МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||
Та традиційного підходів до організації навчального процесу
Як свідчать дані таблиці, між традиційним та проблемно-пошуковим підходами до організації навчального процесу є значні відмінності. Ми погоджуємось з думкою А. Фурмана, який стверджує, що впровадження зазначеної технології у навчально-виховний процес обумовлений: а). сучасною орієнтацією навчання на виховання творчої особистості; б). проблемним характером сучасного наукового знання; в). проблемним характером сучасної людської практики; г). закономірностями розвитку особистості, людської психіки, зокрема мислення, допитливості і вольової сфери, які формуються саме у проблемних ситуаціях [235]. У своїх працях М. Махмутов розглядає основні функції проблемного навчання. Вчений ділить їх на загальні та спеціальні. До загальних функцій проблемного навчання дослідник відносить наступні: - засвоєння учнями системи знань і способів розумової і практичної діяльності; - розвиток інтелекту учнів, тобто їх пізнавальної самостійності і творчих здібностей; - формування діалектико-матеріалістичного мислення школярів; - формування загально і гармонійно розвинутої особистості. Серед спеціальних функцій проблемного підходу автор виділяє наступні: - виховання навичок творчого засвоєння знань; - виховання навичок творчого застосування знань і уміння розв’язувати навчальні проблеми; - формування і накопичення досвіду творчої діяльності; - формування мотивів навчання, соціальних, моральних і пізнавальних потреб [235]. Як і будь-яке навчання, проблемне-пошукове ґрунтується на своїх принципах, дотримання яких, дозволяє вчителю розвивати когнітивну сферу учнів, їх творчість, експериментальні та дослідницькі уміння. Серед основних принципів проблемного навчання провідні дидакти виділяють наступні: а). підводити учнів до узагальнення, а не давати їм готові визначення понять, знання; б). епізодично знайомити учнів з методами науки; в). розвивати самостійність думки школярів за допомогою творчих завдань [54]. Аналіз основних підходів до вивчення проблемно-пошукового методу навчання, дає підстави говорити, що в основі цієї технології лежить поняття «проблема» або «проблемна ситуація», яка усвідомлена і прийнята суб’єктом навчання до розв’язання. Проблемна ситуація – це інтелектуальне утруднення людини, яке виникає у випадку, коли вона не знає як пояснити явище, факт, процес дійсності і не може досягти мети відомими їй шляхами [235]. Найбільш чітко і послідовно, компоненти проблемної ситуації розроблені психологом А. Матюшкіним, який до її структури відносить такі елементи: - невідоме знання, яке досягається або спосіб діяльності, який сприяє оволодінню цими знаннями; - пізнавальна потреба, яка спонукає людину до інтелектуальної діяльності; - інтелектуальні можливості людини, які включають творчі здібності і накопичений досвід [142]. Як бачимо, проблемна ситуація за своєю психологічною структурою є досить складним явищем і включає не тільки предметно-змістову, а й мотиваційну і особистісну (потреби, можливості суб’єкта) компоненти. Виходячи з цього, А. Матюшкін дає визначення проблемної ситуації як особливого виду розумової взаємодії суб’єкта та об’єкта, яка характеризується таким психічним станом, який виникає у суб’єкта навчання (учня) при виконанні ним завдання, яке потребує відкриття нових для нього знань або способів діяльності [142]. При цьому, повний цикл розумових дій школярів в умовах проблемно-пошукового навчання має таку структуру: - виникнення проблемної ситуації; - усвідомлення змісту утруднення і постановка проблеми; - знаходження способу розв’язування, висунення припущення і обґрунтування гіпотези; - доведення гіпотези; - перевірка правильності розв’язку проблеми [55,152]. Аналіз наукової літератури дав підстави говорити, що проблемні ситуації поділяються на вісім різних типів. Перші чотири типи - це очевидні проблемні ситуації, коли задача сформульована з самого початку. Відмінності між ними зводяться до того, чи відомо, яким методом має розв'язуватися проблема, і чи визначені критерії того, що саме є рішенням, «відповіддю», якщо вжити шкільну термінологію. Ми вважаємо, що під час вивчення фізико-математичних дисциплін, вчитель може залучати учнів до виконання чотирьох типів проблемних ситуацій, які були виділені вченими у своїх працях. Розглянемо особливості кожної з них, які представлені Ю. Васьковим [28]. Проблемна ситуація першого типу виникає при умові, якщо учні не знають способів розв’язування поставленої задачі і не можуть дати відповідь на проблемне питання або пояснити новий факт у навчальній або життєвій ситуації. Другий тип проблемної ситуації полягає у тому, що школярам необхідно використовувати набуті раніше знання у нових умовах. Проблемна ситуація третього типу виникає у тому випадку, якщо є протиріччя між теоретично можливим шляхом розв’язування задачі і практичною реалізацією обраного методу. Четвертий тип проблемної ситуації виникає тоді, коли є протиріччя між практично досягнутим результатом і відсутністю у школярів знань для його пояснення [28]. Залучаючи школярів до розв’язання проблемно-пошукових завдань вчитель ставить учня у позицію дослідника, який проводить спостереження, аналізує навколишні явища та пояснює їх, а також пробуджує у школярів цікавість до ще не розв’язаних задач. При чому, істинна активність школярів буде проявлятися не самостійним пошуком взагалі, а пошуком шляхів розв’язання проблеми. Якщо цей пошук має на меті вирішення теоретичної, практичної або технічної проблеми, то він перетворюється у проблемне навчання. А це є передумовою формування та розвитку предметної компетентності. Узагальнюючи все вищенаведене, можна сказати, що проблемно-пошукове навчання: - це ядро розвиваючого та особистісно-зорієнтованого навчання; - сприяє перетворенню знань учнів у їх переконання, формуванню наукового світогляду школярів; - сприяє підвищенню інтересу до предмету, а це є обов’язковою умовою формування емоційно-мотиваційної сфери школярів; - стимулює особистісний зріст школярів, заохочує їх дослідницьку активність, створює умови для удосконалення навчальних умінь та навичок; - сприяє формуванню та розвитку предметної компетентності старшокласників під час вивчення предметів фізико-математичного циклу. Наступну технологію, яку не можна розглядати окремо від проектної, проблемно-пошукової та технології пов’язаної з реалізацією задачного підходу, є інформаційно-комунікаційна. Вибір зазначеної технології обумовлений тим, що у процесі залучення учнів до виконання перелічених вище діяльностей, учні стикаються з різними видами інформації, здійснюють її аналіз, синтез та перекодування (рисунок→текст, графік↔текст, текст→таблиця). З метою виявлення переваг використання інформаційної технології, необхідно: - розглянути основні підходи до визначення поняття «інформація», її властивості та класифікацію; - виділити види діяльності у межах обраної технології, до яких можуть бути залучені учні, з метою розвитку у них предметної компетентності. Інформаційним технологіям в Україні присвячені дослідження таких науковців, як В. Биков [16], Л. Бриллюэн [25], , В. Заболотний [81]., Г. Козлакова [107] та інші. Аналіз літератури з даного питання [25, 48, 61, 65, 98] дав змогу встановити, що основним поняттям є – інформація. Воно використовується у різних галузях і пов’язано з різними системами понять. У зв’язку з відсутністю загального визначення, у різних предметних сферах інформація має різні інтерпретації. Інформація (від латинського informatio – роз’яснення, виклад, повідомлення) – одне з найбільш актуальних, фундаментальних та дискусійних понять у сучасній науці і практиці [200]. У науковій літературі зустрічаються два підходи до визначення поняття «інформація»: 1. абстрактне поняття, яке має велику кількість значень, в залежності від контексту (у широкому змісті); 2. це повідомлення (данні, відомості) незалежно від форми їх представлення (у вузькому змісті цього слова);3 відомості про навколишній світ і процеси, які у ньому відбуваються і сприймаються людиною або спеціальним пристроєм [210]. У науковій літературі зустрічається і таке означення інформації – усвідомлення повідомлень про навколишній світ, які є об’єктом збереження, перекодування, передачі та використання [16]. У зв’язку з багатоманітністю інформації, яка оточує людину, її прийнято класифікувати за способами сприйняття (візуальна, аудіальна, тактильна, нюхова, смакова), кодування і збереження (текстова, числова, графічна, музична, комбінована), за суспільним значенням (масова (буденна, суспільно-політична, естетична); спеціальна (наукова, технічна, управлінська, виробнича); особиста (наші знання, вміння, інтуїція). Як видно типів інформації, з якою стикаються учні щодня, багато. У зв’язку з цим, завдання вчителя полягає у тому, щоб навчити школярів самостійно шукати, обробляти та використовувати отриману інформацію для вирішення не тільки навчальних завдань, а також завдань життєвого характеру. Як і будь-який інший об’єкт дослідження, інформація має свої властивості. Найбільш важливими є загальні якісні властивості: об’єктивність, достовірність, повнота, точність, актуальність, корисність, цінність, своєчасність, зрозумілість, доступність, стислість. Розглянемо детальніше кожну з цих властивостей. - об’єктивність інформації. Об’єктивний значить такий, що існує незалежно від людської свідомості. Інформація об’єктивна, якщо вона не залежить від методів її фіксації, думок кого-небудь та суджень. - достовірність інформації. Інформація достовірна, якщо вона відображає дійсний стан справ. Об’єктивна інформація завжди достовірна, але достовірна інформація може бути як об’єктивною, так і суб’єктивною. - повнота інформації. Інформацію можна назвати повною, якщо її достатньо для розуміння і прийняття рішень. Неповна інформація може призвести до помилкового висновку або розв’язку. - точність інформації визначається ступінню її близькості до реального стану об’єкта, процесу, явища. - актуальність інформації – важливість для сьогодення. Тільки вчасно отримана інформація може бути корисною. - корисність (цінність) інформації може бути оцінена при застосуванні до потреб конкретних її споживачів і оцінюється по тим задачам, які можна розв’язати за її допомогою [7, 70]. Узагальнюючи все вищенаведене, можна сказати, що інформаційні технології навчання є підґрунтям для розвитку предметної компетентності, до них входить і уміння працювати з інформацією. Таким чином, на підставі розглянутого можна сказати, що з метою формування предметної компетентності учнів старшої школи у процесі вивчення фізики й математики, доцільно використовувати діяльнісний підхід. Технології пов’язані з зазначеним підходом, а також виділені у їх межах види діяльності, надають широкі можливості для розвитку в учнів усіх видів компетентностей, у тому числі і предметні. Проте, необхідно зазначити, що використання лише однієї з обраних технологій не дасть бажаного результату, лише поєднання всіх чотирьох сприятиме досягненню основної мети компетентнісно спрямованої освіти.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||
|