Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Роди і жанри ПИСЕМНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Роди і жанри УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

Роди Епос Лірика Драма
Жанри *Перекази *казки *міфи *легенди *байки *анекдоти *Пісні (родинно-побутові та соціально-побутові) Малі фольклорні жанри: *замовляння *прислів’я *приказки *загадки *скоромовки Обрядові жанри: *Пісні (календарно-обрядові та родинно-обрядові) *ігри (у т.ч. ігри-пісні) *народні п’єси та дійства(вертеп, весілля тощо)  
  Ліро-епос: думи, історичні пісні, пісні-хроніки, балади, співомовки  
Роди Епос Лірика Драма
Жанри А) За формою: 1)Малі прозові жанри: * новела, * оповідання, * нарис, *есе 2) Середні прозові жанри: * повість, * кіноповість 3) Великі прозові жанри: * роман, * епопея * Ода, * послання, * епіграма, * елегія, * романс, * ідилія, * медитація, * акростих, * вірш, * поезія в прозі. * комедія, * трагедія, * трагікомедія, * драма.
  Ліро-епічні Поема, роман у віршах, балади, байки  
Б)За темами та відношенням до дійсності: Етнографічні,побутові, історичні, психологічні, соціальні, біографічні, автобіографічні, авантюрно-пригодницькі, лицарські, фантастичні, детективні. (Бувають змішані: побутово-етнографічні, соціально-побутові, соціально-психологічні повісті, романи тощо) Громадянсько-політична, філософська, патріотична, інтимна, пейзажна лірика.  
В) За гумор: Гумореска, усмішка, шарж, епіграма тощо (ліричні, ліро-епічні)  

 

А тепер детальніше: Розгорнута таблиця «Роди і жанри (із визначенням останніх) усної народної творчості»

 

Епос Лірика Драма  
Перекази відображають життєві факти, явища й події, очевидцями яких автори не були, а чули про них від інших. Як вияв історичної пам’яті народу перекази у своїй основі відштовхуються від конкретної дійсності, у них відсутній надприродний елемент, минуле відображається правдоподібно, в межах життєвої достовірності. Пісні – це ліричні вірші, що виконуються співом. Бувають епічні, суто ліричні та обрядові (з елементами драми). Основні риси пісень: 1)органічна злитість слова і наспіву, 2)лаконізм, 3)стабільність віршового розміру, ритмічної будови і римування, 4)стійкі традиції використання художніх засобів, 5) відносно проста мелодія, 6)усталеність структури, 7) типовість образів (кожний – представник певного прошарку суспільства, родини тощо) та конфліктних ситуацій, 8)звертання до аудиторії чи героїв пісні, 9)використання форми діалогу, 10) психологічний паралелізм, 11)символічність образів.  
Казки – це епічні оповідання чарівно-фантастичного (1), алегоричного (2-казки про тварин) та соціально-побутового (3) характеру із своєрідною системою художніх засобів, підпорядкованих героїзації позитивних, сатиричному викриванню негативних образів, часто гротескному зображенню їх взаємодії. Особливості їх стилю: (1)- алегоризм та сатиричне спрямування; повчально-розважальна функція; міфологізм, який є трансформацією тотемізму та анімістичних уявлень древніх про природу; дитяче начало. (2)– мають надреальні елементи: вигадані герої, надзвичайні якості та можливості, чарівні речі, магічні закляття, фантастичні перетворення тщ. (3) – найбільша група. Відбивають принципи народної моралі в уявленнях про добро і зло, про правду та кривду, про щастя та нещастя. Часто засуджуються пороки людські (заздрість, скупість тощо) Отже, взагалі особливостіказок: 1)традиційний зачин та кінцівка, 2)алегорія, 3)фантастика, 4)чарівна казкова символіка, 5)магічна числова символіка, 6) поділ героїв на злих та добрих, 7)гіперболізація, 8)діалогізована ритмічна мова, 9)використання малих фольклорних жанрів, 10)використання прикладок в іменах героїв, 11)ідеалізація знедолених, 12)перемога добра над злом. Міфи – стародавні перекази про богів, святих. Героїв, надприродні явища. Легенди – перекази про якісь події, людей чи предмети, але оповиті казковістю. Дійсність надреальна, побудована на основі язичницьких та християнських вірувань, на уявленнях про потойбічні сили та надприродні явища, які осмислені народом як достовірне. Байки – невеликі твори алегоричного змісту, в яких через образи тварин викриваються людські недоліки та соціальні негаразди. Анекдоти – невеликі смішні оповідання.  
Ліричні родинно-побутові пісні – це пісні про кохання, про родинне життя, це колискові та жартівливі пісні. Коломийки – коротенькі пісеньки у два рядки по чотирнадцять складів, що можуть виконуватись як приспівки до танцю або окремо. Часто перший рядок виступає природним паралелізмом до другого. Бувають об’єднані у в‘язанки. Ліричні соціально-побутові пісні: чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, наймитські, заробітчанські, солдатські, козацькі та рекрутські. Календарно-обрядові пісні: колядки та щедрівки, веснянки, русальні та петрівочні, купальські, жниварські (найдавніші, що дохристиянські пісні, які служили супроводом у язичницьких обрядах) Родинно-обрядові пісні:весільні пісні; пісні, які супроводжували народження дитини, перше купання, роковини тощо; голосіння.  
Ліро-епос: Думи – епічні пісні з розгорнутою розповіддю про події, важливі для всього народу, виконувані речитативом у супроводі бандури чи кобзи. Історичні пісні – епічні пісні, в яких зображено конкретні історичні події й участь у цих подіях реальних осіб. Пісні-хроніки – пісні, в основу яких покладено справжні факти, але такі пісні, як правило, обмежуються зображенням якогось одного випадку, найчастіше трагічного, свідком або й учасником якого був співак. Балади – невеликий віршований сюжетний твір фольклорного походження, в основі якого, як правило, лежить незвичайна подія, найчастіше легендарно-історичного змісту. Співомовки – невеличкі твори, які виконуються речитативом.    

 

Розгорнута таблиця Роди і жанри ПИСЕМНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Роди Епос Лірика Драма
Жанри А) За формою: 1)Малі прозові жанри: * новела – невеликий розповідний твір з гострим, захоплюючим сюжетом, як правило, про незвичайну подію з несподіваною розв’язкою. Подано 1 чи 2 епізоди з життя 1-ї або кількох осіб. Портретні характеристики скупі, розкрито лише кілька головних рис вдачі. Головну увагу автор може звертати не на самі події, а не переживання героїв. * В оповіданні стисло замальовується одна чи кілька подій з життя головної дійової особи чи кількох осіб. Ці події показано лише в декількох епізодах. Буває, що розповідь ведеться від 1-ї особи. * нарис – твір оповідного характеру, що має художньо-публіцистичні особливості. У ньому автор показує замальовки якихось фактів, подій, людей. Йому притаманні гостра злободенність, увага до найболючіших питань сучасності. («Нарис стоїть між дослідженням та оповіданням» - М.Горький) *есе – короткі критичні, наукові та інші нариси, які відзначаються вишуканістю форми. 2) Середні прозові жанри: * повість – розповідно-описовий твір, у якому йдеться про одну чи декілька подій у житті однієї чи небагатьох дійових осіб. Найчастіше це історія одного людського життя, яка так чи інакше торкається доль інших людей, розказана від імені автора чи самого героя. * кіноповість – твір, для якого характерні: осмислення автором значних пластів дійсності, монтажна композиція, динамізм сюжету, використання зорових образів в пейзажах, портретах, авторських відступах. 3) Великі прозові жанри: * роман – великий епічний твір, для якого характерні велика кількість дійових осіб, дві та більше сюжетних ліній, іноді – досить широкі часові межі, детальне дослідження характерів героїв та формування їхнього світогляду. * епопея – худ.твір,де широко й різнобічно зображено великі історичні події, проблеми загальнонародного значення * Ода – у давніх греків урочистий ліричний вірш для хору. Пізніше - хвалебна пісня, присвячена видатній події чи особі. * послання, * епіграма – у давніх греків – напис на пам’ятнику, будинку тощо з поясненням значення предмета. Зараз – короткий вірш, сатиричного змісту, здебільшого на адресу якоїсь персони * елегія – ліричний вірш, у якому висловлені сумні настрої, журба, смуток, меланхолія. * романс – музично-поетичний твір для голосу з інструментальним супроводом. * ідилія – один із видів античної поезії, де замальовувалось життя селян, зокрема пастухів, на лоні природи як безтурботне, веселе, ідеальне у всіх відношеннях. * вірш, * поезія - медитація – вірші-роздуми на філософську та житейську теми. * акростих – вірш, у якому перші літери кожного рядка утворюють слово або речення. * поезія в прозі – невеликий прозовий твір ліричного характеру, графічно переданий як проза. * комедія – драматичний твір, у якому сатиричними й гумористичними засобами відображаються смішні сторони життя, висміюються негативні риси в поведінці людей (пияцтво, нечесність, жорсткість тощо) або недоліки державної системи, бюрократія. («Пошились у дурні» М.Кропивницького, «Москаль-чарівник» І.Котляревського, «Хазяїн» і «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого та багато інших). * трагедія – драматичний твір, в основу якого покладено дуже гострий, непримиренний конфлікт, в якому герой потрапляє в безвихідне становище, вступає в нерівну боротьбу і часто гине. («Оборона Буші» та «Тарас Бульба» М.Старицького, «Сава Чалий» І.Карпенка-Карого) * трагікомедія – драматичний твір, п’єса, в якій поєднано елементи трагічного й комічного. * драма – п’єса, що змальовує складний серйозний конфлікт, напружену боротьбу між дійовими особами. («Блакитна троянда» Лесі Українки, «Назар Стодоля» Т.Шевченка, «Ясні зорі» Б.Грінченка, «Маруся Богуславка» М.Старицького та ін.)
  Ліро-епічні Поема – ліро-епічний віршований твір з розгорнутим сюжетом і широким розвитком образу ліричного героя, який активно включається в характеристику персонажів, оцінює їх, співчуває їм. У поемах змальовуються важливі події, яскраві, сильні людські характери, причому зображення подій супроводжується авторськими ліричними відступами і роздумами. Часто ліричним героєм виступає сам автор. Для поеми властиві динамізм, напруженість, повне розкриття характерів. («Сон», «Наймичка», «Катерина» Т.Шевченко, «Мойсей» І.Франка тощо). Роман у віршах – найбільш розгорнута і об’ємна форма ліро-епічного жанру, що з’явилась в період переходу від романтизму до реалізму. Відзначається широко розвинутим сюжетом, який охоплює ряд людей і подій і одночасно має ліричні відступи, які в цілому створюють образ ліричного героя. («Маруся Чурай» Ліни Костенко) Балади – ліро-епічний сюжетний віршований твір з описом незвичайних ситуацій, незвичайних людей, героїчних вчинків. Має фольклорні джерела Байки- невеликий алегоричний твір повчального характеру. Ознаки: алегорія, повчальний характер, невеликий обсяг, зображення 1 події з життя головного героя, нетривалий час дії, 2-3 дійові особи, віршова (рідше - прозова) форма.
Б)За темами та відношенням до дійсності: Етнографічні,побутові, історичні, психологічні, соціальні, біографічні, автобіографічні, авантюрно-пригодницькі, лицарські, фантастичні, детективні. (Бувають змішані: побутово-етнографічні, соціально-побутові, соціально-психологічні повісті, романи тощо) Громадянсько-політична, філософська, патріотична, інтимна, пейзажна лірика. Здебільшого драми можуть бути: етнографічні, соціально-побутові, історичні, релігійні, політичні, міфологічні тощо.
В) За гумором Гумореска, усмішка, шарж, епіграма тощо (ліричні, ліро-епічні)  

 


Читайте також:

  1. Аналітичні жанри
  2. В 30-х роках було зроблено спробу систематизувати курс методики викладання літератури. Виходять такі праці.
  3. В.М.Шоботов. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 438
  4. Види і жанри публічного мовлення.
  5. Види та жанри живопису
  6. Види та жанри образотворчого мистецтва, методика ознайомлення з ними у початковій школі.
  7. Вимоги до бібліографічного опису наукової літератури
  8. Виникнення куртуазної літератури.
  9. Виникнення права інтелектуальної власності на твори науки, літератури, мистецтва та об’єкти суміжних прав
  10. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
  11. Деякі проблеми сучасної української літератури для дітей.
  12. Джерела дитячої літератури.




Переглядів: 1954

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТЕМА 1. Українська термінологія в професійному спілкуванні | ЛІТЕРАТУРА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.