Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Додаток 9

Додаток 8

ІЗ книги В. де Рубрука "Подорож у східні країни" про спустошення Русі татаро-монголами (1253-1255 рр.)

Вільгельм де Рубрук — монах-мінорит; 1253 р. був відряджений французьким королем Людовіком IX місіонером до татар. Рубрук здійснив подорож через Судак, Дон, Волгу і повернувся 1255 р. через Кавказ і Малу Азію. Побвав у Батия, у сина його Сартака і в хана Менгу, залишив записи про наслідки татаро-монгольської навали в Київській Русі.

На північ від цього краю лежить Русія, яка має скрізь ліси; вона тягнеться від Польщі і Угорщини до Танаїда. Ця країна вся спустошена татарами і тепер повсякчасно спустошується ними...

Саме татари дають перевагу сарацинам перед руськими, бо вони [руські] християни. Коли руські не можуть дати більше золота чи срібла, татари забирають їх і дітей, як стада, в пустиню, щоб вони стерегли їхніх тварин.

Вильгельм де Рубрук. Путешествие в восточньїе страньї. — СПб., 1911. — С. 85—86.

Битва руських князів з монголо – татарами на річці Калці (1223 р.).

У рік 6732 [1224]. V той же рік прийшла нечувана рать: безбожні моавитяни, прозвані татарами, прийшли на землю Половецьку, і половці стали [супроти них. Але навіть хан] Юрій Кончакович, що був найбільший між усіх половців, не зміг вистояти перед ними. І побіг він до ріки Дніпра, і многі [половці] побиті були. А татари, вернувшись, пішли у вежі свої.

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: "Якщо ви не поможете нам, [то] ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете". І була рада всіх князів у городі Києві, [і] нарадились вони так: "Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй".

Тоді бо Мстислав Романович був [князем] у Києві, а Мстислав [Святославич] у Козельську і в Чернігові, а Мстислав Мстиславич [Удатний] у Галичі — це ж були старійшини в Руській землі. А Юрія [Всеволодовича], князя великого суздальського, не було на тій раді. Се ж іще молоді князі, [котрі були тут]: Данило Романович, Михайло Всеволодович, Всеволод Мстиславич київський та інших багато князів. Тоді ж великий князь половецький охрестився, Бастий. А Василька [Романовича] не було, бо він, молодий, лишився у Володимирі.

Звідти ж [із Києва] рушили вони місяця квітня і прийшли до ріки Дніпра, до острова Варязького. І приїхала туди до них уся земля половецька, і чернігівці приїхали, і кияни, і смольняни, й інші землі. Всі ми посуху Дніпро перейшли,— так ото покрита вода була безліччю човнів. А галичани й волинці, кожен зі своїми князями, і куряни, і трубчани, і путивльці, кожен зі своїми князями, прийшли кіньми. А вигонці галицькі рушили по Дністру і ввійшли в море — човнів же було тисяча. І ввійшли вони в ріку Дніпро, і провели [човни] вгору до порогів, і стали коло ріки Хортиці, на броді близ Протолчів. Був же з ними [воєвода] Домажирич Юрій і [боярин] Держикрай Володиславич.

Коли ж прибули вісті у стани, що [татари] прийшли вже поглянути на руські човни, то Данило Романович, почувши [це] і сівши на коня, помчав подивитися на небачену рать. І кінники, які були з ним, і багато інших князів, з ним погнали подивитись на небачену рать. Але ті одійшли, і Юрій [Домажирич] їм [князям] говорив: "Вони стрільці є". А інші казали: "Вони прості люди є, гірші половців". Юрій же Домажирич мовив: "Вони ратники є і добрі вої".

І, приїхавши [назад], вони сказали [це] Мстиславу [Романовичу], і Юрій [про] все сказав. І промовили молоді князі: "Мстиславе і другий Мстиславе! Не стійте! Підемо проти них!"

І перейшли всі князі, Мстислав [Романович], і другий Мстислав, [Святославич] чернігівський, ріку Дніпро. І інші князі прибули, і рушили [всі разом] у поле Половецьке. Перейшли ж вони Дніпро в день вівторок.

І встріли татари полки руськії, але стрільці руськії перемогли їх і гнали в поле далеко, рубаючи, і зайняли їх скот, а зі стадами втекли, так що всі вої набрали повно скоту.

Звідти ж ішли вони вісім днів до ріки Калки. [І] встріли їх сторожі татарські, і сторожі [ці] билися з ними, і вбитий був [воєвода] Іван Дмитрійович та інших двоє з ним, а татари од'їхали звідти.

На ріці Калці татари встріли їх, війська половецькі і руські. Мстислав Мстиславич тим часом повелів Данилові попереду перейти з полками ріку Калку і іншим полкам [піти] з ним, а сам після нього перейшов. Сам же поїхав він у сторожі, і, коли побачив полки татарські, він, приїхавши, сказав: "Оружіться!"

Мстислав же [Романович] і другий Мстислав [Святославич] сиділи у стані, не знаючи [цього], тому що Мстислав [Мстиславич] їм обом [нічого] не сказав — через за-висть, бо велика незгода була межи ними.

Коли зітнулися війська між собою, то Данило виїхав наперед, і [воєвода] Семен Олуйович, і [воєвода] Василько Гаврилович. Ударили вони в полки татарські, і Василько був збитий [з коня], а сам Данило поранений був у груди. Але через молодість і одвагу він не чув ран, що були на тілі його,— був бо він віком вісімнадцяти літ, був бо він сильний, — і Данило кріпко боровся, побиваючи татар. Мстислав [Ярославич] Німий, бачивши це [і] подумавши, що Данило збитий був, помчав і сам між них, бо був той муж дужий, [і] тому, що він [був] родич Романові, із племені Володимира, на прозвище Мономаха. Він бо, велику приязнь маючи до отця його, йому й поручив по смерті свою волость — оддав князю Данилові.

Татари ж утікали, а Данило побивав їх своїм військом, і Олег [Святославич] курський. Кріпко вони билися, [але] інші полки [татарські] зітнулися з ними, [і] за гріхи наші руські полки було переможено. Данило, бачивши, що все сильніше в битві налягають вороги [і] стрільці їхні стріляють сильно, повернув коня свого на втечу — через те що кинулися [за ним] противники. І коли він біг, то захотів води, [і], пивши, відчув рану на тілі своєму — в битві не помітив він її через силу й мужність віку свого. Був бо він смілий і хоробрий, "од голови й до ніг його не було на нім вади".

Сталася побіда над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи. Татари ж, перемігши руських князів за гріхи християн, пішли й дійшли до Новгорода Святополчського, а руси, які не знали лукавства їх, виходили назустріч їм із хрестами, і вони побили їх усіх.

Літопис руський. – С. 379-381.

Завдання для самопідготовки та саморозвитку:

1. Чи завжди, на Вашу думку, Галицька і Волинська землі у ХШ-ХІ5 ст. виступали як одна держава? Своє міркування обгрунтуйте.

2. Охарактеризуйте владні повноваження князя, боярської ради та інших органів державного управління і місцевого самоврядування Галицько-Волинської землі.

3. У Галичині в період малоліття князів Данила і Василька на деякий час "вокняжився" боярин Володислав Кормильчич. Це єдиний випадок в історії Русі, коли князівський престол зайняла особа, що не належала до роду Рюриковичів. Чому подібне стало можливим саме в Галицькій землі?

4. Змалюйте історичний портрет князя Ярослава Осмомисла. Охарактеризуйте його людські риси та якості полководця і державного діяча.

5. Змалюйте історичний портрет князя Данила Галицького. Охарактеризуйте поряд з особистими якостями його державну діяльність.

6. Першою, безперечно, українською державою відомий історик С.Томашівський вважав Галицько-Волинське князівство. Доберіть аргументи на користь цього твердження або обґрунтуйте його хибність.

7. Розкрийте причини загибелі незалежної Галицько-Волинської держави та наслідки цієї події для українців як нації.

8. Визначіть особливості культурного розвитку Галицько- Волинського князівства.

9. Нащадки яких "літописних племен" населяли землі Галичини та Волині?

а) дуліби (бужани, волиняни), уличі, тиверці;

б) дуліби (бужани, волиняни), уличі, деревляни;

в) дуліби (бужани, волиняни), тиверці, білі хорвати.

10. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: Галицькі землі відокремилися від Києва у (першій половині XI, другій половині XI, першій половині XII) століття зусиллями братів Ростиславовичів: Рюрика, Володаря і Василька.У єдине князівство вони були об'єднані князем (Володарем Ростиславовичем, Володимирком Володаревичем, Ярославом Володимировичем). За його правління князівство, центром якого стало місто (Галич, Перемишль, Звенигород), набуло значного політичного впливу і військової могутності.

11. Допишіть речення:

Політичними центрами Галицької землі до кінця XI ст. були Галич ... .

12. Чи не найбільш суттєвою особливістю політичного життя в галицькому князівстві у другій половині ХІ-в XIV ст. була:

а) обмежена влада місцевого князя. Остаточні рішення з усіх найважливіших питань тут приймало міське віче;

б) великий вплив на управління князівством багатих, військово і економічно самостійних бояр;

в) абсолютна залежність галицьких князів від місцевих єпископів. Воля останніх завжди беззастережно виконувалася.

13. Значні доходи у XI—XII ст. галицькі бояри отримували завдяки:

а) військовим походам Ростиславовичів, а пізніше Романовичів;

б) спеціальному податкові, який ввели ще Ростиславовичі;

в) торгівлі сіллю.

14. Визначіть, чи відповідають історичній дійсності такі твердження:

а) більшість бояр Галицької землі за походженням були з місцевої родової знаті

1) так, 2) ні;

б) більшість галицьких боярських родів отримали від князів маєтності за службу

1) так, 2) ні;

в) галицькі, як і волинські, бояри були лояльними до князівської влади

1) так, 2) ні;

г) галицькі бояри утримували власні військові загони з дрібних феодалів

1) так, 2) ні.

15. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: На землі Галицького князівства в XI—XIII ст. претендували могутні сусіди — (угорці і поляки, поляки і половці, чехи і угорці), тоді коли землі Волині перебували у відносній безпеці. Волинські князі мали єдиних чужоземних сусідів — (угорців, литовців, поляків), однак справді небезпечними для князівства вони стали лише в XIII ст.

16. Введіть у текст "Слова о полку Ігоревім" ім'я князя, про якого оповів літописець:

"Галицький...! Високо сидиш ти на своїм золотокованім столі, підпер гори угорськії своїми залізними полками, заступив королеві путь, зачинив Дунаю ворота, мечеш тягарі через хмари, суди рядиш до Дунаю. Грозьби твої по землях течуть, одчиняєш ти Києву ворота, стріляєш ти з отчого золотого стола салтанів за землями".

17. Єдине Галицько-Волинське князівство було створене в:

а) 1199 р.;

б) 1202 р.;

в) 1205 р.

18. Галицьку та Волинську землі в єдину державу вперше об'єднав:

а) Ярослав Осмомисл;

б) Роман Мстиславович;

в) Мстислав Удатний.

19. Серед наведених тверджень про результати політичної діяльності князя Галицько-Волинської землі Романа Мстисла вовича виберіть правильні:

а) здолав боярську опозицію і зміцнив князівську владу;

б) звільнив від боргів та повинностей залежні категорії населення;

в) приєднав до створеного ним князівства інші землі Русі, зокрема Київську та Переяславську;

г) забезпечив міжнародний авторитет свого князівства, зокрема, у найбільших на той час державах — Візантії та Священній Римській імперії;

д) захопив Литовське князівство, хоч і ненадовго, посадив там свого сина Василька;

є) прийняв королівську корону від папи Римського і згодився на місіонерську діяльність католиків у своїй державі.

20. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:

а) Галич;

б) Холм;

в) Львів.

21. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: Перша згадка про Львів, заснований, згідно з літописом, князем (Романом Мстиславовичем, Данилом Галицьким, Левом Даниловичем), припадає на (1205, 1256, 1265) рік.

22. Літопис розповідає, що під час війни Данила Галицького за свою "отчину" — Галицьку землю — в одному з боїв люди, уздрівши князя, кинулися до нього "як діти до батька, як бджоли до матки, як спраглі води до джерела" з вигуком: "Це володар наш, Богом даний". Це могли бути:

а) тодішні союзники Данила — поляки;

б) галицькі бояри;

в) галицькі міщани.

23. Князя Данила Галицького було короновано в Дорогочині в:

а) 1245 р.;

б) 1253 р.;

в) 1258 р.

24. Серед наведених тверджень про результати внутрішньої політики Данила Галицького виберіть правильні:

а) досяг згоди з боярами і спільно з ними — через боярську раду — вирішував усі питання внутрішньої політики;

б) здолав боярську опозицію і зміцнив князівську владу;

в) захистив від боярської сваволі та надмірної експлуатації галицьких селян і міщан;

г) запровадив нові повинності і збільшив залежність селян від великих землевласників;

д) розбудував існуючі і заснував нові міста, заселивши їх "заходними людьми" (іноземцями);

є) правив своєю державою спільно з братом Васильком у злагоді;

ж) підпорядкував своїй владі інші руські землі, зокрема, її Київ, куди посадив свого воєводу;

з) прийняв королівську корону від папи Римського, погодившись на церковну унію;

к) створив окрему Галицьку митрополію.

25. Серед наведених тверджень про результати зовнішньополітичної діяльності Данила Галицького виберіть правильні:

а) забезпечив свої права на "отчину" — Галицьку та Волинську землі — в поляків і угорців;

б) досяг порозуміння з монголо-татарами і не допустив плюндрування ними своєї землі, хоч і мусив зруйнувати укріплення її міст;

в) приєднав до своєї держави Австрію та Угорщину, які були ослаблені після навали монголо-татар;

г) схилив до союзу Литву;

д) приєднав до князівства Краків та Мазовію;

є) розбив рицарів-хрестоносців у битві під Дорогочином;

ж) брав участь у хрестовому поході на монголо-татар, організованому папою Інокентієм IV;

з) підтримував тісні стосунки з володимиро-суздальськими князями з наміром укласти союз проти татар.

26. Залежність Галицько-Волинської держави від татар у другій половині XIII—першій половині XIV ст. виявлялася:

а) в отриманні галицько-волинськими князями від татарських ханів "ярлика на княжіння" і виплаті щорічної данини;

б) у наданні військової допомоги татарам та виплаті їм значної данини (її збирали кожні два роки прислані ханом баскаки);

в) основним чином, у наданні військової підмоги татарським ханам.

27. Встановіть відповідність:

а) 1199-1205 рр. 1) правління Данила Галицького

б) 1205-1264 рр. 2) правління князя Льва Даниловича

в) 1205-1269 рр. 3) правління князя Юрія І;

г) 1264-1301 рр. 4) правління князя Василька Романовича

д) 1301-1308 (1315) рр. 5) правління князя Романа Мстиславовича

28. Серед наведених тверджень про результати правління Галицько-Волинськими землями князя Льва Даниловича виберіть правильні:

а) постійно утримував провід серед інших князів з династії Романовичів, які мали свої уділи;

б) вперто боровся з боярською опозицією, однак не здолав її остаточно до кінця свого життя;

в) визнавав свою залежність від Золотої Орди, але звів її до надання татарським ханам допомоги для їхніх військових виправ;

г) захистив і навіть розширив за рахунок польських та угорських земель кордони своєї держави;

д) створив окрему Галицьку митрополію;

є) прийняв королівську корону від папи Римського, давши згоду на церковну унію.

29. Введіть у текст пропущену назву:

Коли в Угорщині помер останній із династії Арпадів, Лев Данилович приєднав до своєї держави частину ...................... , заклавши підвалини для майбутніх претензій України на західних схилах Карпат.

30. Як "король Руський, Великий князь Київський, Володимиро-Волинський, Галицький, Луцький, Дорогочинський" підписувався:

а) Юрій І;

б) Андрій Юрійович;

в) Юрій II.

31. Введіть у текст пропущене:

У 1303 р. Юрій І домігся від константинопольського патріарха встановлення окремої ..................... , до якої входило декілька єпархій: володимирська, луцька, перемишльська, турівсько-пінська. її утворення сприяло розвиткові церкви на Галицько-Волинських землях, піднесенню тут духовності та забезпечувало політичну незалежність князівства.

32. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: Окрема Галицька митрополія була утворена з ініціативи короля (Данила Галицького, Льва Даниловича, Юрія Львовича) в (1263, 1283, 1303) році для забезпечення церковної незалежності Галицько-Волинської держави через те, що київський митрополит перебрався на постійне перебування до (Константинополя, Володимира на Клязьмі, Сарая).

33. Останній князь Галицько-Волинської держави, мазовецький князь Болеслав Тройденович посів галицький стіл під іменем:

а) Юрія І;

б) Юрія II;

в) Андрія II.

34. Підозрювався в намаганнях запровадити у Галичині католицизм та потуранні чужоземцям і був отруєний боярами князь:

а) Данило Галицький;

б) Юрій І;

в) Юрій II.

35. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: Фактичним розпорядником Галичини упродовж 40-х рр. XIV ст. був один з найближчих радників Юрія-Болеслава боярин (Дмитро Дядько, Володислав Кормильчич, Любарт Гедимінович), який правив під титулом (князя, старости, бургомістра) Руської землі, визнаючи себе васалом одночасно польського та угорського королів і волинського князя.

36. Як вважають історики, Галицько-Волинська держава перестала існувати в:

а) 1349 р.; в) 1439 р.

б) 1389 р.;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Додаток 7	\|	Визначте кордони Галицько – Волинського князівства на історичній карті [Див.істор.карту].

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.