Організаційно-правові засади державного управління у сфері фінансів

ТЕМА: ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ФІНАНСІВ

Лекція 4

1. Організаційно-правові засади державного управління у сфері фінансів.

2. Система органів виконавчої влади, які здійснюють державне управління у сфері фінансів.

3. Управління в галузі бюджетної діяльності.

4. Управління системою оподаткування.

5. Управління в галузі кредитування і страхування.

6. Управління грошовим обігом і системою валютного регулювання.

7. Фінансовий контроль.

Промисловість— найважливіша сфера матеріального виробництва, до якої відносять промислово-виробничу діяльність підприємств і господарських організацій. Фінанси як певне явище та економічне поняття характеризуються декількома ознаками: 1) здебільшого мають грошовий характер

2) виступають як певний механізм розподілу внутрішнього валового продукту;

3) пов'язані з формуванням грошових доходів та накопичень, їх перерозподілом та покриттям грошових видатків (витрат).

В залежності від суб'єкта-власника (володільця) грошових фондів Фінанси поділяються на централізованіта децентралізовані.

Централізовані фінанси охоплюють відносини, що пов'язані з мобілізацією, розподілом, використанням державнихгрошових фондів на видатки та регулюються бюджетними відносинами, які забезпечують правові засади функціонування бюджетної системи.

Децентралізовані фінанси пов'язані з утворенням грошових фондів підприємств і організацій усіх форм власності за рахунок власного прибутку. В деяких випадках держава допускає асигнування у ці фонди коштів з державного бюджету (наприклад, у децентралізовані фонди аграрного сектору).

Суть діяльності держави по управлінню фінансами полягає в мобілізації, розподілі і використанні централізованих та децентралізованих фондів коштів, контролі за їх рухом. Особливістю правової організації фінансової діяльності є те, що вона властива усім без винятку державним органам. Фінансова діяльність держави має міжгалузеве значення. Вона закріплена Конституцією України, Бюджетним та Господарським кодексами України,Законами України "Про систему оподаткування", "Про плату за землю", "Про податок на додану вартість", "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", "Про місцеві державні адміністрації"", "Про місцеве самоврядування в Україні",іншими законодавчими та під законними нормативно-правовими актами.

Методи фінансової діяльності держави поділяються на окремі групи в залежності від руху грошових коштів: а) методи мобілізації (акумулювання) грошових коштів; б) методи перерозподілу грошових фондів; в) методи використання (споживання) грошових фондів. Мобілізація грошових фондівздійснюється залежно від форм власності і характеру потреб держави в коштах. Метод мобілізації реалізується як на обов'язковій так і на добровільній основі. Провідна роль у цьому належить обов'язковому методу мобілізації, який здійснюється через податкову систему та полягає у примусовому, безоплатному вилученні частини грошових коштів у їх власників на користь держави. В цьому разі право власності на певну частину готових коштів змінюється. Основою цього методу перш за все виступають податки та збори, за рахунок яких формується значна частка доходів держави.

Розподіл грошових коштівздійснюється через механізми фінансування та кредитування. Фінансування виступає як безповоротний і безоплатний відпуск коштів. Кредитування проводиться на умовах зворотності, строковості та оплатності.

Використання грошових коштівпов'язане з чітко визначеним цільовим призначенням. Кошти, одержані здержавного фонду, мають точне призначення і можуть витрачатися лише на ті цілі, на які вони були виділені.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Права та обов'язки сільгосппідприємств у будівництві об'єктів культурно-побутового і спортивно-оздоровчого призначення	\|	Система органів виконавчої влади, які здійснюють державн управління у сфері фінансів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.