Класифікації захворювань суглобів

Debrunner (1954р.) запропонував наступну класифікацію:

Первинні артрози, причина яких не відома. Можна передбачити, що виникає диспропорція між функціональними можливостями суглоба та його навантаженням. Тяжка фізична робота, професійні заняття спортом, збільшення маси тіла змушують суглоби працювати в умовах підвищеного навантаження. Але в деяких випадках артроз виникає і при нормальному навантаженні суглобів. Можна думати, що ендогенні порушення знижують виробничу потужність тканин як при старінні та і при порушеннях обміну.

Вторинні артрози, коли з певної причини виникла деформація суглоба, що призвела до порушення його функції і виникнення дегенеративних змін. Причини можуть бути вродженими (дисплазії, вивихи, порушення епіфізів, та ін.) і набутими (запалення, травми, кесонна хвороба, асептичний некроз голівки стегна та ін.).

На сьогодні запальні захворювання суглобів поділяють, керуючись Міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду (МКХ-10) та класифікації РХ Всесоюзного наукового товариства ревматологів (ВНТР, 1988р).

Клінічна картина остеоартрозу.

Симптоми при артрозі наростають поступово і непомітно. Плин хвороби визначається характером попереднього процесу, функціональним навантаженням, масою тіла, конституцією, образом життя, гормональним статусом, вагітністю та пологами. Втома на початку хвороби і біль стають все більш вираженими. Вони виникають після нетривалого навантаження і не припиняються. На визначеному етапі хвороби виникає обмеження рухливості суглоба. Спочатку обмежуються крайні згинання та розгинання (перерозгинання), ротація, відведення. Хворі стають чутливими до змін погоди, вологості, коливань атмосферного тиску. З прогресуванням хвороби безбольові періоди стають все коротшими. З'являється кульгавість, що обумовлена болем та контрактурою. Працездатність зменшується або втрачається.

Рентгенологічні зміни: звуження суглобової щілини, деформація голівки, субхондральний склероз, утворення остеофітів та кіст.

Розрізняють три стадії захворювання:

I - стадія початкових змін;

II - стадія виражених змін;

III- стадія різко виражених змін.

Лікування

Основна мета лікування - ліквідація болю. Досягається це наступними мірами:

1) розвантаження суглоба і відносний спокій (ліжковий режим, манжеточне витягнення, хода з милицями);

2) знеболююча терапія;

3) протизапальні засоби, в основному нестероїдні протизапальні препарати;

4) ЛФК з другого-третього тижня, ефективна ЛФК в басейні;

5) фізіотерапевтичне лікування: знеболення, зменшення контрактур, покращення трофіки;

6) параартикулярне введення глюкокортикоїдів.

Профілактика загострень та прогресування захворювання містить в собі диспансерне спостереження, раціональний режим праці і відпочинку, щоденну ЛФК, періодичне санаторно-курортне лікування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДЕГЕНЕРАТИВНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СУГЛОБІВ	\|	Оперативні методи лікування артрозів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.