Планування кадрового складу.

Формування витрат на особовий склад.

3.4. Часові аспекти обумовлення потреби на фактор праці.

Література: 3 (c.52-78), 4 (c.130-141), 6, 14, 18, 25, 28, 36.

3.1. Потреба людських засобів на підприємстві.

У сучасному суспільстві кадрова політика економіко-господарської структури будь-якого рівня і характеру діяльності представляється як один із генеральних напрямків її загальної політики, її стратегії, яка окреслює генеральний напрямок діяльності в розрахунку на перспективу.

Потреба в особовому складі стосовно кількості і структури працівників залежить головним чином від цілей і місії організації, яке спричинюється до того, що її існування і розвиток вимагає одночасного дослідження наукового прогресу, оцінки інвестиційних можливостей і шансів існування на ринку та реалізації оптимальної в даних суспільно-економічних умовах внутрішньої кадрової політики. Це можливе виключно у випадку використання головного принципу господарювання, тобто коли передбачуваний ефект отримується завдяки мінімізації витрат живої праці, або завдяки максимізації продуктивності праці прийнятих працівників.

Кадрова політика здійснюється в конкретних реальних умовах і визначається впливом багатьох факторів, які окреслюють зміст, обсяги завдань та методи вирішення кадрових проблем.

До головних факторів, які визначають суть і цілі кадрової політики, відносяться:

стратегія структури,

організаційна побудова,

організаційна культура,

Ці фактори роблять кадрову політику інтегральною складовою генеральної стратегії розвитку.

Потреба кадрового (кількісного і якісного) наповнення у ринковій економіці в умовах постійної зміни суспільно-економічних реалій є незаперечною. Адже в ситуації обмежених можливостей технологічної конкуренції певним гарантом успішного функціонування організації є її кадри.

Величина і структурний склад працівників організації формується під впливом з одного боку певних потреб, а з другого – її можливостями. В такому аспекті розглядаються внутрішні і зовнішні фактори при плануванні засобів праці.

До зовнішніх факторів відносяться:

‑ ринок праці;

‑ позиція організації на ринку і її імідж;

‑ завдання і роль,

‑ завдання і роль, яку відіграє структура по відношенню до споживачів, інакше – мета діяльності.

До внутрішніх факторів відносяться:

‑ застосовувана техніка і технологія;

‑ продуктивність праці;

‑ використання часу праці.

При врахуванні цих факторів результатом раціонального набору і вдалого відбору кадрів стає максимальне використання здібностей, кваліфікації і творчої енергії кожного працівника. Прийом вдало підібраних кандидатур безсумнівно прискорює зріст здобутків організації, а праця з невдало підібраними веде до втрат.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Планування кадрового складу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.