Предмет теорії міжнародної економіки

Теорія міжнародної економіки є самостійною наукою, оскільки має свій спеціальний предмет дослідження. При визначенні предмета теорії міжнародної економіки слід виходити з двох основних понять, які вважаються критеріями виокремлення теорії міжнародної економіки із загальної економічної теорії.

1. Міжнародний попит і міжнародна пропозиція. В теорії міжнародної економіки окремі ринки розглядаються як внутрішні, а інші – як міжнародні. На міжнародних ринках можуть продаватися лише ті товари, що мають міжнародний попит і міжнародну пропозицію.

В економічній теорії під товаром розуміють продукт праці, який задовольняє певну суспільну потребу і виготовлений для обміну. В теорії міжнародної економіки при визначенні поняття “товар” головна увага зосереджується на з’ясуванні того, чи є цей продукт праці об’єктом міжнародного попиту і міжнародної пропозиції. Визначальною ознакою товару у цьому випадку є не створена працею вартість (або процес виробництва), як в економічній теорії, а сфера обігу, в якій відбувається обмін товарами, сфера міжнародного визнання. Тобто для того, щоб продукт праці, який на внутрішньому ринку визнається товаром, був таким і на міжнародному ринку, необхідна наявність двох ринкових сил: іноземного попиту та іноземної пропозиції. При цьому для міжнародної економіки має значення не так одночасна наявність цих двох сил по одному й тому ж товару, як те, що одна з них є силою світового ринку: попит може бути національним, а пропозиція - іноземною, або навпаки – попит іноземний, а пропозиція – вітчизняна. З точки зору міжнародної економіки, вони й утворюють міжнародний ринок з міжнародним попитом і міжнародною пропозицією. Отже, товар, як об’єкт трансакцій в міжнародній економіці, має свої специфічні риси.

2. Поняття національного суверенітету. Національний суверенітет впливає на характер економічної активності та на міжнародний обмін.

Це проявляється в тому, що по-перше, він є чинником зовнішньоекономічної політики країни, яка податковими та іншими засобами перешкоджає вільному товарообміну між країнами. Такого втручання немає всередині країни. Тому міжнародна економіка вивчає дію цих обмежень, їх вплив на товаропотоки й на добробут країни. По-друге, всі національно-суверенні країни (за невеликим винятком – Панама, Ліберія, деякі Тихоокеанські острівні держави) мають власну валюту. Тому угоди, які укладаються всередині країни, опосередковуються рухом національної валюти, а угоди між економічними суб’єктами різних країн потребують обміну валют. На відміну від загальної економічної теорії, теорія міжнародної економіки досліджує рух валют та функціонування ринків валют, обмінні курси, вплив змін на ринках валюти і валютних курсів на укладання міжнародних торговельних угод.

Ці дві особливості міжнародної економіки тісно пов’язані між собою. Міжнародний рух товарів і факторів виробництва стримується національними політиками, які, орієнтуючись на національний суверенітет, прагнуть до обмеження зовнішнього економічного впливу. У тому ж напрямку діє небажання власників факторів виробництва підпорядкувати себе або своє майно іноземній юрисдикції. Отже, теорія міжнародної економіки має свій спеціальний предмет дослідження – міжнародний обмін, об’єктом якого є товари, послуги та фінансові вимоги.

Предметом теорії міжнародної економіки є:

· закономірності функціонування і розвитку в міжнародному масштабі ринкової системи організації господарського життя;

· закономірності формування сукупних попиту і пропозиції на товари та фактори виробництва, що перебувають у міжнародному обігу;

· інструменти аналізу і програмування відкритої національної економіки, зокрема її реального, бюджетного, грошового і зовнішнього секторів в умовах їх взаємодії з економікою інших країн;

· тенденція розвитку міжнародних фінансових ринків і механізмів, які обслуговують функціонування міжнародної економіки;

· інституційна структура регулювання міжнародної економіки, принципи її формування, тенденція розвитку та методи удосконалення.

Таким чином, предметом “Міжнародної економіки” як самостійної дисципліни є відносини, які складаються між господарюючими суб’єктами у сферах міжнародної торгівлі (товарами та послугами), міжнародного руху чинників виробництва (капіталу, робочої сили, технології), у міжнародній валютно-фінансовій сфері як самостійного явища економіки сучасних світогосподарських зв’язків, якій притаманні розвинуті механізми моніторингу і регулювання.

Іншими словами, міжнародна економіка як дисципліна вивчає причини руху потоків товарів, послуг, капіталів, інших факторів виробництва та фінансів між країнами, їхню взаємопов’язаність та ефективність.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародна економіка в системі економічних наук	\|	Основні методи та принципи досліджень в міжнародній економіці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.