Вертикальний поділ: координація управлінської праці.

Поняття рівнів управління

Об’єктивність процесів управління потребує поділу управлінської праці.

Горизонтальний поділ: призначення менеджерів для керівництва підрозділами або функціональними службами.

Саме вертикальний поділ веде до створення рівнів управління.

Американський соціолог Парсонс виділяє три рівні управління, яким відповідають три групи менеджерів:

Інституційний Керівники вищої ланки

рівень

Управлінський Управління середньої ланки

рівень

Технічний Керівники низової ланки

рівень

Така форма демонструє те, що на кожному наступному етапі чисельність управлінців зменшується.

В сучасній практиці управління США основна маса службовців ділиться на 18 рангів:

1-8 – нижчий персонал (друкарки, стенографістки тощо);

9-12 – керівний склад нижчої ланки (майстри, начальники виробництва, начальники дільниць тощо);

13-15 – керівники середньої ланки (директори підприємств, начальники відділів у великих корпораціях);

16-18 – вище професійне керівництво (директори та президенти великих транснаціональних корпорацій, міністри та їх заступники, голови комісій, президент).

Таким чином, менеджери – це керівники середньої ланки, які володіють спеціальними знаннями та навиками в галузі управління, уміють працювати з людьми (в США їх чисельність становить близько 14% усіх службовців).

Таку класифікацію можна застосувати і стосовно керівників та службовців на Україні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи менеджменту – це сукупність способів та прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців з метою досягнення цілей організації.	\|	Загальна характеристика організацій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.