Технологія повного засвоєння навчального матеріалу

(за С.Смирновим)

• перший етап – розгорнуте, образно-емоційне пояснення вчителем відібраних для уроку параграфів (блок знань);

• другий етап – стислий виклад навчального матеріалу за опорним плакатом;

• третій етап – вивчення опорних сигналів за опорними конспектами;

• четвертий етап – робота з підручником і опорним конспектом у домашніх умовах;

• п'ятий етап – письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці;

• шостий етап – відповіді за опорними сигналами, зокрема магнітофонні;

• сьомий етап – повторення й поглиблення раніше вивченого матеріалу.

Унікальним відкриттям В. Шаталова в педагогіці стали опорні конспекти. Він відважився сказати «ні» загальноприйнятому, хоча експериментував у рамках державних навчальних програм. Нагадаємо, що його знахідки – це образний, трохи незвичний короткий конспект до кожного уроку із символами, знаками, ключовими словами, цифрами. Це давало змогу вивчати тему цілісно. Як наголошував сам автор, спосіб такого конспектування не новий, символи, значки – це опора, завдяки яким можна відтворити прочитане. За опорними сигналами можна запам'ятати якийсь фактичний матеріал швидше, міцніше.

Опорні конспекти – це своєрідний дороговказ. Розшифровуючи коди, ми наповнюємо систему змістом. Тут містяться окремі одиниці інформації, зв'язки між ними, введено знаки, що нагадують приклади для конкретизації абстрактного матеріалу. В опорних конспектах запроваджуються графіки, різноманітні кольорові позначення. Зі словесної форми викидається все зайве, залишаються найсуттєвіші слова або малюнки.

Чим складніший матеріал, тим більшу кількість часу треба виділити на озвучення опорного конспекту. Застосування навчальних блоків теоретичних знань має позитивне значення для успішного навчання учнів з багатьох базових предметів і з біології зокрема. Школярі краще оволодівають знаннями, якщо навчальний матеріал «стискається» в кілька смислових фрагментів. Механізм запам'ятовування блоку виробляється поступово і є найбільш ефективним у тих випадках, коли вчитель поряд із розкриттям змісту блоку дає пояснення, чому саме так записана інформація, що дає той чи інший шифровий запис. Важливо, щоб учні усвідомили, що механічне запам'ятовування опорного конспекту в цілому не дає фундаментальних та міцних знань, потрібна робота з підручником (дітям, для яких біологія є профільним предметом при вступі у вищий навчальний заклад, рекомендують додаткову літературу). Така форма роботи найбільш доцільна у 8–11-х класах, коли окремі учні зрозуміють і опанують прийоми педагога настільки, що зможуть самостійно створювати опорні конспекти. Опорний конспект — це власне бачення « концентрату» певного обсягу теоретичної інформації вчителя, яка міститься у чинному підручнику біології.

Рекомендована література

1. [Електроннтй ресурс] – Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-13131-2.html

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу (В.Ф.Шаталов)	\|	Тема 1. Педагогічний процес – як цілісна система

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.