Його особливості та загальні правила здійснення

Глава 4. Судовий розгляд адміністративної справи

4.1. Поняття судового розгляду адміністративної справи,

Після підготовки справи до судового розгляду суд переходить до розгляду та вирішення адміністративної справи по суті. Розгляд і вирішення справи адміністративним судом представляє собою окрему процесуальнустадію,тобто відносно відокремлену, чітко визначену у часі сукупність процесуальних дій, об’єднаних конкретною процесуальною метою.

Судовий розгляд адміністративної справи –стадія провадження метою якої є всебічне, повне та об’єктивне дослідження усіх обставинадміністративної справи і вирішення її по суті адміністративним судом першої інстанції.

Перш за все, потрібно визначити особливості, специфічні риси (ознаки) цієї стадії:

1) складається із сукупності об’єднаних спільною процесуальною метою процесуальних дій;

2) зміст стадії та порядок здійснення процесуальних дій визначено КАС;

3) ця стадія є обов’язковою, центральною стадією провадження, під час якої адміністративна справа вирішується по суті – тобто:

- досліджуються та оцінюються докази;

- встановлюються фактичні обставини справи;

- визначаються взаємні права та обов’язки сторін;

- вирішується спір по суті;

4) вона є у більшості випадків завершальною стадією провадження в адміністративних судах;

5) розгляд адміністративної справи у судовому засіданні обмежений процесуальними строками;

6) перелік учасників судового розгляду справи адміністративної юрисдикції чітко визначений законодавством;

7) на цій стадії здійснюються функції правосуддя та виконуються завдання адміністративного судочинства – захист прав, свобод і законних інтересів фізичних, юридичних осіб;

8) судовий розгляд адміністративної справи відбувається у формі судового засідання, яке є його зовнішньою процесуальною формою;

9) судовий розгляд адміністративної справи складається з таких етапів:

а) підготовча частина – її врегульовано ст.ст. 124-134 КАС;

б) розгляд справи по суті – ст.ст. 135-151 КАС;

в) судові дебати – ст. 152 КАС;

г) винесення та проголошення судового рішення у справі – ст.ст. 153, 154, 160, 167 КАС;

Характеризуючи судовий розгляд адміністративної справи, зупинимось на загальних правилах здійснення цієї стадії:

1. Строк розгляду адміністративної справи визначений ст. 122 КАС як розумний, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС. При цьому не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження мають розглядатися справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Як роз’яснено у п. 11 ч. 1 ст. 3 КАС, розумний строк – це найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Винятками з цього загального правила слід вважати випадки скорочених строків розгляду в окремих категоріях адміністративних справ, передбачені главою 6 КАС:

1) протягом 5 днів – мають вирішуватися справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (ч. 1 ст. 171–2 КАС);

2) протягом 7 днів – мають вирішуватися справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності (ч. 2 ст. 180 КАС);

3) протягом 10 днів – мають вирішуватися справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби (ч. 5 ст. 181 КАС);

4) протягом 3 днів – мають вирішуватися справи про:

- обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання або усунення обмежень у реалізації такого права (а у разі відкриття провадження менш як за 3 дні до проведення відповідних заходів – невідкладно) (ч. 4 ст. 182 КАС);

- усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання (а у разі відкриття провадження менш як за 3 дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення – невідкладно) (ч. 3 ст. 183 КАС);

5) протягом 2 днів з дня надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за 2 години до початку голосування – мають вирішуватися справи щодо:

- оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму та членів цих комісій (ч. 11 ст. 172 КАС);

- оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум (ч. 5 ст. 174 КАС);

- оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу (ч. 5 ст. 175 КАС);

6) протягом 2 днів з дня надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за 2 дні до дня голосування (а якщо вона надійшла протягом останніх 2 днів до дня голосування – невідкладно) – мають вирішуватися справи щодо уточнення списку виборців (ч. 4 ст. 173 КАС);

7) протягом 2 днів після дня голосування – мають розглядатися та вирішуватися справи щодо порушень пов’язаних з виборами Президента України (ч. 10 ст. 176 КАС);

8) протягом 2 місяців з дня надходження позовної заяви – мають вирішуватися справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (ч. 4 ст. 183–1 КАС);

9) протягом 3 днів, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду – мають вирішуватися по суті справи за зверненням органів доходів і зборів (ч. 8 ст. 183–3 КАС);

10) не пізніше наступного дня з дня надходження позову – мають вирішуватися по суті справи за зверненням Служби безпеки України щодо накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них (ч. 5 ст. 183–4 КАС);

11) протягом 5 днів з дня надходження позовної заяви – мають розглядатися справи з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства (ч. 2 ст. 183–5 КАС).

Також скорочені строки передбачені для розгляду адміністративним судом справ у порядку скороченого провадження (ст. 183–2 КАС).

Зменшення строку розгляду адміністративних справ у зазначених випадках обумовлюєтьсяїх специфікою справ та необхідністю: а) негайно поновити стан, який існував до порушення законних прав, свобод, інтересів і б) запобігти негативним наслідкам таких порушень.

2. Місцем розгляду адміністративної справи відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС є спеціально обладнане приміщення – зал судових засідань. Але в разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися за межами приміщення суду.

3. Учасниками розгляду справи є такі основні групи суб’єктів:

1) суб’єкти, які здійснюють правосуддя в адміністративній справі – суддя одноособово або колегія суддів відповідно до ст.ст. 23-25 КАС;

2) суб’єкти, які беруть участь у розгляді адміністративної справи:

а) з метою захисту власних прав, свобод, інтересів – сторони, треті особи (ст.ст. 47, 50, 53 КАС);

б) з метою захисту прав, свобод, інтересів інших осіб – процесуальні представники, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи відповідно до ст.ст. 56, 60 КАС;

3) суб’єкти, які сприяють здійсненню правосуддя, тобто які особисто не беруть участі у справі, однак своїми діями допомагають здійсненню правосуддя в адміністративній справі – секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач (ст. 62 КАС).

5. Хід судового засідання здійснюється:

1) під керівництвом судді, який здійснював підготовче провадження, котрий забезпечує:

а) дотримання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій;

б) здійснення учасниками провадження їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків;

в) повне, всебічне та об’єктивне з’ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для її вирішення;

2) з дотриманням принципу гласності та відкритості судового розгляду справи, якийполягає у тому, що:

а) ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалення у ній судові рішення;

б) особи, які беруть участь у справі (а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки) не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді інформації щодо результатів розгляду справи (як усної, так і письмової);

в) звернення особи, яка бере участь у справі, не підлягає розгляду та не потребує відповіді, якщо:

- у ньому не зазначено її місце проживання чи місцезнаходження;

- воно не підписане автором;

- неможливо встановити його авторство;

г) кожен має право знайомитися в установленому законодавством порядку із судовими рішеннями у будь-якій розглянутій у відкритому судовому засіданні справі, які набрали законної сили – крім випадків, коли це право може бути обмежено відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом;

д) розгляд справи в адміністративному суді здійснюється відкрито – при цьому суд може оголосити судове засідання (або його частину) закритими:

- з метою нерозголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом;

- з метою захисту особистого та сімейного життя людини;

- в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи;

- в інших випадках, установлених законом.

У цих випадках розгляд справи в закритому судовому засіданні проводиться з дотриманням усіх правил адміністративного судочинства і під час такого розгляду справи можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі (у разі необхідності – експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки). Якщо ж під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно значимою (або доступ до інформації обмежено з порушенням закону), суд оголошує подальше дослідження справи у відкритому судовому засіданні;

е) під час судового розгляду справи в судовому засіданні:

- особи, присутні в залі судового засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби;

- проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі (крім тих, які є суб’єктами владних повноважень);

є) судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, прилюдно проголошується лише резолютивна частина рішення;

3) із забезпеченням повного фіксування судового засідання:

а) шляхом ведення журналу судового засідання – здійснюється секретарем судового засідання, підписується ним невідкладно після судового засідання та приєднується до справи. У ньому зазначаються наступні відомості:

- рік, місяць, число та місце судового засідання;

- найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання;

- справа, що розглядається, ім'я (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

- номер носія інформації;

- порядковий номер вчинення процесуальної дії;

- назва процесуальної дії;

- час вчинення процесуальної дії;

- інші відомості, встановлені КАС;

б) за допомогою звукозаписувального технічного засобу – воно здійснюється одночасно з веденням журналу судового засідання секретарем судового засідання або за розпорядженням головуючого іншим працівником апарату суду, крім випадків неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження). При цьому носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

При цьому:

- особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом і журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їхньої неповноти або неправильності.

- головуючий має розглянути ці зауваження не пізніше п'яти днів з дня їх подання та прийняти щодо них відповідне рішення, про що постановляє ухвалу;

- у разі пропущення строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду;

- на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду має бути здійснене повне чи часткове відтворення технічного запису судового засідання;

- на клопотання особи, яка бере участь у справі, за розпорядженням головуючого може бути здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання;

- особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового засідання.

Слід звернути увагу також на те, що якщо на стадії підготовчого провадження судом була прийнята ухвала про участь учасника провадження в режимі відеоконференції, то:

а) використовувані в судовому засіданні технічні засоби та технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку;

б) учасникам провадження має бути забезпечена можливість:

- чути та бачити хід судового засідання;

- ставити запитання та отримувати відповіді;

- реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені КАС;

в) хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, мають фіксуватися за допомогою технічних засобів відеозапису (носій відеозапису є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи).

5. Обов’язки осіб, присутніх у залі судового засідання – урегульовані ст. 134 КАС:

1) вставати при вході до нього суду та при виході суду; 2) особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти дають пояснення, показання, відповідають на питання та задають питання стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні; 3) постанову суду всі особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні; 4) беззаперечно виконувати розпорядження головуючого; 5) додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду адміністративної справи оголошується перерва; 6) звертатися до судді «Ваша честь»; 7) передавати документи та інші матеріали головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нормативно-правові акти	\|	Етапи судового розгляду адміністративної справи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.