• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методичні вказівки до розв’язання задач № 1, 2 , 3,4.

1) середнє очікуване значення (математичне очікування);

2) коливання (мінливість) можливого результату.

Середнє очікуване значення ( = М) — це середньозважене значення величини події, що зв'язана з невизначеною ситуацією.

, (10.1)

де — значення випадкової величини.

Середнє очікуване значення вимірює результат, який ми очікуємо в середньому.

Середня величина ( ) являє собою узагальнену кількісну характеристику і не дозволяє прийняти рішення на користь якого-небудь варіанту вкладення капіталу.

Однак для прийняття рішення необхідно так само виміряти коливання показників, тобто визначити міру мінливості можливого результату.

Коливання можливого результату являє собою ступінь відхилення очікуваного значення від середньої величини.

Для цього на практиці звичайно застосовують два близько пов'язаних критерії: «дисперсію» і «середньоквадратичне відхилення».

Дисперсія — середнє зважене з квадратів відхилень дійсних результатів від середніх очікуваних.

(10.2)

Середньоквадратичне відхилення — це корінь квадратний з дисперсії.

Він є іменованою величиною і вказується в тих же одиницях, у яких виміряється; ознака, що варіює:

. (10.3)

Дисперсія і середньоквадратичне відхилення служать мірами абсолютного коливання і вимірюються в тих же фізичних одиницях, у яких вимірюється ознака, що варіює. Для аналізу звичайно використовується коефіцієнт варіації.

Коефіцієнт варіації являє собою відношення середньоквадратичного відхилення до середньої арифметичної і показує ступінь відхилення отриманих знань:

чи (10.4)

Завдання для самоперевірки знань

І. Виконайте тести:

1. Кількісний аналіз ризику здійснюють за допомогою таких методів:

a) статистичних;

b) використання аналогів;

c) експертних оцінок;

d) Доцільності витрат;

e)усі відповідні вірні.

2. Статистичний метод використовують за умови наявності:

a) суб’єктивної інформації;

b) статистичних даних;

c) нерелевантної інформації;

d) конфеденційної інформації;

e) повної інформації.

3. При використанні методу аналогів застосовують:

a) бази даних про чинники ризику;

b) опитування фахівців;

c) математичний апарат щодо вияву залежності;

d) експертну оцінку подібних ситуацій;

e) усі відповіді вірні.

4. Експертні методи оцінювання, як правило, використовуют:

a) при наявності статистичних даних;

b) при відсутності статистичних даних і при оцінюванні нового продукту, що немає аналогів;

c) при оцінюванні нового продукту, що не має аналогів;

d) усі відповіді невірні;

e) немає повної відповіді.

5. Який показник приймають як ступінь ризику:

a) математичне очікування відповідної випадкової величини;

b) середньоквадратичне відхилення результату, коефіцієнт варіації;

c) коефіцієнт варіації;

d) усі відповіді невірні;

e) коефіцієнт кореляції.

ІІ. До визначень, наведених у колонці А таблиці, доберіть відповідні економічні категорії, наведені в колонці Б.

Читайте також:

1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
2. I. ЗАДАЧИ ДЛЯ ПРАКТИЧЕСКИХ ЗАНЯТИЙ И САМОСТОЯТЕЛЬНЫХ РАБОТ
3. I. Застосування похідної та інтеграла до роз’язування задач елементарної математики.
4. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
5. III. Інформаційне забезпечення задачі
6. IIІ. Інформаційне забезпечення задачі
7. IV. Алгоритм вирішення задачі
8. IV. Алгоритм розв’язання задачі
9. IV. Алгоритм розв’язання задачі
10. IV. Алгоритм розв’язання задачі
11. IV. Перевірка розв’язання і відповідь
12. IV. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ТА ПОРЯДОК ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ

Переглядів: 417