Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






IV. Сприймання та усвідомлення твого матеріалу.

1. Розповідь учителя з використанням наочності.

— Усі ми, вирушаючи до школи, на роботу, цікавимося, якою буде погода. Виглядаємо у вікно, є опади чи немає, дивимося на термометр — холодно чи тепло, намагаємося передбачити, який буде день. Отже, погода може змінюватися за короткий проміжок часу. Та найпростіше увімкнути радіо і прослухати прогноз погоди. Для нас вона може бути "гарною" чи "поганою", але для спеціаліста поняття "погода" включає кілька показ­ників: температура повітря, швидкість, сила і напрям вітру, хмарність і опади. Всі ці показники можуть змінюватися у часі і у просторі. Це означає, якщо в одній місцевості сухо, тепло і сонячно, то за кілька десятків кілометрів від неї може бути холодно і волого. А через кілька годин все знову зміниться. Усі ці зміни відбуваються у найнижчому шарі атмосфери. Отже, погода — це стан нижнього шару атмосфери в даний час і в даному місці.

2. Проведення досліду.

— А зараз проведемо дослід. Прочинимо двері й поставимо запалену свічку на поріг класу. Що ви спостерігаєте? (Полум'я нахилилося в бік кімнати.)

— Це холодне повітря з коридору, яке важче, немов вкочується в клас, витісняючи тепле, отже, й легше, повітря.

— Піднімемо свічку вгору. Що відбувається з полум'ям? (Воно відхилилося до коридору.) Це виходить з кімнати тепле повітря, яке легше, і тому воно вгорі.

3. Продовження розповіді учителя.

— Подібні явища відбуваються і в природі, але у великих масштабах. У природі повітря завжди переміщується. Сонце нагріває Землю, але не скрізь однаково. Там, де вона нагрівається більше, повітря стає теплішим і піднімається вгору. На його місце надходить холодне. Цей рух повітря над земною поверхнею і є вітер.

Іноді вітер ледь помітний, а іноді він дме з величезною силою. Дуже сильний вітер називають ураганом. Він зриває покрівлі з будинків, ламає дерева, спричиняє великі руйнування.

Вітер дме в різні боки. Його напрям визначають за допомогою флюгера. Стрілка флюгера обертається на стержні, показуючи гострим кінцем напрям, звідки дме вітер. Північний вітер, як правило, несе похолодання. Коли він змінюється на південний, погода стає теплішою.

На Землі багато води. Ця вода весь час випаровується з поверхні річок, озер і морів, з вологого ґрунту, трав й листя дерев. Невидима водяна пара завжди міститься у повітрі. Коли вона охолоджується, з пари утворюються дуже дрібні краплинки води. З таких краплинок складається туман.

Хмари — це той самий туман, але перебуває він у повітрі високо над земною поверхнею. Люди пересвідчились у цьому, коли піднімалися на високі гори й літали в літаках. Знизу видно було хмари, а коли люди потрапляли в них, їх оточував густий туман.

Дрібні краплинки у хмарах, зливаючись одна з одною, поступово збільшуються. Хмара стає темнішою. Важкі краплини води не можуть утриматися в повітрі й падають на землю у вигляді дощу. Дощ буває в теплу пору року. Узимку з пари утворюються сніжинки.

Улітку інколи випадає град. Він завдає великої шкоди сільському господарству: знищує поля пшениці, жита та інших рослин; нівечить Урожаї садів.

Град, дощ, сніг, роса, іній — це опади. Отже, атмосферні опади, — це вода, що випадає на поверхню Землі. 4. Практична робота.

— Використовуючи результати спостережень за погодою у нашій місцевості, заповнимо таблицю.

Пора року Середня температура повітря Які вітри переважають Опади Інші явища
Зима Весна Літо Осінь        

— Якою є найвища і найнижча температура повітря в різні пори року?

— Які вітри переважають? У яку пору року бувають сильні вітри?

— Які опади випадають у різні пори року?

5. Розповідь-бесіда про передбачення погоди.

— Погода в житті людей та їх господарській діяльності має особливе значення. Адже від неї залежить робота моряків і льотчиків, успіх у проведенні сільськогосподарських робіт, безперебійність роботи транспорту, будівельних робіт.

— Поміркуйте і наведіть приклади показників погоди, які можуть зашкодити праці людей цих професій. Чому?

— Дуже важливо передбачити, якою буде погода через добу, кілька днів, тижнів, вміти складати прогноз погоди. У цьому немає нічого загадкового. Наука, що вивчає зміни погоди і стан атмосфери, називається метеорологією. Спостереження за погодою ведуться на метеорологічних станціях за допомогою спеціальних приладів. Ці станції розміщені на території всієї земної кулі.

Наукові передбачення погоди вимагають великої кількості даних, глибоких знань і найсучаснішої техніки. Щоб скласти прогноз погоди, наприклад, для Києва терміном на три доби, необхідні дані усіх метеостанцій Північної півкулі, а на 5—7 діб — зі всієї Землі.


Читайте також:

  1. II. Вивчення нового матеріалу.
  2. II. Вивчення нового матеріалу.
  3. II. Вивчення нового матеріалу.
  4. II. Вивчення нового матеріалу.
  5. II. Вивчення нового матеріалу.
  6. II. Вивчення нового матеріалу.
  7. II. Вивчення нового матеріалу.
  8. II. Вивчення нового матеріалу.
  9. II. Вивчення нового матеріалу.
  10. II. Вивчення нового матеріалу.
  11. II. Вивчення нового матеріалу.
  12. II. Вивчення нового матеріалу.




Переглядів: 573

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
III. Повідомлення теми і мети уроку. | V. Осмислення-учнями знань.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.