• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Планування виробничої програми підприємства. Ресурсне обґрунтування виробничої програми.

Виробнича програма підприємства (або план виробництва і реалізації продукції) - це завдання по випуску і реалізації продукції певної номенклатури і асортименту та належної якості на певний період (місяць, квартал рік).

Кожне підприємство розробляє самостійно свою виробничу програму, беручи до уваги таку інформацію:

· попит на продукцію, який є в даний час на ринку;

· портфель замовлень на продукцію від свої постійних споживачів;

· державні контракти і державні замовлення ;

· дані про власні потреби у продукції;

· величина продукції, що йде на експорт.

Виробничу програму складають у натуральних величинах і у вартісному виразі. Якісну сторону виробничої програми характеризує показник, який відображає питому вагу продукції, що відповідає міжнародним стандартам в загальному обсязі випуску продукції підприємством.

При розрахунку виробничої програми важливо прорахувати обсяг виробництва в точці беззбитковості, а також обсяг виробництва, який забезпечує отримання цільового прибутку;

Критична точка виробництва, інакше критичний обсяг виробництва (або точка беззбитковості) – це такий обсяг виробництва продукції, при якому доходи покривають витрати, але прибуток не утворюється. Його розраховують за формулою:

де N_{кр. беззб.} – критичний обсяг виробництва в точці беззбитковості, одиниць;

С_пост. – постійні витрати на виробництво продукції у розрахунковому періоді;

Ц – продажна ціна одиниці продукції;

С_зм. – змінні поточні витрати на виробництво одиниці продукції.

Критичний обсяг реалізації задля одержання наперед визначеної відносної величини прибутку розраховують за формулою:

де V_{кр. приб.} – обсяг виробництва, який забезпечує отримання цільового прибутку;

К_{п. в.} – частка постійних витрат у валових витратах на виробництво продукції;

К_пр. – коефіцієнт прибутковості, який бажано досягти (рентабельність).

Виробнича програма підприємства повинна бути пов’язана з наявними ресурсами підприємства (матеріальними, трудовими, фінансовими), а також з його виробничою потужністю, тобто після розрахунку планового обсягу випуску повинно бути зроблене ресурсне обґрунтування виробничої програми. Воно полягає в ув’язці виробничої програми з наявними ресурсами.

Обсяг виробництва валової чи товарної продукції може бути обчислений різними методами.

1) через величину ресурсів:

а) основних виробничих засобів:

ВП(ТП) = S × Фв,

де, S – середньорічна вартість виробничих засобів.

Фв – фондовіддача основних виробничих засобів,

б) трудових ресурсів:

ВП(ТП) = Ч × Пп., грн.

де, Ч -- чисельність працівників, чол.

Пп – продуктивність праці в плановому періоді,

2) виходячи із встановлених норм витрат ресурсів на одиницю продукції

, натуральних одиниць

де N – обсяг виробництва продукції в натуральних показниках;

М_рес. – обсяг матеріальних ресурсів, що будуть поставлені підприємству у плановому періоді;

Д – норма витрат ресурсу на одиницю продукції.

3) виходячи з наявної потужності підприємства:

ВП = Вп. × К _вик.

де, В _п. – середньорічна виробнича потужність;

К _вик. – коефіцієнт використання виробничої потужності.

Якщо запланований випуск продукції більший від максимально можливої потужності необхідно передбачити введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння, реконструкції або розширення підприємства.

3. Виробнича потужність підприємства, її визначення.

Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при повному завантажені обладнання і виробничих площ.

Виробнича потужність визначається у натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. Потужність буває:

проектна – це потужність, яка визначається в процесі проектування нового або реконструкції діючого підприємства; вважається оптимальною.

поточна (фактично досягнута) -- визначається періодично в процесі виробництва. Обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) і середньорічну виробничу потужність.

резервна потужність формується в певних галузях народного господарства для покриття пікових навантажень, наприклад, в електроенергетиці, газовій промисловості.

Потужність розраховують по конкретному виду обладнання, по цеху чи окремому підрозділу, а також в цілому по підприємству.

Виробнича потужність верстата, агрегата, обладнання обчислюється:

одиниць за період.

де, ВП_обл. – виробнича потужність обладнання.

Ф_q – дійсний фонд часу роботи обладнання, год.

Т – норма часу в годинах на виготовлення одиниці

продукції.

Виробнича потужність цеху (N) може бути обчислена двома способами:

І спосіб:

ІІ спосіб : N = a × n × T _max.

де, n – кількість одиниць обладнання

T_max. - фонд робочого часу обладнання

t - трудомісткість обробки одиниці продукції, нормо/годин.

a – продуктивність одиниці обладнання, штук/годину.

Виробничі потужності підприємства протягом року можуть змінюватись: вводитись нові чи навпаки списуватись. Тому розрізняють (обчислюють):

· вхідну (ВП вх.) потужність на початок року,

· вихідну (ВПвих.). на кінець року,

· середньорічну виробничу потужність.

Вихідна виробничу потужність (ВП вих.). на кінець року визначається таким чином:

Середньорічну виробничу потужність підприємства (цеху) розраховують таким чином:

де, К – кількість місяців експлуатації обладнання з повною потужністю протягом року.

Якщо невідомо час введення чи виведення потужності протягом року, то середньорічну розраховують використовуючи коефіцієнт перерахунку 0,45.

ВП = ВП_ВХ. + (ВП_ВВ. – ВП_ВИВ.) × 0,45

На величину виробничої потужності підприємства впливають такі фактори: асортимент і якість виготовлюваної продукції, кількість наявного обладнання, його продуктивність, режим роботи підприємства, кваліфікація робітників, структура основних фондів (активні чи пасивні) і інші.

Ефективність використання виробничої потужності оцінюють з допомогою коефіцієнта використання потужності (К _{вик п.}), коефіцієнта завантаження устаткування (К_зм.) або коефіцієнта змінності роботи обладнання (К _{заван.обл.})

Читайте також:

1. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
3. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
4. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
5. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
6. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
7. Алгоритм створення тренінгової програми
8. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
9. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
10. Аналіз грошових активів підприємства.
11. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.
12. Аналіз кредиторської заборгованості підприємства.

Переглядів: 722