Організаційні типи виробництв.

Тип виробництва – це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції. Є три типи виробництва: одиничне, серійне, масове..

Одиничне виробництво – характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається.

Серійне виробництво – має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і загальний їх випуск може бути досить великим.

Масове виробництво – характеризується вузькою номенклатурою продукції, великим обсягом безперервного і тривалого виготовлення окремих виробів.

Окремо виділяють дослідне виробництво, у якому виготовляються зразки (або партії) виробів для проведення дослідних робіт і випробувань. На їх основі йде підготовка до серійного або масового виробництва.

Тип виробництва впливає на його організацію, технологічні процеси, структуру підприємства і його підрозділів, обладнання, організацію управління.

Найбільш ефективним є масове виробництво. Найменш ефективне, технічно та організаційно складне є одиничне виробництво.

3. Виробничий цикл, його поняття та структура.

Виробничий цикл – це інтервал часу від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, тобто час протягом якого запущені у виробництво предмети праці перетворюються на готову продукцію.

Виробничий цикл складається з часу виробництва і часу перерв. Час виробництва включає тривалість технологічних операцій, допоміжних операцій і тривалість природних процесів. До допоміжних операцій відносять підготовчо – заключні, транспортні, контрольні і складські. Час перерв містить перерви у робочий час (коли підприємство працює) і неробочий час, який визначається режимом роботи підприємства (вихідні, святкові дні, перерви між робочими змінами, на обід). Основною складовою виробничого циклу є тривалість теологічних операцій, яка називається технологічним циклом.

Існує три способи поєднання операцій технологічного процесу: послідовне, паралельне, паралельно-послідовне.

Послідовне поєднання операцій полягає в тому, що наступна операція починається тільки після закінчення обробки

всіх предметів партії на попередній операції. Партія предметів передається з операції на операцію повністю. Технологічний цикл тут тривалий; таке поєднання використовується в одиничному і серійному виробництві.

Паралельне поєднання операцій характеризується тим. що предмети однієї партії виготовляються паралельно на всіх операціях. Технологічний цикл тут скорочений; цей спосіб поєднання операцій застосовується у масовому і великосерійному виробництві.

Паралельно-послідовне поєднання операцій (змішане) є комбінацією двох попередніх.

4. Методи організації виробництва.

Є два методи організації виробництва: не потоковий і потоковий.

Непотокове виробництво має такі ознаки :

Ø на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці;

Ø робочі місця розташовуються однотипними технологічними групами без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій,

Ø предмети праці, переміщуються у процесі обробки складними маршрутами, внаслідок чого є великі перерви між операціями.

Непотоковий метод використовується в одиничному і серійному виробництвах.

Потокове виробництво є високоефективним методом організації виробничого процесу. Його основні ознаки такі:

Ø робочі місця розташовані послідовно за ходом технологічних операцій;

Ø за групою робочих місць закріплена обробка предметів одного найменування, або обмеженої кількості подібних предметів,

Ø предмети праці передаються з операції на операцію невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи.

Ø широко використовується міжопераційний транспорт – конвеєр.

Потокові методи застосовуються при виготовленні продукції у значних обсягах і тривалий час; перевжно у масовому та великосерійному виробництвах .

Переваги потокового виробництва:

Високий рівень продуктивності праці, механізації та автоматизації робіт, чітка організація виробництва. При такій організації виробництва значно скорочується виробничий цикл, зростає коефіцієнт використання потужностей, зменшуються витрати на виробництво.

Недоліки потокового виробництва:

Праця монотонна, одноманітна, така, що не зацікавлює працівників у підвищенні кваліфікації, зводиться, по суті, до виконання елементарних механічних операцій; на потокових лініях жорсткий ритм роботи, не можна часто оновлювати випуск продукції тощо. Однак, попри все, потокове виробництво є високоефективне, широко застосовується у різних галузях промисловості, дозволяє використовувати новітні наукові досягнення:

→ автоматизацію виробництва;

→ застосування верстатів з числовим програмним управлінням;

→ впровадження багатофункціональних роботів -- маніпуляторів, гнучких автоматизованих систем.

Примітка: Такт потокової лінії – це інтервал часу, за який з лінії зходять вироби, що пересуваються один за одним (r).

де R – такт потокової лінії;

Ф – дійсний час роботи лінії за період, квартал.

N – обсяг виробництва продукції за період у натуральному виражені.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інфраструктура підприємства, її поняття, види і значення	\|	Якість продукції, її оцінка і рівень якості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.