Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Еволюція взаємовідносин людини та природи

Упродовж багатовікової історії людства на Землі його взаємовідносини з навколишнім природним середовищем були неоднаковими і безперервно змінювалися. До відносно недавнього часу жодна з численних живих істот не загрожувала гомеостазу біосфери. І тільки з появою нашого предка гомо габіліса (наприкінці третинного періоду, близько 1,5-1,7 млн. років тому) ці взаємовідносини почали істотно змінюватися. Процес еволюції людини тривав понад мільйон років, перш ніж наші далекі предки пал еоантропи взяли гору в конкурентній боротьбі з іншими ссавцями. Перші людиноподібні примати майже нічим не виділялись серед інших живих істот і жили в злагоді з навколишнім середовищем. Вони харчувалися частинами дикорослої рослинності, комахами та дрібними тваринами, тобто задовольнялися їжею, яку продукувала природа. Чисельність їх під кінець нижнього палеоліту сягала близько 125 тис. особин.

З появою гомо сапієнс (за деякими даними близько 200 тис. років) розпочався новий етап у взаємовідносинах між ними та навколишнім природним середовищем.

З цього часу історію взаємовідносин людини та природи можна поділити на чотири основні етапи.

 

І етаппримітивний (або адаптаційний)

Характерною ознакою примітивного етапу в історії взаємодії суспільства і природи була домінуюча роль біотичних факторів, що дає підстави назвати цей етап біогенним і адаптаційним. Мається на увазі, що людина і природне середовище, в якому вона жила, його зміни на той час мали в основному природне походження, людина ще не вносила в біосферу істотних змін. Саме тому у цей період існувала відносна гармонія у взаємовідносинах суспільства і природи.

Людина впливала на середовище через полювання.

Вже на першому етапі взаємодії природи і суспільства намітилися перші ознаки порушення "гармонії" між ними. Було знищено багато видів диких звірів, у тому числі мамонти, шерстисті носороги й ін.

Вогонь був першим технічним завоюванням людини. Доти, доки людина не оволоділа вогнем, вона з екологічного погляду жила в злагоді та гармонії з природою. Вплив на природу наших далеких предків у палеоліті був обмеженим. Вони були, як і всі інші види, дітьми природи, що брали участь у кругообігу речовин та енергії. Однак щойно первісні мисливці оволоділи вогнем, вони розпочали руйнівний наступ на навколишню природу. Вогонь використовували для загону й вилову дичини. На місці лісів у західній частині Африки та Південно-Східної Азії з’явились савани. Так само близько 10 тис. років тому індійці Північної Америки створили прерії — випалили ліси під пасовиська для бізонів. При цьому відчутно збіднювався і видовий склад великих хребетних, які населяли різні райони Землі. Так, близько 50 тис. років тому було знищено більше половини великих ссавців, що пережили далекий третинний період. Пізніше було знищено багато видів диких звірів, у тому числі мамонти, шерстисті носороги та інших.



Интернет реклама УБС

Для полювання на стадних тварин широко застосовувався загінний спосіб, коли великі стада оточували і заганяли на високі кручі, з яких тварини падали і масово гинули, розбиваючись на смерть. Це поступово призвело до різкого скорочення чисельності багатьох з названих тварин, а згодом — до їхнього повного вимирання.

Знахідки з кісток мамонтів по всьому ареалу поширення їх, в тому числі, й в Україні, засвідчують величезні масштаби винищення цих тварин. На думку українського палеонтолога К.Татаринова, знищення стада мамонтів у 80 особин (стоянка Пушкарі) рівнозначне знищенню поголів’я 7-8 пар цих тварин за ціле століття.

Все ж негативні наслідки людської діяльності тоді носили локальний характер і досить швидко компенсувались природними біогенними процесами.

Таким чином, перший етап взаємодії природи і суспільства можна охарактеризувати як стихійний процес пасивного в основному пристосування людини до природного середовища, як поступовий перехід до більш активного і свідомого використання природних ресурсів.

 


Читайте також:

  1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  2. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
  3. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
  4. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.
  5. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  6. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  7. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  8. Акустичні поля людини
  9. Аналіз лінгвістичної природи написань
  10. Аналіз ризику в життєдіяльності людини.
  11. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.
  12. Аналізатори людини та їхні властивості.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Еволюція людини | ІІ етап — агрокультурний

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.