Управління міжбанківськими кредитами

Передумовами ефективного управління міжбанківськими кредитами є:

- необхідний рівень іміджу банку на ринку;

- постійний аналіз і врахування кон'юнктури ринку з метою забезпечення найвигідніших для банку умов залучення коштів;

- використання математичних моделей під час планування строків виплати кредитів, що дасть змогу зіставити перспективну динаміку витрат на їх обслуговування, доходи від розміщення отриманих коштів.

Управління залученням ресурсів за рахунок отримання міжбанківських кредитів містить такі етапи:

1 Визначення мети використання міжбанківського кредиту:

- якщо міжбанківський кредит використовується як постійне джерело ресурсів, необхідно скласти спеціальні графіки залучення та обслуговування;

- якщо міжбанківський кредит використовується нерегулярно, лише з метою підтримання нормативів ліквідності, необхідне постійне розширення переліку «дружніх» банків з метою формування пулу, члени якого домовляються про надання один одному кредитів на пільгових умовах.

2 Оцінка власної кредитоспроможності банку з метою визначення можливості досягнення цілей залучення ресурсів за рахунок міжбанківських кредитів.

3 Визначення обсягу коштів, що залучаються за рахунок отримання кредитів інших банків.

Під час визначення обсягу міжбанківських кредитів, які планує отримати банк, потрібно виходити з розрахованої потреби банку в недепозитних ресурсах та можливості їх формування з альтернативних джерел.

4 Вибір ефективних форм міжбанківських кредитів, що залучаються банком.

Цей вибір визначається такими умовами:

цілями використання кредиту;
періодом планового використання міжбанківських кредитів;
визначеністю строків початку та закінчення використання отриманих міжбанківських кредитів;
можливістю забезпечення кредиту, що залучається банком.

5 Вивчення та оцінка умов міжбанківських кредитів:

максимальний строк кредиту;
валюта кредиту;
рівень та вид процентної ставки;
умови виплати процентів;
умови виплати основної суми боргу;
форми забезпечення кредиту.

б Оцінка вартості міжбанківських кредитів.

Така оцінка здійснюється на основі умов кредитних договорів та передбачає такі елементи розрахунку, як процентна ставка, ставка податку на прибуток, рівень витрат з укладення угод тощо:

В_МБК= ПВ_МБК*(1-ПП)/(СБ(1-В)), (5.13)

де В_МБК - вартість міжбанківського кредиту;

ПВ_МБК - процентні виплати за кредитом;

В - витрати на укладання кредитних угод відносно суми угоди, од.;

СБ - сума міжбанківського кредиту;

ПП - ставка податку на прибуток, од.

За результатами оцінки вартості міжбанківського кредиту визначається порівняльна ефективність залучення ресурсів з цього джерела порівняно з іншими альтернативними джерелами їх залучення.

7 Укладення кредитних угод.

8 Забезпечення умов ефективного використання міжбанківських кредитів.

Якщо міжбанківський кредит залучається для проведення активних операцій, рівень кредитної ставки за ним має бути меншим, ніж рівень рентабельності операцій, для здійснення яких він залучається.

9 Організація контролю за поточним обслуговуванням та погашенням отриманих кредитів.

Поточне обслуговування міжбанківських кредитів полягає у своєчасній сплаті процентів за ним відповідно до умов укладених договорів. Ці платежі включаються до платіжного календаря банку та контролюються у процесі моніторингу його поточної фінансової діяльності.

5.3.3.4 Управління емісією боргових цінових паперів

Головною метою управління емісією боргових цінних паперів банку є забезпечення залучення необхідного обсягу коштів шляхом випуску та розміщення на первинному ринку цінних паперів цього виду.

Передумови ефективного управління:

високий рівень іміджу банку на ринку цінних паперів;

· ефективна політика залучення ресурсів, що є основною
для визначення строків, масштабів і ціни емісії;

· використання методів регулювання поточного курсу власних цінних паперів на ринку цінних паперів;

· пріоритетна орієнтація на опціонні облігаційні позики, що дає змогу уникнути витрат на їх подальше погашення шляхом обміну на звичайні або привілейовані акції.

Управління залученням ресурсів за рахунок емісії боргових цінних паперів складається з таких основних етапів:

1 Вивчення можливостей ефективного розміщення боргових цінних паперів, емітованих банком

Вибір емісії боргових цінних паперів як альтернативного джерела недепозитних ресурсів банку може бути зумовлений насамперед низькою вартістю цього виду залучених ресурсів та можливістю швидкого розміщення планової емісії.

Обидві ці умови пов'язані зі станом кон'юнктури ринку цінних паперів та рівнем інвестиційної привабливості боргових цінних паперів, що планується емітувати. Тому принципове рішення про їх емісію може бути прийняте лише на основі всебічного попереднього аналізу кон'юнктури ринку цінних паперів та оцінки інвестиційної привабливості цих цінних паперів.

Аналіз кон'юнктури ринку цінних паперів містить:

характеристику стану попиту і пропозиції за борговими цінними паперами різних видів;

характер обігу боргових цінних паперів інших банків; умови їх емісії, динаміку цін їх котирування, обсягів продаж боргових цінних паперів нових емісій та ряду інших показників.

Результатом проведення такого аналізу є виявлення діапазону вартості залучення ресурсів з даного джерела, визначення рівня чутливості реагування ринку цінних паперів на появу нової емісії боргових цінних паперів банку та оцінка потенціалу поглинання ринком цієї емісії.

Оцінка інвестиційної привабливості власних боргових цінних паперів здійснюється з позицій можливих умов їх емісії та можливого кредитного рейтингу на ринку цінних паперів. Під час оцінювання визначаються мінімальні параметри умов емісії, що забезпечують високий рівень їх інвестиційної привабливості порівняно з борговими цінними паперами інших емітентів, що знаходяться в обігу.

2 Визначення цілей залучення ресурсів за рахунок емісії боргових цінних паперів:

- використання облігацій як постійне джерело коштів;

- використання облігацій лише для фінансування капіталомістких програм.

3 Оцінка власного кредитного рейтингу

Потенціал розміщення емітованих цінних паперів та вартість залучення ресурсів значною мірою залежать від кредитного рейтингу банку, що визначає реальний рівень його кредитоспроможності з позицій можливого кредитного ризику для інвесторів.

Високий рівень кредитоспроможності банку дає змогу звести до мінімуму вартість залучення ресурсів, і, навпаки, низький кредитний рейтинг призводить до необхідності збільшення розміру купонної ставки для забезпечення реалізації емітованих цінних паперів. Тільки в цьому випадку буде забезпечена інвестиційна привабливість боргового цінного паперу для інвестора.

4 Визначення обсягу емісії

Під час визначення обсягу емісії потрібно виходити з розрахованої потреби банку в недепозитних ресурсах та можливості їх формування з альтернативних джерел.

Під час визначення цього обсягу необхідно враховувати існуючі законодавчі обмеження щодо максимального обсягу боргових цінних паперів, які може емітувати банк.

5 Визначення умов емісії облігацій

Формування умов емісії облігацій є найбільш складним та відповідальним етапом управління.

Ці умови визначають рівень досягнення цілей залучення ресурсів за рахунок емісії облігацій, ступінь інвестиційної привабливості, а відповідно і реалізації облігацій на ринку цінних паперів, вартості залучення ресурсів тощо.

Номінал облігації визначається з урахуванням основних категорій майбутніх інвесторів: найменші номінали облігацій орієнтовані на їх продаж населенню, а найбільші - на їх продаж інституційним інвесторам. З урахуванням обсягу емісії і номіналу облігацій визначається їх кількість.

Визначення виду облігації пов'язане з цілями залучення облігаційної позики (короткострокові або довгострокові облігації), а також з можливостями їх розміщення на ринку цінних паперів відповідно до вимог щодо їх інвестиційної привабливості.

Купонна ставка за облігацією формується виходячи з кон'юнктури ринку цінних паперів та рівня оцінки власної кредитоспроможності. Під час формування купонної ставки мають враховуватися такі основні фактори:

- середня ставка процента за аналогічними кредитними інструментами;

- середній рівень дохідності базових облігацій аналогічного виду;

- рівень кредитоспроможності банку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Управління залученням недепозитних ресурсів банку	\|	Особливості управління запозиченими коштами банку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.