При вивченні теми курсантам та студентам необхідно звернути увагу на те, що право, як і держава, є унікальним суспільно необхідним феноменом, науковий інтерес до якого протягом багатьох століть не тільки не згасає, а навпаки, постійно посилюється. Тому доцільно розглянути сутність цього поняття під різними кутами зору, оперуючи поглядами багатьох мислителів, державних діячів, правознавців, які визначали зміст цього складного суспільного явища, у різні часи, за різних соціально-економічних та політичних умов, оскільки такий підхід об’єктивно відповідає існуванню в юридичній науці багатьох наукових напрямів щодо розуміння права. Чим складнішим є явище, тим більшу кількість якостей і ознак воно має, що, у свою чергу, зумовлює необхідність ґрунтовнішого дослідження основних підходів до сприйняття сутності права. Тому курсанти та студенти при підготовці до семінарського заняття повинні з’ясувати основні положення наукових концепцій праворозуміння та використати ці знання для виконання зазначених завдань.
При вивченні теми слід враховувати виняткову складність і багатогранність права як соціального явища, що дуже важко охопити в рамках одного визначення. Ученими дається безліч визначень права, що дозволяє глибше і ширше відбити його природу, найістотніші ознаки. Тому необхідно ознайомитися з різними визначеннями поняття права, продумати і зіставити їх.
Найефективнішим шляхом подолання негативних наслідків множинності і неоднозначності визначень права є виділення і розгляд його істотних ознак, кожна з яких повинен бути проаналізована. При цьому необхідно зосередити увагу на наступних аспектах:
- характеристиці головних концепцій, що склались у науковій літературі щодо проблеми праворозуміння: аксіологічної (природно-правової), нормативістської (позитивістської), соціологічної та аналізі їх переваг і недоліків;
- короткому аналізі інших теорій про сутність права (історичної школи права, психологічної теорії права тощо);
- проблеми вироблення інтегративного підходу до праворозуміння і визначення права;
- особливостей використання різних підходів до праворозуміння у правотворчій і правореалізіційній практиці.