Постави

Підтримання і збереження нормальної постави залежить від гармонійного розвитку мускулатури та її здатності утримувати в правильному положенні хребет, голову, плечовий пояс, тулуб, кут нахилу тазу, кінцівки; стану опорно-зв'язкового апарату; соматичного і психічного здоров'я, умов побуту і праці тощо.

При огляді поясу верхніх кінцівок потрібно перевірити: чи знаходяться плечі на одному рівні, чи одинакова ширина правого й лівого плеча, чи немає крилоподібності лопаток, чи розвернуті плечі. Крилоподібні лопатки частіше всього спостерігаються в осіб із слабою мускулатурою спини.

Асиметрія поясу верхніх кінцівок нерідко зустрічається у спортсменів різних спеціалізацій (боксерів, веслярів тощо). Поєднання виступаючих вперед плечей з сильно розвиненою мускулатурою спини створює уяву сутулуватості. Але це несправжня сутулуватість (на відміну від справжньої, яка пов'язана зі змінами кривизни хребта).

Відхилення від нормальної постави називаються порушеннями або дефектами постави. Вони виникають в ослаблених дітей, які перенесли інфекційні хвороби або часто хворіють на простудні захворювання. Порушення постави можуть спостерігатися у практично здорових дітей у випадку неправильного фізичного виховання, при застосуванні неадекватних віку дитини фізичних навантажень.

У шкільному віці основною причиною порушень постави є звичні неправильні положення тіла при сидінні або стоянні. Значне статичне навантаження на хребет та м'язи тулуба, одноманітні пози під час навчання, роботи сприяють розвитку й закріпленню порушеної постави. Школярам молодших класів не варто носити портфель у руці. Лікарі рекомендують носити ранець на спині, так як у цьому випадку забезпечується рівномірне навантаження на хребет. Школярам, що займаються видами спорту, специфіка яких викликає нерівномірне навантаження на половину тіла (фехтування, теніс, бокс та інші), потрібно включати у тренувальні заняття коригуючі вправи, що усувають ймовірність розвитку дефекту постави. Слід приділяти багато уваги дитячим меблям. Стіл, парта, стільці мають відповідати росту дитини.

В основі різних змін постави лежить порушення правильного поєднання і вираженості фізіологічних згинів хребта. Дефекти постави можуть бути в сагітальній і фронтальній площинах. До перших належать: сутулість -збільшення грудного кіфозу із зменшенням поперекового лордозу; кругла спина (тотальний кіфоз) - збільшення грудного кіфозу з майже повною відсутністю поперекового лордозу; кругловвігнута спина - збільшення викривлень хребта як грудного кіфозу, так і поперекового лордозу та кута нахилу таза.

При сутулості й круглій спині голова нахилена вперед, дугоподібна спина, звисаючі плечі і зведені вперед крилоподібні лопатки, запалі груди, випнутий живіт, ноги трохи зігнуті в колінах. При таких дефектах постави зв'язки і м'язи спини розтягнуті, а грудні м'язи вкорочені. Це разом з ослабленими м'язами живота впливає на дихальну екскурсію грудної клітки та діафрагми, зменшується присмоктуюча сила грудної клітки й затруднюється робота серця. При кругловвігнутій спині у верхній частині тіла спостерігаються майже такі ж зміни, що й при круглій спині. Разом із тим у нижній частині через надмірно збільшений поперековий вигин хребта збільшується нахил таза, живіт відвисає, м'язи його розтягуються, коліна максимально розігнуті, м'язи задньої поверхні стегон, що кріпляться до сідничного горба, розтягнуті порівняно з м'язами передньої поверхні.

До порушень постави із зменшенням фізіологічних викривлень хребта належать: плоска спина - грудний кіфоз згладжений, а поперековий лордоз сплощений; плосковвігнута спина - зменшення грудного кіфозу при збільшеному поперековому лордозі. При плоскій спині грудна клітка сплощена, вузька, плечі звисають, лопатки крилоподібні, нахил таза зменшений, низ живота випнутий. Через зменшення вигинів порушується ресорна функція хребта, що негативно відбивається на його амортизаційних властивостях і збільшує струси головного та спинного мозку при стрибках, бігу. Плоска спина часто супроводжується боковими викривленнями хребта - сколіозами. Розрізняють прості сколіози, при яких є одна дуга викривлення, і складні. До складних сколіозів відноситься 8-подібні і трійні сколіози з трьома дугами викривлення. Залежно від того, в якому відділі хребта знаходиться сколіоз і куди повернута випукла частина дуги викривлення, розрізняють: правосторонній грудний сколіоз, лівосторонній поперековий сколіоз і т. ін.

Рис. 5. Форми спини:

А - нормальна,

Б - кругла,

В - плоска,

Г - плосковвігнута.

Розрізняють три ступені сколіозів:

*перший - функціональна форма: якщо досліджуваному запропонувати напружити м'язи спини в положенні „руки за голову", сколіоз зникає;

* другий - проміжна форма: при активному напруженні

м'язів спини не вдається випрямити хребет (це можна зробити тільки при витягуванні його вагою тіла, при висінні);

* третій - фіксована форма, яка характеризується вираженою стійкою деформацією хребта і грудної клітки.

Перелічені порушення постави змінюють стійкість хребта до деформуючих впливів, ослаблюють виснажені групи м'язів, порушують взаєморозташування внутрішніх органів і несприятливо діють на їх функцію, що робить хребет та організм у цілому схильними до різних захворювань.

Рис. 6. Положення внутрішніх органів при нормальній (А) і порушеній (Б) поставі:

1 -серце; 2-печінка; 3-шлунок;

4-кишечник; 5-сечовий міхур.

Грудна клітка в нормі може бути циліндричної (нормостенічна), конічної (гіперстенічна) і плоскої (астенічна) форми. Виділяють також ряд перехідних форм: плоско-циліндрична, циліндрично-конічна, циліндрично-сплощена.

Нормостенічна (циліндрична) грудна клітка характеризується добре розвиненою м'язовою системою з пропорційним співвідношенням між її передньозадніми і поперечними розмірами (0,65-0,75), помірно вираженими над- і підключичними ямками, ребра мають середній нахил, міжребір'я виражені нерізко, лопатки щільно прилягають до грудної клітки. Епігастральний (надчеревний) кут наближається до прямого і становить майже 90°.

Астенічна (плоска) грудна клітка характеризується зменшенням передньозаднього розміру щодо поперечного, що становить менше ніж 0,65. Внаслідок цього грудна клітка має плоску форму: над- і підключичні ямки виражені. Епігастральний кут гострий - менше ніж 90°. Лопатки відстають від грудної клітки. Міжреберні проміжки розширені, міжреберні м'язи і м'язи плечового поясу розвинені недостатньо.

Гіперстенічна (конічна) грудна клітка має форму зрізаного конуса, розширена донизу, коротка, ребра мають малий кут нахилу, розміщені майже горизонтально, передньозадній діаметр грудної клітки у гіперстеніків перевищує такий у нормостеніків і становить більше за 0,75. Міжреберні проміжки вузькі, над- і підключичні ямки виражені слабо, епігастральний кут тупий (більше 90°).

У результаті захворювань грудна клітка може набувати патологічних форм: рахітичної, емфізематозної, лійкоподібної.

Форма живота залежить від стану м'язів черевної стінки й ступеня розвитку жирового шару. Форму живота визначають за відношенням передньої стінки живота до грудної клітки.

При нормальній формі черевна стінка випинається незначно, рельєф м'язів чітко видно. При впалій формі передня стінка живота дещо западає, при прямій формі вона знаходиться в одній площині з передньою стінкою грудей, при випуклій -виступає вперед. Слабий розвиток м'язів черевної стінки може привести до формування відвислого живота. В осіб з добре розвиненими м'язами при слабкому розвитку жирового шару живіт прямий або дещо втягнутий.

Форма ніг залежить від відношення осей гомілок і стегон. Розрізняють пряму форму ніг, О-подібну і Х-подібну.

Рис. 7. Форма ніг:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соматоскопія	\|	А-нормальна, Б-Х-подібна, В-О-подібна.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.