Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Тема 2. СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА: ПОНЯТТЯ, ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ

1.Сутність стратегії підприємства. Взаємозв'язок понять стратегія, тактика, політика.
2. Ієрархія формування стратегії.
3.Класификация стратегій

1. Стратегія — це модель узагальнення дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координування і розподілу ресурсів фірми

Однак за сучасних умов варто зважити й на інші аспекти розуміння категорії "стратегія". Зокрема в працях відомих фахівців з питань стратегічного менеджменту наводиться п'ять підходів до визначення категорії "стратегія" - так звані 5П:

o стратегія як план;

o як принцип поведінки;

o як позиція;

o як перспектива;

o як прийом, з метою "перехитрити конкурента "[Мінцберг, Альстренд, Лемпел ].

Визначення стратегії дається вченими у багатьох варіантах. Наприклад, Генрі Мінцберг зробив висновок, що стратегія - це принцип поведінки або слідування певній моделі поведінки. Він визначає стратегію як комбінацію п’яти “П” [30, с.10]:

· стратегія - план, керівництво, орієнтир або напрямок розвитку, шлях із сьогоднішнього у майбутнє;

· стратегія - принцип, поведінка або слідування деякій моделі поведінки;

· стратегія - позиція, визначення положення організації у зовнішньому середовищі і відносно своїх головних конкурентів;

· стратегія - перспектива, або за Пітером Друкером це “теорія бізнесу даної організації;

· стратегія - прийом, особливий маневр, що застосовується з метою перехитрувати суперника або конкурента.

Американські дослідники М. Мескон, М. Альберт і Ф. Хедоурі розуміють стратегію як детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей [29, с.231].

Відомий вчений І. Ансофф виділяє декілька характерних рис стратегії [1, с.8]:

- процес розробки стратегії не завершується якою-небудь негайною дією. Звичайно, він закінчується встановленням загальних напрямків, рух за якими забезпечить зростання та укріплення позиції фірми;

- визначена стратегія повинна використовуватися для розробки стратегічних проектів методом пошуку. При цьому стратегії відводиться роль певного фільтру: відкидаються всі можливості, ділянки та напрямки, що несумісні з нею;

- певна стратегія перестає бути необхідною як тільки реальний розвиток подій стане відповідним цілям організації;

- при розробці стратегій неможливо передбачити всі можливості, які виникнуть при конкретизації цілей і формуванні заходів. Тому, використовується узагальнена, неповна і неточна інформація щодо різних стратегічних альтернатив;

- при появі більш точної та більш повної інформації може виникнути сумнів щодо обґрунтованості прийнятої стратегії. Тому є необхідним зворотній зв’язок, який дозволяє своєчасно визначити нову стратегію.

Основними компонентами планування і реалізації стратегії підприємства є тактика, політика, процедури і правила.

Тактика - процес розробки короткострокових планів, що узгоджуються із стратегією підприємства. Тактика визначає шляхи й засоби, форми й способи діяльності підприємства, які забезпечують його успішну стратегію.

Наступним етапом процесу реалізації стратегії й тактики є розробка політики, яка перетворює стратегію на відкриту детальну декларацію основних напрямків діяльності підприємства. Потім формуються правила та процедури дій, необхідні для реалізації стратегії.

Процедура - це кілька взаємопов’язаних дій, які повинні використовувати у конкретній ситуації. Досить часто для працівників підприємства розробляються правила, які гарантують виконання конкурентних дій певним способом.

 

2 .Розрізняють певні організаційні рівні побудови стратегій у диверсифікованих та вузько профільних компаніях.

Так, у диверсифікованих компаніях розробляють стратегії на чотирьох рівнях:

· корпоративному;

· діловому;

· функціональному;

· операційному.

 

Корпоративна стратегія — перший рівень. Вона визначає організацію в цілому, поводження її підрозділів або бізнес-одиниць, товарні лінії, комбінація яких дозволяє сприймати компанію як цілісність, і відповідає на питання: яким бізнесом займається корпорація? Стратегічна діяльність на корпоративному рівні містить у собі, наприклад, придбання нового бізнесу, розширення або скорочення вже існуючого, створення спільних підприємств.

Корпоративний рівень управління представлений головним керуючої (генеральним директором, президентом корпорації й т.д.), радою директорів і іншим старшим персоналом, що приймає стратегічні рішення для всієї організації. Звичайно в обов'язку цих керівних осіб входять: визначення призначення, місії й цілей організації, виявлення ключових областей діяльності, виділення ресурсів для кожного виду діяльності, а також формулювання стратегій, які охоплюють корпоративну діяльність. Корпоративна стратегія включає також питання фінансової й організаційної структури підприємства в цілому.

Корпоративна (загальна) стратегія визначає загальний напрямок діяльності підприємства і може бути представлена такими стратегіями:

стратегія зростання - стратегічна альтернатива, що характеризується цілями, які набагато перевищують рівень минулих досягнень;

стратегія обмеженого зростання (стабілізації) - стратегічна альтернатива, що характеризується цілями, які визначені на рівні минулих досягнень, скоригованих з урахуванням інфляції;

стратегія скорочення - стратегічна альтернатива, яка

характеризується встановленням цілей, які нижчі від рівня, досягнутого в минулому або виключенням окремих напрямків діяльності.

У вузько профільному підприємстві використовують три рівні побудови стратегій. Ділова стратегія в цьому разі є водночас корпоративною.

Шляхи досягнення підприємством бажаного результату (зростання, обмеженого зростання, скорочення) визначає конкурентна стратегія.

Конкурентна (ділова) стратегія - це план управління окремою сферою діяльності компанії, що ґрунтується на діях і підходах, спрямованих на забезпечення успішної діяльності в одній специфічній сфері бізнесу. Конкурентна стратегія визначає, як завоювати сильні довгострокові конкурентні позиції. Цю стратегію ще називають діловою, стратегією бізнесу або стратегією конкурентоспроможності.

Функціональні стратегії розробляються для кожного функціонального напрямку певної сфери діяльності. У кожній сфері діяльності передбачається розробка стратегії виробництва, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), маркетингу, фінансів та ін.

Операційна стратегія - більш вузька стратегія для основних структурних одиниць: заводів, торгових регіональних представників і відділів. Операційні стратегії розробляються всередині функціональних напрямків.

3. Типологія стратегій ( М. Портер)
М. Портер на початку 1980-х рр.. висунув ідеї щодо конкурентних стратегій, виведених з деяких базових постулатів. У книзі «Стратегія конкуренції» він представив три види загальних стратегій, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності:

· лідерства в зниженні витрат (підтримання витрат на більш низькому рівні, ніж у конкурентів);

· диференціації (як виробництво унікальної продукції);

· фокусування (як зосередження на певній групі покупців).

Портер запропонував типологізувати конкурентні стратегії , ґрунтуючись, з одного боку, на масштабі ринку (широкий, вузький) а, з іншого - на напрямку докладання зусиль організації: або на мінімізації витрат, або на випуску унікальної продукції (доданні товару специфічних рис ) , що дозволяє встановлювати більш високі ціни. Комбінації перерахованих переваг дає можливість виділити чотири типи стратегій

• лідерства за витратами (підтримання витрат на більш низькому рівні , ніж у конкурентів ) ;
• диференціації ;
• фокусування на витратах ;
• фокусування на диференціації .

Стратегії розвитку бізнесу ( Ф.Котлер )
Крім загальних стратегій , спрямованих на підвищення конкурентоспроможності , існують класифікації стратегій , що визначають зміну їх масштабів . Наприклад , стратегії розвитку бізнесу на думку Ф. Котлеру :

· стратегія концентрованого зростання : посилення позиції на ринку ; розвиток ринку ; розвиток продукту ;

· стратегія інтегрованого зростання : зворотна вертикальна інтеграція ; вперед що йде вертикальна інтеграція ;

· стратегія диверсифікованого зростання: центрована диверсифікація ; горизонтальна диверсифікація ; конгломеративна диверсифікація ;

· стратегія скорочення : ліквідація ; збір врожаю; скорочення витрат .

Типологія стратегій (А. Томпсону і А Стрікленд)
Через десятиліття А. Томпсон і А. Стрікленд запропонували дещо іншу модель класифікації подібних стратегій - п'ять варіантів підходу до стратегії конкуренції:

· стратегія лідерства за витратами (зниження витрат, що привертає велику кількість покупців);

· стратегія широкої диференціації (надання товарам специфічних рис, що привертає велику кількість покупців);

· стратегія оптимальних витрат (велика цінність для покупців за рахунок поєднання низьких витрат при широкої диференціації);

· сфокусована стратегія, або стратегія ринкової ніші, заснована на низьких витратах (низькі витрати і вузький сегмент покупців);

· сфокусована стратегія, або стратегія ринкової ніші, заснована на диференціації продукції (повне задоволення вимог клієнтів з обраного сегмента).

Контрольні питання до теми :

1. Розкрийте поняття „стратегія”. Проаналізуйте історію розвитку концепції стратегічного управління і теорії стратегії.

2. Які передумови переходу від довгострокового до стратегічного планування підприємства?

 


Читайте також:

  1. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
  2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  4. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.
  5. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  8. Аксіологія як наука про цінності. Філософські концепції цінностей.
  9. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  10. Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті.
  11. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ




Переглядів: 1993

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Обмеження стратегічного управління | Тема3: ШКОЛИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.