Збір за спеціальне використання природних ресурсів

Збір за спеціальне використання природних ресурсів включає плату за:

а) спеціальне використання водних ресурсів;

б) спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин;

в) спеціальне використання лісових ресурсів та користування ділянками лісового фонду;

г) спеціальне використання диких тварин, рибних та інших водних живих ресурсів.

Вони запроваджені з метою зацікавлення суб'єктів підприємницької діяльності у раціональному використанні природних ресурсів.

Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють видобуток корисних копалин, водокористувачі усіх форм власності та лісокористувачі, а також інші користувачі природних ресурсів.

Об'єктом обчислення плати першого виду (а) є обсяг води, яку водоспоживачі використовують для власних потреб.

Плата не справляється за:

· воду, що використовується для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;

· підземні води, які є сировиною в технологічному процесі та які вилучаються із надр разом із видобутком корисних копалин;

· воду, що пропускається турбінами гідроакумулюючих станцій;

· воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою населених пунктів.

Обчислюється плата квартальними розрахунками виходячи з:

— фактичного обсягу використаної води;

— встановленого ліміту;

— нормативу плати з урахуванням пільг і пільгових коефіцієнтів.

Розрахунки плати за використання водних ресурсів платники подають податковим органам до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Сплачується плата за використання прісних водних ресурсів щоквартально у 5-денний строк від дати, встановленої для подання розрахунку.

Плата за використання водних ресурсів загальнодержавного значення зараховується до державного бюджету — 80 відсотків від суми оплати, та до місцевих бюджетів — 20 відсотків. За водні ресурси місцевого значення плата зараховується до місцевих бюджетів.

Об'єктом обчислення плати другого виду (б) є обсяг погашених балансових запасів корисних копалин, до яких належать як видобуті, так і залишені невидобутими із надр (втрачені) корисні копалини, а також обсяг видобутку для нафти, газу, конденсату.

Розрахунок платежів за користування надрами для видобування урану, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та облицьовувальних матеріалів здійснюється на основі:

· показників вартості видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки (1);

· нормативів плати (2);

· поправочного коефіцієнта для облицьовувальних матеріалів (3).

Вартість видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки визначається як доход, одержаний від її реалізації, без урахування ПДВ.

Плата за користування надрами (П) визначається за формулами:

1. Для видобутку облицьовувальних матеріалів:

П = Д Н/ІОО% Кз Кп , грн.,

де: Д — доход, отриманий (нарахований) протягом звітного кварталу, грн;

Н — норматив плати, %;

Кз — поправочний коефіцієнт на погашення запасів корисних копалин;

Кп — понижувальний коефіцієнт.

2 Для видобутку урану та видів каміння:

П= Д Н/ 100% Кп , грн.,

3. Якщо надрокористувач частково продає, а частково (чи повністю) передає одержану продукцію первинної переробки мінеральної сировини на власний виробничий підрозділ для її подальшої переробки, то плата визначається за зазначеними формулами. При цьому доход розраховується за формулою:

Д=Д1 +Д2 (О Ц), гри.,

де: Ді — доход, отриманий від реалізації частки продукції первинної переробки

мінеральної сировини;

Д2 - доход від переданої сировини на подальшу переробку;

О — обсяг продукції;

Ц — ціна продукції первинної переробки.

Платники сплачують за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин загальнодержавного значення щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, у такому співвідношенні: 40 відсотків до державного бюджету та 60 відсотків до місцевих бюджетів. За видобуток корисних копалин місцевого значення плата зараховується до місцевого бюджету.

Об'єктом обчислення плати третього виду (в) є вартість заготівлі деревини під час рубок головного користування, живиці, другорядних лісових матеріалів та побічних лісових користувань.

У механізмі справляння плати враховано роль лісового фонду України, його обмеженість та необхідність поновлення завдяки встановленню лімітів на лісосічний фонд і заготівлю живиці.

Особливістю використання лісових ресурсів є те, що вони використовуються за спеціальним дозволом лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком.

Збір справляється за встановленим тарифом або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах. Сума збору встановлюється виходячи з лімітів використання ресурсів і тарифів на лісову продукцію та послуги, з урахуванням їхньої якості й доступності.

Вноситься збір на рахунки органів, які видали дозволи громадянам і юридичним особам, якщо сума, зазначена в дозволі, становить не більше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За інших умов підприємства й організації перераховують збір до бюджетів самостійно.

Збір з лісових ресурсів державного значення зараховується у розмірі 80- відсотків до державного і 20 відсотків до місцевих бюджетів . З лісових ресурсів місцевого значення – 100 відсотків до бюджетів місцевого самоврядування .

Плата за спеціальне використання диких тварин (г) справляється до державного бюджету з 1 квітня 1996 р. і її розмір залежить від доведених лімітів і норм.

При цьому визначений норматив збільшується у 5 раз , якщо заподіяно шкоду внаслідок самовільного чи незаконного знищення тварин.

Не сплачують плату користувачі які використовують живі ресурси для подальшого відтворення , спеціальні господарства.

Плата за використання рибних і інших водних живих ресурсів зараховується до державного бюджету України .

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Платежі за використання природних ресурсів	\|	Податок на додану вартість

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.