МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Проба ШвартаПів склянкова пероральна барієва проба Шварта виконується при явищах хронічної кишкової непрохідності для виявлення локалізації перешкоди, та можливого відновлення проходження вмісту далі по шлунково-кишковому тракту. Особливості обстеження хворихз хронічними порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом::
1. При опитуванні хворого необхідно визначити: Скарги на: А) Біль: 1. локалізація болю (над пупком, в епігастрії) 2. інтенсивність болю (слабкий, помірний, сильний) 3. ірадіація болю (в праву лопатку, надпліччя) 4. характер болю (постійний, переймоподібний, оперізуючий), зв`язок з прийманням їжі (посилюється після приймання жирної, солодкої їжі 5. чи були аналогічні напади болю раніше Б) Послідовно виявляються інші скарги: 1.Диспептичний синдром: - відчуття важкості в епігастрії; - нудота, блювання; - порушення травлення; - проноси, рідко запори, які змінюються проносами; 2.Загальні прояви (загальна слабкість, зниження маси тіла, дратівливість, безсоння); 3. При кістах головки підшлункової залози: - можлива механічна жовтяниця; - можливий розвиток непрохідності дванадцятипалої кишки. 4.Зміни з боку інших органів та систем Анамнез захворювання та життя: А) Дата і час початку захворювання Б) Коли і куди звернувся за медичною допомогою: 1.яке отримував лікування до надходження в клініку 2.коли доставлений в лікарню (дата, година) В) Можливі причини виникнення захворювання: перенесені виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, епізоди гострого панкреатиту, травми підшлункової залози, хронічний алкоголізм, захворювання жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток (калькульозний холецистит, стенозуючий папіліт); захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки (виразкова хвороба), судинні захворювання підшлункової залози, паразитарні та вродженні причини. Г) Умови життя та праці, що могли зумовити виникнення захворювання Д) У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез: 1.кількість вагітностей 2.кількість родів 3.дата останніх місячних 4.чи були останні місячні вчасно 2.Фізікальне обстеження: Огляд: А) Загальний огляд: 1.ступінь тяжкості стану хворого 2.поведінка хворого: спокійна або неспокійна 3.температура тіла, частота пульсу 4.стан язика (сухий, вологий) 5.стан зеву та мигдалин 6.стан нижніх кінцівок Б) Огляд: Шкірних покривів Грудної клітини Живота: 1.втянутий, вздутий 2.симетричний, асиметричний 3.ступінь участі передньої черевної стінки в акті дихання Пальпація: А) Локалізація болю та напруги м`язів, наявність інфільтрату Б) Визначення місцевих проявів захворювання. В) Визначення перитонеальних симптомів та їх локалізація Г) Визначення симптомів з боку інших органів та систем Перкусія: А) Грудної клітини Б) Живота Аускультація: А) Грудної клітини Б) Живота На підставі отриманих даних після опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя) і його фізікального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) проводиться обгрунтування попереднього діагнозу. 3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень: А) Лабораторна діагностика (неспецифічна): - клінічний аналіз крові і сечі; - біохімічне дослідження крові; - електроліти крові; Б) Інструментальна діагностика: - рентгенологічне дослідження шлунка і ДПК (виявляє характерне зміщення шлунка і деформацію підкови ДПК) 4. Диференційний діагноз: Проводиться між разними стадіями стенозу та післяопераційними станами, що могли привести до виникнення спайкової хвороби.
5. Клінічний діагноз: Вказується нозологічна одиниця та форма перебігу захворювання, наявні ускладнення - на підставі клініко-статистичної класифікації. 6. Організаційно-лікувальна тактика: Визначається необхідність госпіталізації для ургентного чи планового оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії). Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття: 1. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до хронічного порушення просування вмісту шлунково-кишковим трактом? 2. Що виявляють при опитуванні хворого з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом? 3. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом? 4. Чому важливо знати дату початку захворювання у хворого з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом? 5. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом? 6. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг хронічного порушення просування вмісту шлунково-кишковим трактом? 7. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ? 8. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на хронічне порушення просування вмісту шлунково-кишковим трактом? 9. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на наявність стенозу при виразці шлунку? 10. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на мезентеріотромбоз? 11. На чому базується обгрунтування попереднього діагнозу захворювань при хронічному порушенні просування вмісту шлунково-кишковим трактом? 11. Як визначається діагностична програма при наявності у хворого хронічних захворювань шлунку? 12. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ? 13. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ? 14. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ? 15. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом? 16. Що повинно впливати на вибір лапаротомного або лапароскопічного доступу? 17. Який план можливої медикаментозної терапії хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом? 18. Які покази до планового оперативного втручання у хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом? 19. Які покази до ургентного оперативного втручання у хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом? 20. Яка тактика післяопераційного ведення хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом? Читайте також:
|
||||||||
|