язком всіх цих компонентів (для структури характеру важливо те, наскільки вони злиті в єдине, гармонійні між собою чи ж, навпаки, перебувають в конфлікті, протирічать один одному).

Характер тісно взаємопов’язаний зі спрямованістю особистості, що проявляється в особистому вибірковому ставленні особистості до вимог реального світу і таким чином здійснює вплив на діяльність людини.

Особливості темпераменту також накладають відбиток на характері та соціальній поведінці людини. Однак те, яка зі сторін темпераменту (позитивна чи негативна) стане якістю характеру, залежить від умов його формування.

Характер формується під впливом суспільних умов в результаті діяльності особистості. В той же час характер є проявом цілісності особистості, тому необхідно мати на увазі і її індивідуальний розвиток протягом всього життя.

При однакових зовнішніх умовах різні люди будуть з неоднаковою ефективністю засвоювати знання, вміння і навики. Там, де одна людина все “схоплює на льоту”, інша витрачає багато часу і сил. Одна досягає високого рівня майстерності, а інша при всьому старанні – лише певного середнього рівня. Є деякі види діяльності, наприклад, мистецтво, наука, спорт, в яких успіху може досягнути лише людина з певними здібностями.

Здібності – це психічна якість особистості, яка відображає прояв таких її особливостей, які дозволяють опановувати один чи декілька видів діяльності і успішно займатися ними. Здібності бувають спеціальні й загальні.

Спеціальні (професійні) здібності – це можливості розвивати окремі психічні процеси і якості особистості для певного конкретного виду діяльності: наприклад, можливість розвитку педагогічної уваги є необхідною спеціальною здібністю вчителя.

Загальні здібності – це сприятливі можливості розвитку особливостей психіки людини, які однаково важливі для багатьох видів діяльності. Такими загальними здібностями, наприклад, є можливості розвитку в людини кмітливості, винахідливості і т. ін.

Сукупність загальних і спеціальних здібностей, властивих конкретній людині, складає обдарованість. Обдарованість забезпечує особливо успішну діяльність людини в певній сфері та виділяє її серед інших осіб, які навчаються цій діяльності чи виконують її на тих же умовах.

Високий рівень обдарованості, який реалізується людиною в певній сфері, називається талантом. Талант виражається в надзвичайних якостях і в особливому виявленні індивідуальних властивостей особистості.

Високий рівень обдарованості, який виражається в результатах, досягнутих одночасно в декількох сферах діяльності, називається геніальністю. Творчість геніальної людини має для суспільства історичне й обов’язково позитивне значення. Відмінність генія від талановитої людини у величезній обдарованості, так як геній створює епоху в галузі своєї діяльності.

У кожної людини при народженні формуються певні передумови її здібностей – задатки. Задатками називаються вроджені анатомо-фізіологічні особливості організму, які полегшують розвиток особистості. Задатки багатозначні. На основі одного задатку можуть формуватися різні здібності. Умови визначаються навколишнім середовищем, характером тих вимог, які ставляться до обраної людиною діяльності. Наприклад, такий задаток, як рухлива нервова система, може сприяти розвитку багатьох здібностей в будь-якому виді діяльності, пов’язаному з необхідністю швидко реагувати на зміну ситуацій, активно переналаштовуватися на нові дії, змінювати темп і ритм роботи та ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.