МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Клінічна фармакологія інгібіторів ангіотензинперетворюючого фермента (іАПФ)Механізм дії. Інгібітори АПФ (іАПФ) блокують активність одного із ключових ферментів системи ренін-ангіотензин ІІ-альдостерон – ангіотензинперетворюючого, який сприяє перетворенню неактивного ангіотензивну І у високоактивний ангіотензин ІІ. ІАПФ підвищують вміст реніну і знижують концентрацію ангіотензину, перешкоджаючи руйнуванню брадикініну, зменшують виділення альдостерону, що веде до вазодилятації венул і артеріол (зменшення перед- і післянавантаження на міокард), натрійурезу і затримки К+ в організмі. Вони попереджують прогресування дилатації лівого шлуночка і сприяють зворотному розвитку гіпертрофії лівого шлуночка (кардіопротекція); пригнічують гіпертрофію гладком’язових клітин судинної стінки (ангіопротекція); антиаритміний ефект пов’язаний із впливом на трофічні процеси в міокарді, зі збільшенням вмісту К+ і Мg2+ в крові, зниженням вмісту адреналіну; нефропротекторна дія реалізується впливом на нирковий кровообіг; зменшують агрегацію тромбоцитів за рахунок стимуляції секреції простагландину Е2, простацикліну, ендотеліального релаксуючого фактора, які проявляють протиагрегантну дію; зменшують прогресування атеросклерозу; знижують активність симпатоадреналової системи (пригнічує утворення норадреналіну); знижують активність перекисного окислення ліпідів (антиоксидантна дія); покращують метаболізм глюкози. Класифікація.У залежності від хімічної структури активної групи препарати можна поділити на іАПФ, які містять сульфгідрильну групу (каптоприл); карбоксильну групу (еналаприл, лізиноприл, раміприл, периндоприл й ін.), фосфорильну групу (фозиноприл). Фармакокінетика.За фармакокінетикою іАПФ розділяються на первинно активні препарати (каптоприл і лізиноприл) і неактивні речовини, які утворюють активний метаболіт після трансформації в печінці і /або в слизовій ШКТ. Відповідно при захворюваннях ШКТ і печінки препарати, які потребують трансформації, діють слабше. Ниркова екскреція – головний шлях елімінації іАПФ. Існує кілька ЛП серед інгібіторів АПФ, які виводяться не тільки через нирки, але і ШКТ (наприклад, раміприл, моексиприл, трандолаприл і фозиноприл). Ці інгібітори АПФ безпечніші при тривалому застосуванні, ніж препарати з переважною нирковою елімінацією. Більшість іАПФ призначають незалежно від прийому їжі, виключення складають каптоприл, моексиприл, які приймають натще. У залежності від періоду напіввиведення і тривалості дії іАПФ поділяються на дві групи: - короткої дії, які містять SН-групу: каптоприл (діють 6-8 год); - тривалої дії, які містять карбоксильну і фенольну групи (діють 12-24-32 год). Покази:артеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність, ІХС, в т.ч. інфаркт міокарда, діабетична нефропатія, дисфункція лівого шлуночка. Дозування іАПФ висвітлено в табл. 14. ТАБЛИЦЯ 14 Читайте також:
|
||||||||
|