Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Роль аналізу фінансового стану в управлінні підприємством та його завдання. Інформаційна забезпечення оцінки фінансового стану підприємства

 

Одним із інструментів з'ясування реальної конкурентоспроможності є аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз фінансового стану навіть найблагополучнішого підприємства є постійною необхідністю, бо не можна вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Це було важливо завжди, а тим більше - нині, коли на зміну безгосподарності й безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна й ощадливість. Закони ринкової економіки потребують відповідного способу мислення й поведінки всіх її учасників. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства.

Фінансовий аналіз являє собою метод оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі даних його фінансової звітності.

Головною метою фінансового аналізу є отримання визначеного числа основних параметрів, що дають об’єктивну і обґрунтовану характеристику фінансового стану підприємства, його прибутковості, збитковості, змін в структурі активів і пасивів в розрахунках з дебіторами і кредиторами.

При цьому в оцінюванні поточного фінансового стану важливу роль відіграє його прогноз на найближчу та більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри діяльності підприємства в майбутньому.

Отже, фінансовий аналіз – це оцінка фінансового стану та основних результатів діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його вартості та забезпечення ефективного розвитку підприємства.

Фінансовий стан підприємства треба систематично і всебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці – за кілька періодів; дасть змогу визначити ”больові точки” у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціональнішого розміщення.

Неефективне використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства, і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні та реалізації продукції, до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства, забезпечення його власними оборотними коштами;

- об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості підприємства;

- оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності

- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Основними напрямами фінансового аналізу є обґрунтування та інформаційне забезпечення прийняття підприємством адекватних рішень за такими трьома основними видами його діяльності:

- операційна діяльність (управління фінансовими результатами діяльності, поточна прибуткова політика, ефективне використання фінансових ресурсів);

- фінансова діяльність (управління джерелами формування фінансових ресурсів та їх розподілом, управління пасивами та ін.);

- інвестиційна діяльність (управління структурою, обсягами та складом активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів).

Існує кілька видів фінансового аналізу.

За організаційними формами проведення виділяють два головні види фінансового аналізу:

а) внутрішній;

б) зовнішній.

Внутрішній аналіз проводять фахівці самого підприємства.

Зовнішній аналіз здійснюють аналітики, котрі є сторонніми щодо підприємства особи і не мають доступу до його внутрішньої інформаційної бази. Через це такий аналіз є більш формалізованим та загальним. Різниця у змісті зовнішнього та внутрішнього аналізу пов’язана також з різницею завдань, що їх виконують ці обидва види аналізу.

Особливості зовнішнього фінансового аналізу:

- значна кількість суб’єктів аналізу – користувачів інформації про діяльність підприємства;

- різноманітність цілей і інтересів суб’єктів аналізу;

- наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;

- орієнтація аналізу тільки на публічну зовнішню звітність підприємства;

- обмеженість завдань аналізу як наслідок попереднього фактора;

- максимальна доступність результатів аналізу для користувачів інформації.

Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу в основному складається з аналізу:

1) показників прибутку;

2) показників рентабельності;

3) фінансового стійкості, ринкової активності, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;

4) ефективності використання позичкового капіталу;

5) економічної діагностики фінансового стану підприємства і рейтингової оцінки емітентів.

Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називається класичним.

Основним змістом внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства є аналіз:

- майна (капіталу) підприємства та впливу його використання на фінансовий стан підприємства;

- фінансової стійкості та стабільності підприємства;

- ділової активності підприємства;

- динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

- кредитоспроможності підприємства;

- ефективності використання власних та залучених фінансовий ресурсів;

- ліквідності та платоспроможності підприємства;

- самоокупності підприємства;

- комплексна оцінка фінансового стану підприємства.

Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і ґрунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.

Отже, зовнішній і внутрішній фінансовий аналіз відрізняються такими ознаками:

- за суб’єктами аналізу: якщо за зовнішнього фінансового аналізу – це підприємство та його ділові партнери, то за внутрішнього – тільки підприємство;

- інформаційною базою: якщо за зовнішнього фінансового аналізу – це публічна фінансова звітність, то за внутрішнього – бухгалтерський управлінський облік та звітність;

- відкритістю результатів аналізу: якщо результати зовнішнього фінансового аналізу є відкритими, то результати внутрішнього – комерційна таємниця;

- регламентацією правил здійснення: якщо за зовнішнього фінансового аналізу їх установлює держава, то за внутрішнього – саме підприємство.

За обсягом дослідження виділяють повний та тематичний фінансовий аналіз підприємства:

а) повний фінансовий аналіз проводять з метою комплексного вивчення всіх аспектів фінансової діяльності;

б) тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом такого аналізу може бути ефективність використання активів підприємства чи фінансових ресурсів з окремих джерел, рівень фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, оптимальність фінансової структури капіталу та ін.

Залежно від об’єкта аналізу можна виділити такі його види:

- аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому;

- аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць та підрозділів;

- аналіз окремих фінансових операцій.

З огляду на терміни та цілі проведення виокремлюють попередній, поточний (оперативний) та прогнозний фінансовий аналіз:

- попередній (ретроспективний) фінансовий аналіз пов’язаний з вивченням умов фінансової діяльності підприємства в цілому чи здійсненням окремих фінансових операцій, оцінка власної платоспроможності за потреби отримання банківського кредиту;

- поточний (оперативний) фінансовий аналіз провадиться в процесі поточної фінансової діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується невеликим проміжком часу (місяць, квартал).

- прогнозний (перспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за прогнозними або очікуваними даними, які порівнюють з даними відповідного звітного періоду. Він дає змогу глибше й повніше проаналізувати перспективний фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства, ніж попередній (ретроспективний) та поточний, оскільки базується на звітних матеріалах, а також уможливлює прогнозування діяльності підприємства в майбутньому.

Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства створила певні прийоми й методи його здіснення.

Існує 6 основних прийомів аналізу:

1) горизонтальний (часовий) аналіз – порівняння кожної позиції звітності з відповідним показником за попередній період;

2) вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

3) трендовий аналіз – порівнювання кожної позиції звітності з відповідними показниками за кілька попередніх періодів та визначення тренду – основної тенденції динаміки показників;

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників;

5) порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський аналіз різних показників звітності самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми проти показників конкурентів або середньогалузевих та середніх показників;

6) факторний аналіз – визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження.

Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства – об’єктивної його оцінки та виявлення на цій підставі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів – можуть застосовуватися різні методи. Існують різні методи фінансового аналізу.

Перший рівень класифікації виділяє неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях. До них відносять: методи експертних. оцінок і сценаріїв, психологічні, морфологічні, порівняльні, побудови системи показників, побудови системи аналітичних таблиць. Ці методи характеризуються певним суб’єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітиків.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, у підґрунтя яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи: ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, виокремлювання ізольованого впливу факторів, відсоткових чисел, диференційний, логарифмічний, інтегральний, простих і складних відсотків, дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко використовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи оброблення рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності утворює методологію та методику аналізу.

Отже, під час аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі(нормативні, дескриптивні, предикативні) аналізу. Їх кількість і широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.

Підбиваючи підсумки, слід відмітити, що необхідність та значення оцінки фінансового стану зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за умов ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в найоптимальнішому використанні фінансових ресурсів, а також пошуки у цій сфері резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є:

- баланс (ф.№1);

- звіт про фінансові результати (ф.№2);

- звіт про рух грошових коштів (ф. №3);

- звіт про власний капітал (ф.№4);

- примітки до звітів з показниками та поясненнями, що забезпечують деталізацію та обгрунтованість статей фінансових звітів;

- статистична звітність та оперативні дані.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже, є відкритою.

Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й „ноу-хау”. Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємозв’язані. Їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.

У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу.

З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності. Вона повинна уможливлювати:

- оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;

- оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів та ефективності їх використання;

- прийняття обгрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиціної політики.

Фінансовий аналіз – це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності й оперативних даних.

Звіт про фінансові результати віддзеркалює ефективність (або неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відбиває фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про фінансові результати – дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік). У звіті про фінансові результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (т-в, р-т, п-г); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чистий прибуток чи збиток.

Фінансова звітність підприємства містить також іншу інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні і слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану у перспективі.

Неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства для розв’язання поточних та перспективних фінансово-господарських проблем. Для прийняття правильних фінансових та управлінських рішень на рівні підприємства треба використовувати дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, є зрозумілими користувачам та прийнятними для них. Зокрема, для того, щоб зіставити фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному періодах, слід використовувати тільки порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.

З цією метою підприємство має розробити свою фінансову облікову політику, яка підпорядковується потребам внутрішнього менеджменту. Але, як правило, менеджери не обмежуються для прийняття ефективних управлінських рішень суто внутрішньою фінансовою інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками подібних підприємств, підприємств-конкурентів чи партнерів за бізнесом. Тому закономірно постає потреба уніфікації вимог до фінансової інформації в рамках галузі, регіону, усієї економічної системи країни.

Процес такої уніфікації називають стандартизацією бухгалтерського обліку. Стандартизація бухгалтерського обліку – це процес розроблення та послідовного застосування єдиних вимог, правил та принципів для визначення, оцінки й відображення у фінансових звітах окремих об’єктів бухгалтерського обліку.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в П(С)БО 1, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 за №87. Це положення визначає: мету фінансових звітів, їх склад, звітний період, якісні характеристики та принципи, якими належить керуватися під час складання фінансових звітів; вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.

Фінансову звітність визначено П(С)БО 1 як бухгалтерську звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.

Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як головне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень.


Читайте також:

  1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
  2. II.1 Програмне забезпечення
  3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  4. IV група- показники надійності підприємства
  5. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  6. V. Завдання.
  7. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
  8. WEB - сайт підприємства в Інтернет
  9. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  10. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  11. Автопідприємства вантажних автомобілів
  12. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду




Переглядів: 2768

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття фінансового стану, необхідність здійснення його аналізу | Призначення основних компонентів фінансової звітності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.