МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Порівняння людської і штучної компетентностіОсновні категорії, ключові поняття та визначення теми. Генетичний алгоритм (genetic algorithm) – еволюційний алгоритм пошуку, що використовується для вирішення задач оптимізації і моделювання шляхом послідовного підбору, комбінування і варіації параметрів, що шукають, з використанням механізмів, які нагадують біологічну еволюцію. Компетентність – наявність знань, навичок та вмінь в певній предметній області. Нейрокомп'ютер – це обчислювальна система, алгоритм роботи якої представлений логічною мережею елементів приватного виду - нейронів, з повною відмовою від булевих елементів типу І, АБО, НІ. Нечітка логіка (fuzzy logic) - це математична наука, яка є розширенням класичної (булевої) логіки і заснована на концепції часткової правди - правди, що знаходиться десь посередині між "є" і "немає". Персептро́н (перцептро́н) – математична та комп'ютерна модель сприйняття інформації мозком (кібернетична модель мозку), запропонована Френком Розенблатом в 1957 році і реалізована у вигляді електронної машини «Марк-1». Системи штучного інтелекту (Artificial Intelligence Systems - АІS) – системи, що виконують властиві людині інтелектуальні дії, пов'язані з сприйманням та обробкою знань, міркуванням і відповідним спілкуванням. Структурно-динамічна модель – модель, яка представляє об΄єкт як систему зі своїм устроєм і механізмом функціонування, у якій відбуваються зміни через виникнення подій у часі або рух об'єктів у просторі. Теорія нечітких множин – дозволяє описувати нечіткі поняття і знання,оперувати цими знаннями і робити нечіткі висновки. Штучні нейронні мережі (аrtificial neural networks) – математичні моделі, а також їх програмна та апаратна реалізація, побудовані за принципом функціонування біологічних нейронних мереж – мереж нервових клітин живого організму. Штучний нейрон – вузол штучної нейронної мережі, який є спрощеною моделлю природного нейрону і представляє собою деяку нелінійну функцію (функцію активації) від єдиного аргументу – лінійної комбінації всіх вхідних сигналів.
10.4. Текст лекції. Системи штучного інтелекту (СШІ) (Artificial Intelligence Systems - АІS) – системи, що виконують властиві людині інтелектуальні дії, пов'язані з сприйманням та обробкою знань, міркуванням і відповідним спілкуванням (гра в шахи, створення музики, віршів, проектування складних систем) (розвиток сучасних СШІ розпочався в 50-х рр. 20 ст.). Порівняння людської і штучної компетентності наведено в табл. 10.1. Таблиця 10.1
Основні властивості СШІ: 1. Здатність до навчання – після отримання вхідних сигналів системи можуть самоналаштовуватись, забезпечуючи потім реакцію (вихід) з необхідною точністю. 2. Здатність до адаптації – система швидко налаштовує свої параметри під умови змінного навколишнього середовища. 3. Гнучкість – система здійснює узагальнення на основі неповних, нечітких і неточних даних. 4. Прозорість тлумачення (пояснення) – система надає видобуті з даних знання у зрозумілому для користувача вигляді. 5. Здатність відкривати нове – система виявляє раніше не відомі, сховані зв'язки і відношення у великих масивах числової і текстової інформації. Основні моделі, які використовуються в СШІ: 1. Нейронні мережі – надають простий спосіб моделювання складних нелінійних функцій для розв’язання прогнозних і діагностичних бізнес-задач. 2. Генетичні алгоритми – здатні апроксимувати складні зв’язки у множинах неповних даних, знаходити оптимальне розв’язання в комплексних бізнес-задачах. 3. Нечіткі множини – дозволяють кількісно кодувати якісну інформацію. 4. Динамічні структурні моделі – дозволяють імітувати основні функції менеджменту. Місце СШІ у складі ІС управління організацією наводиться в табл. 10.2. Таблиця 10.2 Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|