Психофізіологічні особливості А.

Вимоги до базового рівня володіння аудіювання

Характерні риси аудіювання

Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності та уміння

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ АУДИТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

ЛЕКЦІЯ 7

Контрольне запитання.

1.Покажіть місце навчальної дисципліни «Методика навчання предмета «Я у світі» серед інших навчальних дисциплін у підготовці вчителя початкових класів.

План

Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності та уміння

Вимоги до базового рівня володіння аудіюванням

Психофізіологічні особливості аудіювання

Труднощі аудіювання

Етапи навчання аудіювання

Вимоги до текстів для навчання аудіювання

Етапи роботи над аудіюванням

Система вправ для навчання аудіювання

Приклад роботи з текстом для аудіювання

Аудіювання — розуміння сприйнятого на слух усного мовлення.

Аудіювання і говоріння—це дві сторони усного мовлення.

1. реалізує уснеспілкування

2. є реактивний вид мовленнєвої діяльності (реакція на монологічне, діалогічне мовлення),

3. рецептивний вид МД

4. форма перебігу процесу аудіювання — внутрішня, невиражена.

— уміння розуміти літературно-розмовне мовлення носія мови в ситуаціях повсякденного спілкування, пов'язане з задоволенням найпростіших потреб (наприклад, привітання, запит і передача інформації та ін.);

— визначати тему і мету бесіди, її основний зміст, і в тих випадках, коли виникають ускладнення, звертатися до партнера з проханням повторити фразу;

— уміння в умовах опосередкованого сприймання повідомлення (наприклад, оголошення по радіо прогнозу погоди тощо) розуміти основний зміст аудіотексту (про що йдеться, що є найбільш важливим);

— уміння повно і точно розуміти висловлювання вчителя та однокласників, короткі повідомлення, які стосуються навчально-трудової і соціально-побутової сфер спілкування.

Рівні розуміння

Перший - розуміння буквального і поверхового значення аудіотексту на основі частини мовних фактів і значень окремих мовних одиниць.

Другий - розуміння глибинного ситуативного значення аудіотексту.

Сприйняття мовлення на слух супроводжуєтьсяподоланням труднощів,викликаних переважно трьома факторами:

-індивідуально-психологічними особливостями слухача,

- умовами сприймання

-мовними особливостями мовленнєвого повідомлення

Структура аудіювання, як і говоріння, складається з трьох частин:

-спонукально-мотиваційної,

-аналітико-синтетичної

-виконавчої.

Процес аудіювання починається зісприймання мовлення, під час якого слухач завдяки механізму внутрішнього промовляння перетворює звукові (а якщо він спостерігає за співрозмовником, то й зорові) образи в артикуляційні.

Для осмислення всього повідомлення необхідно вичленити в ньому окремі лексико-граматичні ланки (фрази, синтагми, словосполучення, слова) і зрозуміти смисл кожної з них.

Цим членуванням і займаєтьсямеханізм сегментування мовленнєвого ланцюга.

Один з найважливіших механізмів аудіювання —механізм оперативної пам'яті — утримує у свідомості слухача сприйняті слова і словосполучення протягом часу.

Значну роль у процесі аудіювання відіграємеханізм антиципації або ймовірного прогнозування, який дає можливість за початком слова, словосполучення, речення, цілого висловлювання передбачити його закінчення.

Проте антиципація та ідентифікація можуть здійснюватись лише на базімеханізму довготривалої пам'яті, завдяки якій відбувається зіставлення мовленнєвих сигналів, що надходять, з тими стереотипами, які зберігаються у нашій свідомості.

Найвідповідальнішу роль в аудіюванні відіграємеханізм осмислення, який здійснює еквівалентні заміни шляхом перетворення словесної інформації в образну.

Предмет аудіювання – чужа думка, закодована в аудіотексті і яку належить розпізнати.

Продукт аудіювання є умовивід,

Результат — розуміння сприйнятого смислового змісту і власна мовленнєва та немовленнєва поведінка

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види навчальних занять.	\|	Основними фонетичними труднощами аудіювання є

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.