Починаючи розгляд питань із цієї теми, передусім, слід розкрити зміст поняття “національна правова система”, звернувши увагу на те, що історично в кожній країні діють свої правові звичаї, традиції, джерела права, юрисдикційні органи; сформувався особливий правовий менталітет, правова культура. З огляду на це, правова своєрідність країн дає можливість стверджувати про їх самобутність, специфіку і про те, що в кожній з них утворюється власна правова система як сукупність усіх правових явищ (норм, установ, правовідносин, правосвідомості тощо), наявних у конкретній країні світу.
Система права є складовою правової системи, вони співвідносяться як частина та ціле. Курсантам та студентам слід звернути увагу на те, що система права не є результатом довільного розсуду законодавців, кожному історичному типу права властива своя система, що відбиває особливості цього типу суспільних відносин, є, так би мовити, юридичним вираженням структури певного суспільства.
Засвоєння правової категорії «системи права» пов’язане з вирішенням питання про структурні елементи і критерії побудови системи. Під структурою системи розуміється єдність елементного складу системи і взаємодія складових її елементів. Структурні елементи системи права: норми права, інститути права, підгалузі права, галузі права. Центральне місце в питаннях внутрішньої організації і побудови системи права належить проблемі виділення галузей права. Критеріями такого розмежування є предмет і метод правового регулювання.
Система права є єдиним цілим, хоча умовно поділяється на дві підсистеми: публічне та приватне право (такий поділ існував ще за часів Давнього Риму). За субординацією у правовому регулюванні виділяють матеріальні та процесуальні галузі права.
Характеризуючи систему законодавства, потрібно мати на увазі, що термін «законодавство» вживають у вузькому розумінні (закони держави) та в широкому розумінні (закони та підзаконні нормативно-правові акти).
При з’ясуванні питання про співвідношення системи права та системи законодавства слід мати на увазі, що система права - це внутрішня форма права (галузі, інститути, норми права), а система законодавства - це зовнішня форма права, тобто форма зовнішнього вираження, закріплення права.