Аналізатори людини.

Аналізатори – це функціональні системи, що забезпечують аналіз (розрізнення) подразників, які діють на організм. Аналізатори – дуже складні системи, проте в їхній структурі можна виділити наступні ланки:

периферичний відділ – рецептори, що сприймають роздратування. Вони розташовуються найчастіше в органах почуттів;

провідниковий відділ – нервові шляхи, по яких імпульс збудження передається в кору великих півкуль головного мозку;

центральний відділ – ділянка кори головного мозку, що перетворює отримане роздратування у визначене відчуття.

Діяльність кори великих півкуль, як і інших відділів нервової системи, має рефлекторний характер.

Основною характеристикою аналізатора є чутливість, що виражається в здатності живого організму сприймати дію подразників, які виходять із зовнішнього чи внутрішнього середовища. Вона характеризується величиною порога відчуття – чим нижче поріг, тим вище чутливість. Розрізняють абсолютний і диференціальний пороги відчуття. Абсолютний поріг відчуття – це мінімальна сила роздратування, що здатна викликати відповідну реакцію. Диференціальний поріг відчуття – це мінімальна величина, на яку потрібно змінити роздратування, щоб виявити зміну відповідної реакції. Час, що проходить від початку впливу подразника до появи відчуття, називається латентним періодом.

Людина здійснює прямий зв’язок з керованою нею машиною та середовищем існування за допомогою своїх аналізаторів. У системах зв'язку домінуючим є зоровий, слуховий та тактильний аналізатори. Використовуються також температурний та руховий аналізатори, нюх та смак, больова та органічна чутливість.

Кожен аналізатор складається із рецептора, провідних нервових шляхів та мозкового центру. Рецептор перетворює енергію подразникау нервовий процес. Нервові імпульси провідними шляхями надходять у кору головного мозку. Між рецепторами та мозковим центром існує двосторонній зв’язок, який забезпечує саморегуляцію аналізатора. Особливістю людини є парність аналізаторів, що забезпечують їх високу надійність. Чутливість аналізаторів та рецепторів людини дуже висока. Адаптоване до темряви око реагує приблизно на 7 квантів світла – у погожу зоряну ніч око здатне бачити полум’я, свічки за 48 км. Барабанна перетинка реагує на переміщення в 0,000 000 0001 см – вухо чує цокання ручного годинника у повній тиші на відстані до 6 метрів. Слухові клітини внутрішнього вуха вловлюють коливання, амплітуда яких не перевищує 1% діаметра молекул водню. Смакові рецептори здатні сприймати присутність однієї чайної ложки цукру у 8 л води. Нюх людини має здатність сприймати присутність парфумів при 1 краплі у кілька кімнатному приміщенні. Тактильні аналізатори сприймають рух повітря, спричинений падінням крила мухи на поверхню шкіри з висоти 1 см.

Аналізатори характеризуються абсолютною і диференціальною межами чутливості

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Анатомо-фізіологічні механізми безпеки і захисту людини від впливів негативно діючих факторів.	\|	Абсолютна межа має верхні та нижні межі відчуття.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.