Приклад

Кольорові асоціації:

а) вагові:

1) легкі;

2) важкі;

3) повітряні;

б) температурні.

4.8. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Посилання в тексті роботи на слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “…у працях [1-7]…”.

При цитуванні текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі. Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення і перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Кожна цитата супроводжується посиланням на джерело. При непрямому цитуванні слід бути гранично точним у викладенні думок автора і давати відповідні посилання на джерело.

4.9. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщається після висновку. У перелік літератури вносяться лише ті матеріали, що були використані при виконанні роботи.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків цілком без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.д. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Приклади оформлення бібліографічного запису в списку джерел, що наводяться в пояснювальній записці, подані в додатку Е.

Джерела можна розміщувати одним з таких способів: у порядку появи посилань у тексті, за абеткою прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

4.10. Оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово ”Додаток ___” і велика літера, що означає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка, наприклад: А.2 – другий розділ додатку А. Ілюстрації, таблиці і формули нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д.1.

При використанні посилань на додатки у тексті роботи у круглих дужках вказують назву додатку або ту його частину на котру посилаються. Наприклад: «(додаток А)» або «(рис. А.2)».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.