Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Варіант 4

Тести

Розкрити зміст категорій і понять

Варіант 3

Тести

Розкрити зміст категорій і понять

Фабричне виробництво; промисловий переворот; централізація капіталу; циклічна криза; „християнський комунізм”; суспільство справедливості; фаланга; центрально-керована економіка; політика “воєнного комунізму”; нова економічна політика; технологічний уклад; державний соціалізм; “дирижизм”.

1. Центральною ідеєю канонічної доктрини Середньовіччя було:

а) вчення про “справедливу ціну”, як встановлену Богом;

б) впровадження ідеї “справедливої ціни”, під якою розуміли ціну, що дорівнювала витратам праці, а привласнення торгівельного прибутку і відсотку розглядалось як порушення обміну по “справедливій ціні”;

в) дотримання античної традиції, пов’язаної з поглядами
Арістотеля;

г) спрямування діяльності людей на отримання прибутку та нагромадження багатства у формі грошей.

2. На думку меркантилістів основним джерелом багатства країни є:

а) сільськогосподарське виробництво;

б) промислове виробництво;

в) зовнішня торгівля;

г) внутрішня торгівля.

3. Позитивна оцінка змісту та економічних наслідків політики меркантилізму була дана:

а) А. Смітом;

б) представниками класичної школи;

в) представниками утопічної школи;

г) Дж. М. Кейнсом.

4. Що з нижче перерахованого не відповідає принципам меркантилізму:

а) заохочення експорту готових товарів;

б) заборона вивозу золота та срібла;

в) заборона імпорту сировини;

г) заохочення пріоритетного розвитку виробничих галузей.

5. Суть економічної політики пізнього меркантилізму зводилась до:

а) активного “торгового балансу”;

б) активного “грошового балансу”;

в) обмеження імпорту;

г) обмеження експорту готової продукції.

6. Представниками віденської школи граничної корисності були

а) К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Візер;

б) Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, В. Зомбарт;

в) А. Маршалл, В. Парето, Дж. Б. Кларк;

г) К. Менгер, Г. Шмоллер, Е. Дюринг.

7. На думку економістів віденської школи, вартість засобів виробництва визначається:

а) граничними витратами факторів виробництва;

б) граничною корисністю граничного продукту виробництва;

в) витратами праці у виробництві;

г) суб’єктивною оцінкою їх корисності у споживанні.

8. А. Маршалла вважають засновником неокласичної традиції в її сучасному вигляді тому, що він:

а) поєднав теорії граничної корисності та факторів виробництва в моделі попиту і пропозиції;

б) запровадив граничний аналіз економічних змінних;

в) створив теорію загальної ринкової рівноваги;

г) впровадив в економічний аналіз оцінку еластичності попиту.

9. Спільним для засновників всіх шкіл неокласичного нап-рямку було:

а) визнання трудової теорії вартості;

б) пояснення вартості товарів витратами факторів виробництва;

в) застосування методу граничного аналізу змінних;

г) використання економіко-математичні теорії економічної поведінки споживача.

10. Автором теорії економічної статики та динаміки є:

а) Дж. М. Кейнс;

б) Дж. Б. Кларк;

в) Р. Харрод;

г) Дж. Хікс.

Література: [1, с. 9-53, 85-112, 131-145, 185-217,]; [2, с. 25-84, 119-123, 139-194, 217-228, 276-291, 309-336, 407-412]; [3, с. 30-146, 270-543, 560-570]; [4]; [5, с. 21-78, 103-111, 152-162]; [6, с. 49-133, 354-443]; [7, с. 19-171, 208-290, 596-696]; [8, с. 38-194, 226-250, 313-331, 393-473, 548-564, 606-614, 616-651]; [9, с. 28-74, 176-271, 410-426, 479-565]; [10, с. 12-85, 97-106, 129-158, 223-278, 352-381]; [11, с. 75-89, 111-173, 275-287, 533-612]; [12, с. 11-74, 113-146, 255-299, 308-330]; [13, с. 47-250, 326-358, 487-600, 708-723, 936-1059]; [14, с. 14-88, 153-174, 238-265, 371-453, 530-556]; [15, с. 10-73, 87-97, 116-120, 140-172, 227-245, 298-301]; [16, с. 73-87, 117-186, 257-328]; [17, с. 19-60, 87-93, 121-138, 196-216, 246-254]; [18, с. 7-34, 51-60, 78-109, 130-157, 183-200]; [19, с. 15-148, 164-295, 303-365]; [20, с. 22-103, 138-160, 203-249, 309-388, 395-399]; [21, с. 21-308]; [22, с. 7-150, 207-291]; [23, с. 13-57, 149-177, 233-250]; [24, с. 18-98, 156-228, 230-246, 291-323, 421-456]; [25, с. 13-40, 134-142, 150-189, 200-211, 226-244].

Теоретичні питання

1. Нові тенденції господарського розвитку держав Європейської цивілізації наприкінці XVIIІ – початку XIX ст.

2. Трансформація класичної буржуазної політекономії на межі XVIIІ – XIX ст.

3. Науково-технічна революція і науково-технічний прогрес та їх вплив на розвиток світової системи господарства та національних економік у першій половині ХХ ст.

4. Концепції «індустріального», «нового індустріального» та «постіндустріального суспільства».

Первісне нагромадження капіталу; робоча сила як товар; постійний та змінний капітал; вартість і споживча вартість; органічна будова капіталу; оборот капіталу; держава загального добробуту; ортодоксальна програма стабілізації; гетеродоксальна програма стабілізації; відкрита економіка; соціально-орієнтована економіка.

1. Назвіть головні засади класичної школи політичної економії:

а) державне регулювання економіки;

б) дослідження сфери обігу;

в) визнання дії об’єктивних економічних законів;

г) проголошення економічного лібералізму;

д) дослідження сфери виробництва;

е) визнання сфери обігу джерелом багатства;

ж) розгляд проблеми цінності переважно з позицій трудової теорії.

2. Назвіть прихильників фізіократизму:

а) В. Петті;

б) Дюпон де Немур;

в) маркіз Мірабо;

г) А. Сміт;

д) Ф. Кене;

е) Ж. Тюрго;

ж) П. Буагільбер;

з) Мерсьє де Ла Рів’єр.

3. Назвіть теоретичні засади економічних поглядів А. Сміта:

а) егоїзм людини;

б) споживча вартість як мета виробництва;

в) схильність людей до обміну;

г) обіг як джерело багатства;

д) низький рівень заробітної плати;

е) поділ праці;

ж) економічний лібералізм;

з) дія об’єктивних економічних законів;

і) визначення цінності речі її корисністю.

4. Назвіть, яку працю А. Сміт визнає за продуктивну:

а) працю в сільському господарстві;

б) працю у сфері матеріального виробництва;

в) працю, що створює цінність;

г) працю у сфері обігу;

д) працю у сфері нематеріального виробництва;

е) працю, що закріплюється в матеріальних цінностях.

5. Назвіть проблеми, що перебували в центрі економічних досліджень Д. Рікардо:

а) аналіз обмеженості ресурсів;

б) теорія цінності;

в) дослідження потреб людини;

г) розподіл багатства;

д) аналіз якісних характеристик капіталізму.

6. В основу соціально-економічної перебудови Росії Пестель покладав:

а) ідею створення двох форм власності на землю;

б) розвиток промисловості та торгівлі;

в) знищення кріпацтва й усунення самодержавства;

г) аграрні перетворення.

7. Критикуючи буржуазну політичну економію, Герцен і Огарьов проголошують необхідність створення нової економічної науки, яка б:

а) досліджувала виробничі відносини;

б) вивчала економічні закони;

в) вивчала проблеми селянства;

г) виступила проти основ капіталізму та за обґрунтування ідей соціалізму.

8. На думку В. Дмитрієва, головна мета його економічних досліджень:

а) показати плодотворність застосування математичного методу до вивчення економічних явищ;

б) дати аналіз теорії прибутку і теорії ренти;

в) довести сумісність трудової теорії вартості і теорії граничної корисності;

г) за допомогою математичних методів розв’язати теоретичні соціально-економічні проблеми.

9. Високий ступінь відокремлення землі від общини мала:

а) азіатська форма земельної власності;

б) германо-слов’янська форма земельної власності;

в) антична форма земельної власності;

г) жодна з відповідей не вірна.

10. Нова економічна політика в Росії передбачала:

а) розширення сфери обміну між господарськими суб’єктами;

б) сполучення державних і громадських засад в управлінні;

в) масовий державний примус (конфіскація, націоналізація, трудові армії);

г) всі відповіді правильні.

Література: [1, с. 31-53, 63-66, 73-84, 122-130, 218-293]; [2, с. 52-93, 107-114, 125-137, 196-205, 239-255]; [3, с. 30-211, 214-267]; [4]; [5, с. 39-78, 103-111, 163-167]; [6, с. 444-491]; [7, с. 99-182, 691-720]; [8, с. 129-250, 281-302, 337-345, 661-690]; [9, с. 42-93, 110-135, 312-329, 384-477, 653-687]; [10, с. 65-98, 107-119, 315-351]; [11, с. 90-103, 197-232]; [12, с. 48-85, 107-112, 179-200, 290-307]; [13, с. 171-308, 362-403, 1067-1243]; [14, с. 55-139, 175-215, 266-292, 454-497]; [15, с. 47-97, 121-139, 173-202]; [16, с. 73-87, 117-206]; [17, с. 43-78, 94-107, 139-150, 217-235]; [18, с. 15-44, 61-77, 158-182]; [19, с. 164-288, 437-462]; [20, с. 50-183, 280-308, 399-422]; [21, с. 107-221, 439-446]; [22, с. 130-150, 292-307]; [23, с. 58-118, 224-232, 306-321]; [24, с. 58-118, 121-138, 350-420, 457-466]; [25, с. 30-110, 140-148].

Теоретичні питання

1. Особливості формування ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації на початку XIX ст.

2. Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва.

3. Поглиблення криз національних економік у 70-80-х роках ХХ ст.: причини і наслідки.

4. Історія формування і загальна характеристика еволюції теорії соціал-демократії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Варіант 2	\|	Варіант 6

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.