Матриця АДЛ (ADL) .

o економічна інформація (прогноз процентних ставок, прогноз темпів інфляції і т.д.);

o облікова інформація (інформація бухгалтерського обліку (баланс, звіт про прибутки й збитки, звіт про рух грошових коштів, додатки до балансу) і управлінського обліку);

o повідомлення фінансових органів, інформація установ банківської системи, інформація товарних, валютних бірж і інша фінансова інформація;

o політична інформація і т.д.

Крім того, бізнес-планування здійснюється в рамках чинного законодавства.

3)бізнес-планування завжди реалізується через відповідні організаційну структуру й систему управління, що становлять організаційний блок процесу.

4)у процесі фінансового планування й контролю відбувається реєстрація й обробка більших масивів інформації.

У світовій практиці виділяють наступні основні стадії процесу бізнес-планування:

 підготовча;

 розробка бізнес-плану;

 просування бізнес-плану;

 реалізація бізнес-плану.

Ключовим моментом підготовчої стадії є формування перспективної бізнес-ідеї.

Бізнес-ідея – це ідея нового продукту або послуги, а також рішення технічного, організаційного або економічного характеру. Існує безліч джерел нових бізнес-ідей:

 відгуки споживачів;

 продукція або послуги, пропоновані конкурентами;

 думка працівників підприємства, особливо відділу маркетингу й збуту, а також оптової або роздрібної торгівлі;

 публікації уряду з інформацією про нові патенти;

 проведені науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи.

Переконавшись у перспективності бізнес-ідеї, приступають безпосередньо до розробки всіх розділів бізнес-плану.

На другому етапі (розробка бізнес-плану) бізнес-планування проводиться збір і аналіз інформації про продукцію, ринки, споживачів, конкурентах і посередниках. Аналізуються можливості підприємства реалізувати обрану ідею й потреби в різних видах ресурсів. Проводиться пошук джерел фінансування й оцінюється ефективність проекту. Особливе значення має аналіз ризиків і вибір шляхів їх зниження.

На третій стадії (просування бізнес-плану) бізнес-планування проводиться просування ідеї, для чого здійснюється презентація бізнес-плану.

Презентація бізнес-плану – це короткий виклад основних положень бізнес-плану на переговорах з інвесторами й потенційними партнерами. Компанія і її продукція, ринок – клієнти й конкуренти, маркетингова стратегія, першочергові фінансові завдання, команда, яка буде здійснювати цей план (ключовий управлінський персонал), необхідні розміри позички або участі на паях і мета, на які ці гроші будуть спрямовані, розмір, умови й строки реалізації інвестиції – це перелік основних освітлюваних питань на презентації бізнесу-проекту.

Презентація передує початку переговорів з потенційними інвесторами й партнерами по реалізації бізнесу-проекту. У ході переговорів відбувається узгодження умов і оформлення договірних відносин. За результатами переговорів вносяться відповідні корективи в бізнес-план.

Для підвищення ефективності презентації копію бізнес-плану потенційним інвесторам і партнерам висилають заздалегідь, щоб вони мали можливість прочитати його до початку переговорів. Під час презентації необхідно використовувати наочний матеріал (зразки продукції, фотографії, графіки, схеми і т.д.). Презентація повинна проходити у формі діалогу, а не лекції. Краще, якщо презентацію проводить особисто керівник підприємства із залученням фахівців.

Початку переговорів з інвесторами передує етап аудита бізнес-плану.

Процедура аудита бізнес-плану зовнішніми інвесторами проводиться за певною схемою, що включає, як правило, шість етапів:

1) оцінка характеристик компанії-заявника, аналіз галузі його діяльності. Насамперед установлюється, чи відноситься галузь, де цей проект буде реалізовуватися, до числа пріоритетних для інвестора. Далі визначається положення фірми-прохача на тлі своєї галузі;

2) аналіз умов інвестиційної угоди (форму запозичення й повернення кредиту, заставу, гарантію повернення кредитних коштів);

3) аналіз останнього балансу (визначення ступені фінансової стабільності й ліквідності, оцінку активів і зобов'язань, перевірку достатності власного обігового капіталу, розрахунок рівня коефіцієнта покриття). Обов'язково визначається співвідношення «позиковий капітал – власний капітал». У світовій практиці звичайно уникають давати кошту фірмам, у яких це співвідношення перевищило 4, а якщо фірма невелика, то й при величині даного показника, рівної 3;

4) оцінку керівної команди компанії-заявника;

5) виявлення особливостей проекту;

6) загальний аналіз бізнес-плану.

Тільки після завершення роботи з п'ятьома першими етапами і одержання висновку про доцільність подальшого розгляду проекту переходять до шостого етапу – загального глибокого вивчення бізнес-плану. Завершується аудит бізнес-плану прийняттям або відхиленням рішення про його інвестування.

Стадія реалізація бізнес-плану охоплює період від ухвалення рішення про інвестування й до початкової стадії практичної реалізації проекту, включаючи комерційне проведення.

Реалізувати бізнес-план – означає виконати всі робочі завдання усередині фірми й поза неї, необхідні для того, щоб перевести діловий проект зі стадії бізнес-плану в реальну виробничу стадію. Виконання окремих робіт, що відносяться до різних стадій бізнес-планування, має паралельний характер. Діаграма розподілу робіт бізнес-планування наведена на рисунку 2:

Рис. 2. Розподіл стадій процесу бізнес-планування у часі

Планування реалізації бізнес-проекту й складання бюджету включають наступні основні завдання:

1) визначення типу робочих завдань у фірмі й поза неї;

2) визначення логічної послідовності подій у робочих завданнях;

3) підготовку графіка реалізації завдань;

4) визначення ресурсів для рішення завдань;

5) підготовка бюджету реалізації й потоків коштів, які забезпечать фінансування бізнес-плану;

6) документування всіх даних реалізації бізнесу-проекту.

Для практичної реалізації бізнес-планування як процесу представляється важливим дотримання наступних принципів:

1) гнучкості, що означає постійну адаптацію до змін середовища, у якому функціонує дана організація;

2) безперервності, що передбачає ковзний характер планування;

3) комунікативності, під якою розуміється координація й інтеграція зусиль (усе повинне бути взаємопов'язане й взаємозалежне);

4) інтерактивності, що припускає творчий характер планування й неодноразовість пророблення вже складених розділів плану;

5) багатоваріантності, що передбачає вибір найкращого з альтернативних можливостей досягнення поставленої мети;

6) участі, що припускає важливість самого процесу планування з погляду залучення в нього всіх можливих учасників майбутньої організації;

7) адекватності відбиття реальних проблем і самооцінки в процесі планування

3. Мета, задачі, функції та принципи бізнес-планування

Бізнес-план є найважливішим інструментом при розгляді великої кількості різних ситуацій, що дозволяє вибрати найбільш перспективні рішення й визначити кошти для їхнього досягнення.

Основними цілями бізнес-плану є:

· обґрунтовує рішення інвестора про доцільність вкладення коштів;

· служить джерелом інформації для тих осіб, які безпосередньо займаються його реалізацією;

· дозволяє одержати кредит і є для банку основою при прийнятті такого рішення.

Бізнес-план допомагає підприємцеві розв'язати наступні основні завдання:

· визначити конкретні напрямки діяльності фірми,

· цільові ринки й місце фірми на цих ринках;

· сформулювати довгочасні й короткострокові цілі фірми, стратегію й тактикові їх досягнення;

· визначити осіб, відповідальних за реалізацію стратегії; вибрати склад і визначити показники товарів і послуг, які будуть запропоновані фірмою споживачам;

· оцінити виробничі й торговельні витрати по їхньому створенню й реалізації;

· виявити відповідність наявних кадрів фірми, умов мотивації їх праці пропонованим вимогам для досягнення поставлених цілей;

· визначити склад маркетингових заходів фірми по вивченню ринку, рекламі, стимулюванню продажів, ціноутворенню, каналам збуту й ін.;

· оцінити фінансове становище фірми й відповідність наявних фінансових і матеріальних ресурсів можливостям досягнення поставлених цілей; передбачити труднощі, «підводні камені», які можуть перешкодити практичному виконанню бізнес-плану.

У сучасній практиці бізнес-план виконує такі функції:

· необхідний у період створення підприємства, а також при виробленні нових напрямків діяльності, тому що дозволяє розробити стратегії бізнесу;

· планування: дозволяє оцінити можливості розвитку нового напрямку діяльності, контролювати процеси усередині фірми;

· залучення коштів – позички, кредити;

· залучення до реалізації планів компанії потенційних партнерів, які побажають вкласти в проведення власний капітал або наявну в них технологи;

· координація зусиль співробітників,поліпшення їх поінформованості про майбутні дії.

Існують два основні підходи до розробки бізнес-плану.

Перший полягає в тому, що ініціатори проекту самі розробляють бізнес-план, а методичні рекомендації одержують у фахівців, зокрема в можливих інвесторів. Згідно із закордонною практикою даний підхід є більш кращим.

При другому підході ініціатори бізнес-плану самі його не розробляють, а виступають у якості замовників. Розроблювачами бізнес-плану є фірми, що спеціалізуються в області маркетингової діяльності, авторські колективи, окремі автори. При необхідності залучаються консалтингові фірми й експерти.

У закордонній практиці прийнято, що розробка бізнес-планів здійснюється з обов'язковою участю керівника підприємства.

У підсумку бізнес-план дозволяє погодити інтереси замовника, інвестора, споживачів і органів влади.

4. Відмінність бізнес-плану від інших планових документів

Бізнес-план має схожість із техніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО). Але основна відмінність полягає в тому, щотехніко-економічне обґрунтування – це специфічний плановий документ для створення й розвитку промислових об'єктів. Тому особливий акцент у структурі ТЭО зроблений на виробничо-технічні аспекти проекту, а комерційні, ринкові проблеми майбутнього бізнесу залишаються майже нерозкритими. Крім того, відмінність бізнес-плану від ТЕО полягає в його стратегічній спрямованості. Отже, можна говорити про набагато більш вузький, специфічний характер ТЕО в порівнянні з бізнес-планом. Бізнес-план поступово витісняє ТЕО зі сфери підприємницької діяльності.

Бізнес-план є одним із ключових елементів стратегічного планування. Як і стратегічний план організації, охоплює досить тривалий період, звичайно 3 – 5 років, іноді більше. Однак між бізнес-планом і стратегічним планом існує ряд відмінностей:

1) на відміну від стратегічного плану бізнес-план включає не весь комплекс загальних цілей фірми, а тільки одну з них – ту, яка пов'язана зі створенням і розвитком певного нового бізнесу;

2) стратегічні плани – це звичайно плани зі зростаючим горизонтом часу. Бізнес-план має чітко обкреслені часові рамки;

3) у бізнес-плані функціональні складові (плани виробництва, маркетингу й ін.) мають набагато більш вагоме значення, ніж в стратегічному плані, є повноправними, рівноважними частинами структури бізнес-плану.

Бізнес-план близький за структурою й характером викладення матеріалу до інвестиційного проекту. При цьому бізнес-план можна розглядати як документ, що представляє собою плани розробки й реалізації відповідної до частини інвестиційного проекту.

Для короткострокових, невеликих по масштабу або локальних бізнес-проектів, що не вимагають значних витрат і нетривалих по строках реалізації, бізнес-план може замінити інвестиційний проект. Таким чином, інвестиційний проект і бізнес-план можуть бути близькі за структурою. Структура бізнес-плану схожа з інвестиційним проектом, особливо в тій його частині, де проводиться обґрунтування інвестиційного задуму.

ТЕМА 2. КЛАСИФІКАЦІЯ БІЗНЕС-ПЛАНІВ

1. Необхідність розробки бізнес-плану

2. Класифікація бізнес-планів

1. Необхідність розробки бізнес-плану

Причина, що пояснює важливість вибору виду бізнес плану, полягає в забезпеченні значимого ефекту від впливу вашого бізнес плану.

Розробка бізнес-плану вимагає професійних знань в області керування, фінансах, маркетингу. Тому навіть невеликі фірми на Заході звертаються до експертів за консультацією або до фахівців, що пропонують послуги зі складання бізнес-плану.

Однак складання бізнес-плану вимагає особистої участі керівника або підприємця, що відкриває свою справу. Керівна роль першої особи в процесі бізнес-планування обумовлює необхідність його участі в моделюванні майбутньої діяльності, порівнюючи з нею свої сили, ресурси підприємства, можливості залучення додаткових коштів і їх ефективне використання. Особиста участь керівника в складанні бізнес-плану настільки важлива, що багато закордонних банків і інвестиційні фірми відмовляються взагалі розглядати заявки на виділення коштів, якщо стає відомо, що бізнес-план з початку й до кінця був підготовлений консультантом з боку, а керівником лише підписаний.

Жоден юридичний документ поки ще не закріплює обов'язковості підготовки бізнес-плану.

Необхідність розробки бізнес-плану пояснюється ще й тим, що ризик банкрутства для знову створених підприємств, особливо в перші 3-5 років, дуже великий. Про це свідчить і міжнародна практика.

Бізнес-план являє собою всебічний опис бізнесу й середовища, у якому він діє, а також системи керування, у якій він має потребу для досягнення поставлених цілей.

Не існує стандарту на розробку бізнес-плану через відмінність цілей бізнесу й нескінченної безлічі варіацій середовища, у якому він діє.

2. Класифікація бізнес-планів

Залежно від ринкової ситуації й мети складання, бізнес-плани можуть бути різні. Кожний вид бізнес-плану розробляється під конкретні цілі й припускає свою норму витрат праці. При цьому результат планування буде залежати не тільки від рівня пророблення стратегії в цілому, але й від відповідності виду бізнес-плану меті його розробки.

Вид, форма, структура й наповнення бізнес-плану унікальні не тільки для кожного напрямку підприємницької діяльності, але й для кожної конкретної ситуації. Таким чином, бізнес-плани мають істотні відмінності в розмірі, оформленні документа, утримуванні й ряді інших факторів, обумовлених ситуаціями в різних сферах бізнесу.

Для забезпечення значимого ефекту від впливу розробленого бізнес-плану необхідно правильно вибрати його вид.

Існують певні особливості при розробці бізнес-планів для різних організацій, як, наприклад, для одноточкової й багатоточкової організації. Під одноточковою організацією розуміється організація ( юридична особа), що складається з одного підприємства. Відповідно багатоточковою буде організація, що складається із двох і більш підприємств. При плануванні діяльності такої організації спочатку розробляються плани для кожного підприємства, а потім ці плани зводяться в один бізнес-план.

Якщо бізнес починається вперше, то в план включаються лише розрахункові показники. Якщо бізнес уже існує, то в план включаються звітні дані за попередній рік, з якими порівняються показники планованого року. Бізнес-план для організацій з великим інвестиційним проектом, що вимагають зовнішнього фінансування, – це найбільш складний вид бізнес-плану. Перше місце тут займають показники, що характеризують інвестиційний проект. Потім викладаються звичайні розділи бізнес-плану, ув'язані з інвестиційним проектом.

Особливістю диверсифікованих організацій є спрямоване здійснення декількох видів діяльності. Це повинне відбитися в бізнес-планах таких організацій. Найчастіше в диверсифікованих організаціях окремі види діяльності здійснюються в спеціальних підрозділах – філіях (бізнес-одиницях). У таких випадках організація виступає як багатоточкова і бізнес-план складається відповідно.

Бізнес-план для невиробничих організацій відрізняється тим, що замість розгорнутого плану виробництва в ньому коротко викладається планований перелік послуг (робіт), які будуть надаватися. Замість плану виробництва в бізнес-плані невиробничої організації розробляється оперативний план, у якім прогнозуються кошти, приміщення й ресурси, які будуть необхідні для ведення бізнесу в майбутній період, а також потреба в матеріалах, робочій силі, засобах зв'язку і т.д. Інші розділи плану розробляються аналогічно планам виробничих організацій.

По об'єктах бізнесу, бізнес-плани можна класифікувати відповідно до рисунку 3.

Рис. 3. Класифікація бізнес-планів по об'єктах бізнесу

Виділимо наступні основні види бізнес-планів:

По цілям розробки виділяють бізнес-плани, призначені для:

● одержання зовнішнього фінансування;

● вироблення стратегії розвитку;

● планування діяльності компанії.

До бізнес-планів, призначених для одержання зовнішнього фінансування відносяться:

- бізнес-план інвестиційного проекту, який складається для залучення потенційних інвесторів і припускає докладне маркетингове дослідження й характеристики бізнесу. Особлива увага приділяється опису місії проекту, формулюванню ціль і завдань. Потім виявляється список передбачуваних адресатів (майбутні акціонери, банки, венчурні фірми).

- бізнес-план на одержання кредиту відрізняється від інвестиційного по трьом показникам:

· він повинен обґрунтувати потребу підприємства у фінансуванні в часовий відрізок, що обмовляється;

· указувати на вигоду від використання позикових обігових коштів;

· довести можливому кредиторові високий рівень платоспроможності, який стане запорукою у своєчаснім погашенні боргу й виплаті відсотків.

- бізнес-план на грант припускає позику або субсидію з державного бюджету або благодійних фондів. У цьому випадку бізнес-план особливий упор повинен робити на гуманні цілі й на значну лепту в розвиток регіону або міста.

По використовуваних методиках – бізнес-плани, підготовлені з використанням різних методик. Серед них:

● міжнародна методика ЮНІДО (UNIDO – United Nations Industrial Development Organization);

● вітчизняні методики;

● нові західні методики.

По об'єкту планування – у бізнес-плані може плануватися діяльність наступних суб'єктів:

● інвестиційного проекту;

● іншого проекту;

● компанії;

● групи компаній;

● малого підприємства;

● бізнес-одиниці (напрямку бізнесу).

Бізнес-плани розробляються в різних модифікаціях залежно від призначення:

- по бізнес-лініям (продукція, роботи, послуги);

- по підприємству в цілому (новому або вже діючому).

Бізнес-план може бути націлений як на розвиток підприємства, так і на його фінансове оздоровлення. Також може плануватися діяльність усього підприємства або його окремого підрозділу.

Сучасна класифікація бізнес-планів передбачає також їхній поділ на чотири окремі групи:

· міні бізнес-плани;

· робочі бізнес-плани;

· презентаційні бізнес-плани;

· електронні бізнес-плани.

Міні бізнес-план - його використання ефективне тільки при його відповідності призначенню. Рекомендований обсяг - не більш 10 сторінок. Основну увагу необхідно зосередити на концепції бізнесу, його фінансових показниках, маркетинговому плані, фінансовій звітності й динаміці ліквідності, відображенні доходів і бухгалтерському балансі.

Робочий бізнес-план може розроблятися як у повній формі, так і в стислої, використовуваної для презентацій. Допускається вільний виклад на зрозумілій для аудиторії мові. Можливий недогляд цілих розділів, які потрібні в основному для повноти оформлення документа. Робочий бізнес-план повинен доносити основні думки, ідеї й підсумкові показники.

Презентаційний бізнес-план складається для потенційних інвесторів, кредиторів і можливих партнерів. Повинен мати відповідне зовнішнє оформлення, здатне представити інформацію про компанію доступно, зрозуміло й у вигіднім світлі. Обов'язкове використання ділової лексики, бажане витримувати єдиний стиль викладу документа. Професійні терміни повинні бути роз'яснені. Окрему увагу слід приділити висвітленню питань, пов'язаних з економічною безпекою підприємства й фінансовими ризиками, настільки важливих для потенційних інвесторів.

Електронний бізнес-план: корисно мати можливість представити свій бізнес-план і за допомогою інноваційних технологій. Використання презентаційного встаткування найчастіше значно не тільки підвищує рівень сприйняття надаваної інформації, але й формує позитивне відношення до неї.

ТЕМА 3. СТАНДАРТИ БІЗНЕС-ПЛАНІВ

1. Вибір методики складання бізнес-плану

2. Стандарти UNIDO

3. Стандарти бізнес-плану TACIS

4. Стандарти бізнес-плану KPMG

5. Стандарти бізнес-плану ЄБРР

6. Стандарти бізнес-плану BFM Group

1. Вибір методики складання бізнес-плану

На сьогоднішній день немає єдиної методики розробки бізнес-плану. На різних підприємствах послідовність складання бізнес-плану неоднакова. Однак у ході розробки неминуче доводиться пройти всі основні розділи бізнес-плану.

Вибір конкретного різновиду методики розробки бізнес-плану, глибина й часовий обрій його пророблення, варіантність рішень, що закладаються в нього, обсяг, наявність прикладених документів і довідок залежать від різних факторів. Серед них можна відзначити величину передбачуваних інвестицій по конкретному проекту й специфіку потенційного інвестора тощо

Для розробки бізнес-плану використовуються методики або посібники, вибір яких для ініціаторів проекту досить широкий. Є різні типові іноземні методики. Серед них найбільшу популярність одержали «Посібник з оцінки ефективності інвестицій», підготовлений Організацією Об'єднаних Націй по промисловому розвиткові (методологія UNIDO) і його комп'ютерний варіант COMFAR. При всій різноманітності методик у них дотримуються певні принципи побудови бізнес-плану.

На вітчизняному ринку використання даних методик і їх електронних версій мають обмежене застосування по наступних причинах:

- відмінності в діловому середовищі (різна законодавча база, підзаконні нормативні документи, різна система стандартизації, звичаї ділового обороту);

- розбіжність структури документів (різні аналітичні форми).

Найбільш відомі наступні основні західні методики по розробці бізнес-планів:

- методика TACIS, KPMG, ЄБРР, UNIDO;

- методика фірми "Goldman, Sachs & Co";

- фірми "Ernst & Young".

Практично всі методики по оцінці інвестиційних проектів, що існують у світі на сьогоднішній день, ґрунтуються на методиці розробленої UNIDO ще в 70-х роках. Ця методика забезпечує збір усієї необхідної інформації для здійснення прогнозу руху грошових коштів, і для оцінки проекту з використанням кількісних показників.

Ядром усіх перерахованих вище методик складання бізнес-планів є наступні розділи органічно зв'язані організаційним планом ( конкретною схемою реалізації проекту), з відповідним прорахунком ризиків:

- фінансовий план;

- план маркетингу;

- план виробництва.

Саме ці основні ключові розділи й заклали фундамент вітчизняних стандартів формування бізнес-планів.