Організація навчального процесу в Острозькій академії

Всі сучасники відзначали високий рівень викладання у Острозькій академії. Її програма навчання наближувалась до університетів Західної Європи. За взірець організації навчального процесу служили для академії і протестантські і католицькі школи. Зокрема, відома школа у сілезькому місті Бжег, заснована князем Єжи Пястом ІІ у 1564 р. З Єжи Пястом ІІ князь Острозький товаришував і листувався. Процес навчання в академії був подібний до процесу навчання у західноєвропейських школах та університетах. Але Острозька академія поєднувала в собі три степені навчання: початкову, середню та вищу школу. Малих дітей вчили читати, писати та рахувати. Як і на підготовчих “артистичних” факультетах західноєвропейських університетів, у Острозькій академії вчили 7 вільних мистецтв – предмети “тривіуму” (граматику, риторику, діалектику) та “квадривіуму” (арифметику, геометрію, музику, астрономію). Є посередні свідчення, що у Острозькій академії викладалися і вищі науки: філософія та богослів’я:

1. У листі одного з учнів Острозької академії (Гаврила Дорофійовича) до викладача Кирила Лукаріса, написано, що Кирил Лукаріс заставляв учнів вчити філософські твори: “Діалектику” Аристотеля та “Ісагогіку” Порфірія.

2. Про викладання філософії та богослів’я у Острозькій академії говориться в “Палінодії” Захарія Копистянського.

3. Учень Острозької академії Мелетій Смотрицький у своєму творі “Параінезис” говорить про чотирьох відомих богословів: Стефана Зизанія, Філарета, Теофіла Ортолога та Клірика Острозького, що “ці 4 богослови були для руських нібито якимось божественними оракулами”. Серед цих чотирьох найавторитетніших богословів – троє були діячами Острозької академії. Це Теофіл Ортолог (Мелетій Смотрицький), Філарет (Мартин Броневський) та Клірик Острозький. Причому Клірик Острозький, будучи ще учнем академії написав свої найвідоміші богословські твори: “Опис на лист Іпатія Потея” 1598 р. та “Опис на другий лист велебного Іпатія Потея” 1599 р. Очевидно, що учні Острозької академії не могли б написати найвидатніші богословські твори і успішно полемізувати з богословських питань з католиками, якщо б вони не вивчали філософії та богослів’я у академії.

Отже, у Академії вивчались “7 вільних мистецтв”, декілька мов: слов’янська, грецька, латинська, польська (державна) і можливо давньоєврейська, вивчались предмети тривіуму і квадривіуму, а також вищі науки – філософія та богослів’я, тобто повна програма тодішньої вищої школи. У 1584 р. школа вищого типу виникла у Вільно, у 1586 р. – У Львові. Острозька школа виникла значно раніше. Отже, вона по праву вважається першою школою вищого типу на Русі.

Як розподілялось вивчення предметів по класам, можна припустити, аналізуючи навчання у Києво-Могилянській академії, заснованій дещо пізніше у 1632 році. На думку дослідника Острозької академії І.З. Мицька, 1 клас був підготовчим. У 2-му (інфіма), 3-му (граматика), 4 – му (синтаксема) вивчали в основному мови: грецьку, церковнослав’янську, латинську, книжну українську, польську і одночасно вивчали арифметику, геометрію, нотний спів та катехізис. У 5 –му класі (поетика) дітей вчили віршувати. Поетичне мистецтво культивувалося в Острозі. Про це свідчить “Хронологія” Андрія Римші – поетичний календар, а також “Торжество, вірші друку Острозького”, про які є згадки в літературі. У 6-му класі (риторика) вивчали мистецтво риторики, У конспекті спудея академії є зразок урочистої промови, зразок листа. Вищими були 7 –й і 8- й класи, у яких вивчали вищі науки: філософію та богослів’я.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Заснування Острозької академії князем В.-К. Острозьким в 1576 р.	\|	Кирило Лукаріс

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.