МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Природа стресів та управління ними.Конфлікт як процес. Методи розв’язання конфлікту. Конфлікт можна розглядати як в широкому, так і в вузькому розумінні. В вузькому розумінні – це безпосереднє зіткнення сторін. В широкому – це процес, який складається з декількох етапів. І етап.Виникнення конфліктної ситуації, тобто такої ситуації, коли інтереси людей стають різними. Така ситуація може виникнути за ініціативою сторін, а може бути передана у „спадок”. Елементами конфліктної ситуації є: - об’єкт суперечки (часто він буває неділимий взагалі або його не можна поділити по справедливості); - учасники конфлікту (особи, що претендують на володіння об’єктом). ІІ етап.Криза та розрив відносин. В залежності від сили .................... розрив відносин може бути: конструктивний; деструктивний, тобто коли опоненти втрачають контроль, їх необхідно тільки роз’єднати. ІІІ етап. Завершення конфлікту внаслідок його розв’язання. Є п’ять основних способів розв’язання міжособистих конфліктів: - ухилення (людина ухиляється від конфлікту); - згладжування (гасіння бажань конфліктуючих); - примус (ліквідовується силою влади); - компроміс (поєднання поглядів); - розв’язання проблеми (ліквідація об’єкту конфлікту). Існує декілька способів розв’язання структурних конфліктів: - роз’яснення вимог до роботи; - використання координаційних та інтеграційних механізмів (удосконалення розподілу повноважень, посилення зв’язків між ієрархією управління, залучення комога більше працівників до прийняття управлінських рішень); - визначення загальноорганізаційних цінностей з метою досягнення мети організації; - використання гнучкої та конкретної системи винагород, націленої на загальноорганізаційні результати (цінності). В залежності від ефективності управління конфліктними ситуаціями, можуть виникати як позитивні, так і негативні наслідки в діяльності організації. Позитивні (функціональні): - удосконалення прийняття управлінських рішень; - вироблення схильності до співпраці; - поліпшення взаємин між працівниками; - поява додаткових ідей, нових альтернатив в розвитку організації тощо. Негативні (не функціональні): - погіршення морально-психологічного клімату в колективі; - послаблене співробітництво в майбутньому; - пошук „ворогів”; - непродуктивна конкуренція; - падіння продуктивності праці; - плинність кадрів тощо.
Стрес – це нервове перенапруження людини, яке спричиняється великими або малими обсягами робіт, необхідністю співіснування один з одним, конфліктами, безцільністю ситуації, відсутністю важливої та цінової справи. Фактори, що зумовлюють стрес, можна поділити на дві групи: організаційні, персональні. Організаційні: - нецінова робота; - недовантаження або перевантаження роботою; - конфлікт ролей; - невизначеність ролі; - організаційні зміни. Зміни – це зміна організаційної структури, продукції, технології, повноважень, стратегії розвитку. Організаційні зміни викликають невизначеність ситуації, відчуття можливих особистих втрат, а звідси – стрес людини та опір нововведенням в організації. Персональні стреси пов’язані з особистими проблемами людини: необхідність співіснування один з одним, шлюб, смерть близьких, погані стосунки з рідними, зміна місця проживання, порушення звичок людини. Стреси можуть формуватись під впливом як позитивних, так і негативних видів почуття, а також через байдужість. Стресовий стан організму викликає виникнення суперечок та непорозумінь в колективі, настання передчасної втоми та виснаження. Звісно, кожній людині необхідно самостійно вміти розбиратись у своїх почуттях і вміти ними управляти. Однак, будь-який досвідчений менеджер повинен розуміти причини виникнення стресових ситуацій у людей та вміти їх попереджувати. Для управління стресами менеджеру необхідно вміти: - вивчати особливості характеру підлеглих, діапазон їх знань, ставлення до праці; - розподіляти обов’язки серед підлеглих відповідно до їх нахилів і здібностей; - надавати працівникам якомога більше інформації про майбутню роботу; - визначати чіткі зони повноважень; - приймати управлінські рішення із залучення підлеглих; - удосконалювати комунікації; - сприяти підвищенню кваліфікації та здібностей підлеглих; - застосовувати стиль керівництва відповідно до ситуації (іноді покарання, а коли працівник заслуговує – винагороду).
Читайте також:
|
||||||||
|