Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Оцінка і використання результатів.

Визначення динамічного коефіцієнта.

Визначення частоти і періоду коливань.

Обробка результатів динамічних випробувань

Обробка результатів вимагає аналіз віброграм і визначення основних характеристик коливань. Віброграма являє собою графік коливального процесу в часі. У результаті її обробки можна визначити амплітуду і частоту коливань; установити форми коливань - нижчу, основну і наступні вищі; визначити характер діючого на конструкцію навантаження.

Для цього використовується віброграма з оцінкою часу. Спочатку визначають швидкість руху стрічки v=l/tде l - відстань між оцінками часу, що відповідає інтервалу часу t, сек.

Період коливання дорівнює : T= L /nv, де n - число повних періодів по довжині запису L.

Визначення амплітуди коливань.

Амплітуда виміряється по віброграмі. З урахуванням товщини лінії вимірюють розмах коливань А, після чого амплітуду обчислюють за формулою a=A /(2мв), де мв -вертикальний масштаб запису.

Визначення коефіцієнта поглинання.

Спочатку за формулою (4.12) знаходять логарифмічний декремент коливань, а потім за формулою (4.11) обчислюють коефіцієнт поглинання енергії за рахунок внутрішнього тертя матеріалу.

Значення логарифмічного декремента не залишаються строго стабільними при вимірі на різних ділянках віброграми. Тому його обчислюють для декількох ділянок, а потім знаходять усереднене значення.

Для цього записують дві криві прогинів конструкції. Одну при мінімальній швидкості рухомого навантаження, коли вплив динаміки незначний. При цьому одержують ординату прогину практично від статичного навантаження - у_ст. Другу криву записують при експлуатаційній швидкості переміщення рухомого навантаження. Отримана ордината у_дин відповідає динамічній дії навантаження. Динамічний коефіцієнт обчислюють за формулою:

(1)

Стан конструкції оцінюється по її динамічній міцності і твердості, ступеню близькості до режиму резонансу, гранично припустимим рівням вібрації по технологічним і санітарно-гігієнічним умовам.

Міцність повинна задовольняти умові:

Прогини з урахуванням динамічного коефіцієнта повинні знаходитися в межах нормованої величини.

Експериментальні значення динамічних характеристик, таких як амплітуда, частота коливань, швидкість, прискорення коливань, коефіцієнт поглинання, дозволяють перевірити вимоги до режиму нормальної експлуатації і попередити явище резонансу. Для запобігання резонансу частоти власних і змушених коливань повинні відрізнятися не менш, ніж на 20 %.

Коливання будівельних конструкцій можуть негативно впливати на організм людини, а також на хід деяких технологічних операцій у приміщеннях. Тому рівень вібрацій конструкцій повинний бути нижче гранично припустимого відповідно ГОСТ.

Термінологічний словник. ударні навантаження, вібромашина, коливання, резонанс, власні коливання, динамічна міцність

Оригінальні випробовування були проведені відомим вченим і дослідником Журавським. Досліджуючи моделі ферм з решіткою різних типів, він виконував розтягнуті стержні із металевої струни, після навантаження ці струни натягувались до різного напруження. За допомогою смичка визначалась висота звука, а значить частота коливань кожної струни, за якою вираховувалась повздовжня сила, або напруження.

Теоретичні основи коливань розтягнутого або стиснутого стержня закладені в трудах Тимошенко С.П.

Вібраційний метод використовується на заводах збірного залізобетону для контролю величини попереднього напруження арматури. Після натягнення арматури на упори наноситься удар по арматурному стержню на базі L і вимірюється частота коливань, яка визнана ударом.

Для призматичного стержня, опертого шарнірно на опори, прогоном L поздовжньо стиснутого чи розтягнутого силою N, підданого поперечним коливанням, диференційне рівняння коливань має вигляд

Знак “+” використовується, якщо сила N розтягуюча, знак “-“, якщо сила N стискаюча. Для стержня з високою жорсткістю величина другого додатку під коренем зростає порівняно з одиницею, тому одиницею можна знехтувати і формулу (1) записати у вигляді: (6)

Ця методика використовувалась для вимірювання дійсних напружень в тросах вантової системи покриття критого ринку в м.Суми прогоном 72 м, що дало змогу оцінити його надійність і працездатність.

Аналіз коливань будівельних конструкцій можна проводити за допомогою звукових карт і комп’ютерної техніки. Звукова карта дає змогу в широкому спектрі аналізувати звукові сигнали, отримувати частотно-амлитудні спектри. Це значно розширює експериментальні можливості дослідження будівельних конструкцій, дає змогу визначати рівень напруженого стану не тільки при центральному а й при позацентровому навантажені. Методика таких досліджень є новою і ще вивчається.

Статичним навантаженням – називається величина навантаження, напрям і місце прикладання якого змінюється так незначно, що при розрахунках їх приймають незалежними від часу, тому нехтують впливом сил інерції, зумовлених таким навантаженням (власна вага конструкції, снігове навантаження).

Динамічним навантаженням - називається навантаження, що характеризується швидкою зміною в часі його значення, напрямку або точки прикладання і викликає в елементах конструкції значні сили інерції; в часі динамічне навантаження можуть змінюватися за випадковими (сейсмічними, вітровими) або гармонійними (навантаження від механічного устаткування, механізмів тощо) законами.

Фізичне моделювання – це дослідження дійсної роботи конструкцій на подібних моделях.

Переміщення – зміна положень елементів конструкції внаслідок деформації споруди, спричиненої зовнішніми чинниками.

Деформація – це зміна форми або розмірів тіла під дією фізичних чинників (зовнішніх сил, нагрівання й охолодження тощо).

Технічні засоби – це системи, обладнання, апарати, які застосовують для надання (демонстрації) та обробки інформації у процесі з метою підвищення його ефективності.

Метод акустичної емісії – неруйнівний метод дослідження технічного стану залізобетонних мостів та інших споруд, що базується на випромінюванні матеріалом пружних хвиль, викликаних локальною динамічною перебудовою його структури.

Реконструкція – докорінне перетворення архітектурної форми окремих будинків і споруд.

Фотопружність – набування властивості подвійної променезаломлюваності склом і деякими іншими прозорими матеріалами, що перебувають у напруженому стані. Фотопружність знайшла широке застосування в оптичному методі вивчення напруг.

Анізотропію моделі – це модель, властивості яких неоднакові у різних напрямках (залізобетон, пластмаса з шаруватим наповнювачем, композиційні наповнювачі).

Напруження – стан тіла, що оточує певну точку, зумовлений сукупністю всіх напруг, що діють на всіх елементарних площинах, які можна провести усередині тіла через цю точку.

Модуль деформації – єдиний модуль деформацій для матеріалу (бетону, цегли, деревини, пластмасі і т.д.) всього перерізу, який враховує нерівномірність напруг, нелінійність та інші особливості деформування матеріалу конструкцій.

Обстеження – процес отримання якісних та кількісних показників експлуатаційної придатності будівлі, її частин та конструкцій шляхом візуального огляду, інструментальних вимірів у натурі та лабораторних визначень.

Напружено-деформованого стану – стан нескінченно малого елемента, який визначається сукупністю деформацій та напруг, що діють в певній точці.

Міцність – властивість матеріалу сприймати, не руйнуючись, різні види навантажень і впливів; властивість матеріалу, не руйнуючись, чинити опір дії зовнішніх навантажень.

Твердість – властивість матеріалу чинити опір проникненню в нього іншого більш твердого матеріалу.

Пластичність – властивість матеріалу під дією зовнішніх сил змінювати без ознак руйнування, свою форму та розміри і повністю зберігати цю змінену форму після припинення дії цих сил.

Неруйнівні методи випробування – комплекс фізичних методів для визначення фізико-механічних властивостей матеріалів у будівельних конструкціях та дефектів в елементах конструкцій без їх руйнування.

Склерометрами – називають прилади, які визначають фізичні властивості матеріалу посереднім шляхом.

Модуль пружності – коефіцієнт пропорційності між деформацією і напруженням у законі Гука.

Дефекти – пошкодження, недолік, недовершеність.

Експериментальні дослідження – конструювання, виготовлення дослідних зразків, вибір і тарування приладів, здійснення експериментів, обробка результатів досліджень.

Працездатності будівель – це експлуатація будівлі без, яких можливих пошкоджень.

Тахеометр – це вид теодоліту, геодезичний прилад, призначений для вимірювань на місцевості горизонтальних кутів, віддалей та приміщень.

Амплітуда – найбільше відхилення періодично змінюваної величини від її середнього значення (температури повітря у приміщенні).

Вантова системи гнучкий розтягнутий елемент, зазвичай у вигляді сталевого тросу.

Прогиномір - прилад для виміру прогинів конструкцій, вживаний у випадках, коли потрібна особлива точність виміру і коли визначення прогину нівеліром по рейці не дає дійсного значення прогину.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Динамічні навантаження.	\|	Система предметов морфологии

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.