Умови праці та фактори їх формування.

Управління умовами праці – безперервний процес здійснення організаційно-технічних, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників, зменшення впливу несприятливих і шкідливих факторів на організм людини.

Планування роботи з поліпшення умов праці – це розробка довготермінових (стратегічних), перспективних і поточних планів з метою збереження здоров’я працівників і підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Формування умов праці на конкретному підприємстві здійснюється під впливом таких факторів як природні, соціально-економічні, виробничі, соціально-психологічні. Природні фактори визначаються географічним місцезнаходженням підприємства. Соціально-економічні визначаються системою державного трудового законодавства, сукупністю соціальних благ і гарантій. Виробничі фактори залежать від особливостей підприємства та його колективу. Соціально-психологічні фактори формуються під впливом особливостей персоналу.

Класифікація умов праці та їх вплив на організм людини наведені на рис. 2.

Рис. 2. Класифікація елементів умов праці

Виробничо-технічні елементи в першу чергу визначаються рівнем механізації праці. Праця, а відповідно умови й охорона праці, є реаліями різних систем, з одного боку, «людина – машина (технологічний процес)», «людина – виробниче середовище», «людина – машина (технологічний процес) – виробниче середовище», а з іншого «людина – колектив – суспільство», «людина – суспільство – природа». Для перших трьох систем умови праці розглядаються у межах робочого місця, дільниці, цеху, виробництва, а для останніх двох – у межах підприємства, галузі, регіону.

Санітарно-гігієнічні умови характеризують виробниче середовище, на яке впливають предмети та засоби праці, а також технологічні процеси (промисловий шум, вібрація, токсичні речовини, промисловий пил, температура повітря, освітлення). Вони кількісно оцінюються за допомогою методів санітарно-гігієнічних досліджень і нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і вимог. У робочих приміщеннях важливо підтримувати за допомогою кондиціонування вологість повітря 40-60% та температуру 18-20⁰С, що дозволить підвищити продуктивність праці на 15%. При роботі, яка вимагає зосередження, у приміщенні необхідно створювати тишу, що зберігає до 20% енергії працівника. Важливим елементом умов праці є освітлення. Краще, якщо світло падає зверху або зліва. Природне освітлення має створювати нормальну освітленість з врахуванням її зміни протягом дня. Штучне освітлення має бути достатнім, його джерела повинні правильно підбиратись та раціонально розподілятись. На освітленість впливає і пофарбування приміщень, до того ж правильний його підбір сприятливо впливає на нервову систему працівника.

Психофізіологічні елементи обумовлені змістом праці та її організацією (фізичне навантаження, нервово-психологічна напруга, монотонність трудового процесу тощо). Елементи цієї групи, за винятком фізичних зусиль і монотонності, на мають затверджених нормативів.

Естетичні сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (художньо-конструктивне рішення робочого місця, освітлення, функціональна музика тощо). Визначення естетичного рівня умов праці здійснюється за допомогою методів експертного оцінювання.

Соціально-психологічні елементи характеризують взаємовідносини у трудовому колективі, створюючи відповідний психологічний настрій працюючих (соціальний клімат). Вони не мають одиниць виміру, норм і стандартів. Соціологічні дослідження у вигляді усного опитування, анкетування сприяють їх об’єктивному оцінюванню.

За санітарно-гігієнічною класифікацією умови праці поділяються на 4 класи:

1 клас – оптимальні умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

2 клас – допустимі умови. Характеризуються такими рівнями факторів виробничого і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни і не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчий і віддалений періоди.

3 клас – шкідливі умови. Характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні несприятливо впливати на організм працюючого та/або його потомство.

4 клас – небезпечні (екстремальні) умови. Характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Важливе значення для організації праці має оцінювання умов праці й визначення ступеня шкідливості та небезпечності умов праці.

Оцінювання умов та характеру праці на робочих місцях на основі гігієнічної класифікації праці здійснюється для:

§ контролю умов праці на відповідність санітарним правилам і нормам;

§ атестації робочих місць за умовами праці;

§ санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;

§ складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;

§ розслідування випадків професійних захворювань;

§ розроблення рекомендацій щодо поліпшення умов праці тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суспільна й економічна ефективність заходів щодо вдосконалення організації праці.	\|	Поняття продуктивності й продуктивності праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.