Вивчення морфологічних написань

Суть морфологічних написань полягає в однаковому графічному позначенні однотипних морфем незалежно від звукових варіантів лінгвістичної природи морфологічних написань у методичній літературі рекомендується використовувати під час їх опрацювання морфологічний аналіз і синтез, проводити роботу над морфологічною будовою слова, словозміною і словотворенням.

Одним із ефективних засобів навчання, що сприяє засвоєнню морфологічних написань, є формування розумових дій за правилом. У зв'язку з цим ставиться вимога не лише пояснювати суть орфографічного правила, а й те, як користуватися ним практично. Для цього рекомендується давати учням схеми дій за правилом, або алгоритми. Наводимо приклад такого алгоритму під час вивчення ненаголошених [е], [и].

1. Визнач наголос у слові. 2, Визнач корінь.

3. Чи є в корені ненаголошений еабо и? Якщо є, то:

Зміни слово так, щоб Або Добери споріднене, в яко-
ненаголошений став му б ненаголошений в коре -

під наголос: весна — ні був під наголосом: весна —

весни веснонька

Однак цього буде недостатньо, якщо не забезпечити наявність тих знань і умінь, які лежать в основі правила. Так, щоб учні навчилися діяти за правилом під час вивчення написання ненаголошених [е], [и]в корені, необхідно забезпечити такі уміння:

1) визначати наголос у словах, розрізняти наголошені і ненаголошені склади;

2) змінювати слова так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним;

3)уміти швидко орієнтуватися в морфемній будові слова і визначати корінь;

4)вміти добирати споріднені слова;

5)серед споріднених слів уміти вибрати перевірне.

Якщо хоч одне з цих умінь виявиться недостатньо сформованим, учень затруднятиметься при позначенні ненаголошених е, и,допускатиме помилки.

Часто спостерігається таке явище, коли правило дитина знає, але пише з помилками. Однією з причин цього є те, що учні не вміють розпізнавати орфограму у слові, сприйнятому на слух, а отже, і не застосовують потрібні правила правопису під час письма. У зв'язку з цим С. Ф. Жуйков рекомендує перед написанням давати дітям завдання визначити, чи є в слові орфографічна трудність, якщо є, то яка. Для цього учні повинні знати розпізнавальні ознаки орфограм. Вони можуть бути фонетичними або морфологічними. Наприклад, наявність ненаголошених голосних в корені належить до фонетичних ознак, наявність прийменників і слів з префіксами — до морфологічних. Лише після виявлення орфограми в слові учень може діяти за відповідним їй правилом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вивчення фонетичних написань	\|	Вивчення семантичних написань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.