С 2. Вплив глобалізації на розвиток ринку праці

Основні тенденції розвитку світового господарства на початку третього тисячоліття, обумовлені поглибленням глобалізаційних процесів, проявляються, з одного боку, у лібералізації міжнародної торгівлі, зростанні відкритості національних фінансових ринків та ринків капіталу, формуванні глобальної регуляторної системи міжнародних економічних відносин тощо, а з іншого — у загостренні проблем та суперечностей у соціально-трудовій сфері. Це зростання безробіття, поглиблення розшарування між багатими і бідними, розмивання традиційних моральних підвалин суспільства, подальша десолідаризація суспільства та ін.

С На початку XXI ст. міжнародний ринок праці набув якісно нових рис:

1. суттєво змінилися масштаби та структура світової зайнятості. Швидкими темпами зростає чисельність зайнятої робочої сили в усьому світі. На частку сільського господарства все ще припадає 40 % загальносвітової чисельності зайнятих при 20 % зайнятих у промисловості, проте структура зайнятості постійно модернізується з випереджаючим зростанням частки населення, зайнятого у сфері послуг.

2. ситуація на міжнародному ринку праці характеризується загальним та структурним дефіцитом робочої сили в розвинутих країнах. Причини цього криються у скороченні чисельності та старінні населення, а також у змінах пропорцій між його працездатною і непрацездатною частинами.

3. міжнародний ринок праці характеризується значним відставанням темпів зростання рівнів заробітних плат від темпів зростання продуктивності праці. Центральним у внутрішньофірмових стратегіях стає завдання скорочення витрат на робочу силу. Скорочення відбувається за рахунок:

- стримування зростання заробітної плати персоналу;

- збільшення тривалості робочого тижня;

- зменшення витрат на поліпшення умов праці;

- запровадження неповної зайнятості та гнучких форм зайнятості на умовах термінового договору;

- згортання низки соціальних зобов'язань.

4. поряд із кількісними змінами в динаміці попиту на робочу силу відбуваютьсясуттєві зміни у рівні вимог до якості робочої сили з підвищенням попиту на висококваліфіковану робочу силу з боку ТНК. Завдання підвищення якісних характеристик працівників диктується передусім інтелектуалізацією та постійним оновленням асортименту продукції, що випускається, активним поширенням практики сумісництва тощо.

5. спостерігається зростання мобільності робочої сили з інтенсифікацією процесів міжкраїнових переміщень людського ресурсу в межах світового господарства.

6. поглиблюється поляризація у доходах працівників різних рівнів. Так, останні дослідження свідчать про те, що на фоні різкого зростання прибутковості найбільших міжнародних корпорацій відбувається поляризація в рівнях доходів найвищої управлінської ланки і рядових працівників цих компаній.

7. конверсія військового виробництва: адже від початку 1990-х років вона посіла одне з пріоритетних місць в економічній політиці країн з розвинутою ринковою економікою. Через конверсію під загрозою опинилися гарантії зайнятості значного контингенту робочої сили (за підрахунками експертів МОП, в оборонному комплексі провідних західних країн зайнято нині 6—9 % працюючих).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Посилення напруження у сфері зайнятості спонукає керівників великих західних країн активізувати свої зусилля для узгодження загальної стратегії на міжнародному ринку праці.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.