Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Операції з короткостроковими облігаціями в обліку емітента

Рис. 3.2. Види продажу облігацій

Рис. 3.1. Підстави для переходу права власності на цінні папери

В економічно розвинутих країнах широко використовуються різні види облігаційних позик, які мають особливості в розміщенні на ринку, обігу і вилученні, у визначенні ринкової вартості, що впливає на їх облік.

При придбанні облігації інвестор розраховує на два типи майбутніх грошових доходів: поточні виплати відсотків і одноразове погашення боргу.

Облігаційну позику в цілому характеризують:

· сума позики;

· номінальна ставка відсотка і термін виплати відсотків;

· строк позики і графік її погашення.

Обліковий підхід до облігацій ґрунтується , головним чином, на принципах вартості і погодженості. Відображення облігаційної позики в обліку здійснюється за поточною (теперішньою) ринковою вартістю і тому залежить від співвідношення номінальної і ринкової ставок відсотка.

Основні вимоги, що визначають методологію бухгалтерського обліку операцій емітента з випуску та обігу власних облігацій, закріплено в П(С)БО 13 «Фінансові інструменти».

Фінансовий інструмент – це контракт, який одночасно спричинює виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства та фінансового зобов’язання чи інструменту власного капіталу в іншого.

У межах облігаційної позики фінансовий актив визначається в інвестора, який придбаває облігації, а в емітента облігацій визнається фінансове зобов’язання,тобто зобов’язання передавати грошові кошти іншому підприємству. І те й інше для кожної зі сторін є – фінансовим інструментом.

Згідно з п.29 П(С)БУ 13 фінансові інструменти первісно оцінюють і відображають за їх фактичною собівартістю, що складається із:

· справедливої вартості активів, зобов'язань або інструментів власного капіталу, наданих чи отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент;

· витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням або вибуттям фінансового інструменту.

На кожну наступну після визначення дату балансу фінансові зобов’язання, зумовлені випуском облігацій, оцінюються та відображаються в балансі за амортизованою собівартістю.

Цей метод використовують з методом ефективної ставки відсотку.

Згідно з вимогами П(С)БУ 12 «Фінансові інвестиції» даний метод має застосовуватися власником облігації (інвестором) для амортизації дисконту чи амортизації премії.

Цей метод дозволяє найбільш точно, з урахуванням фактора часу, розподілити відповідні суми доходів або витрат протягом усього періоду до погашення облігацій.

Емітенти зменшують ціну продажу облігації проти номінальної вартості, щоб компенсувати інвесторам різницю між ринковою та встановленою за облігацією дохідністю подібних цінних паперів. До цього прийому вдаються, коли при розміщенні позики ринкова ставка перевищує номінальну.

Метод ефективної ставки відсотку при амортизації дисконту розраховують із використанням наступної формули:

ЕСВ =

Номінальна вартість облігацій

Ставка відсотка за період

+ -

Дисконт Премія

Кількість періодів обігу облігацій

(1)

(

Фактчна собівартість розміщення облігацій

Номінальна вартість облігацій

)

На практиці застосовуються різні методи визначення дисконтної суми майбутніх платежів:

§ за допомогою спеціально розроблених таблиць, за даними яких можна визначити невідому суму, не застосовуючи складних математичних дій;

§ користуючись спеціальними формулами.

В балансі (ф. №1) довгострокові зобов’язання за облігаціями відображаються в рядку 450 "Інші довгострокові фінансові зобов’язання" (ІІІ розділ пасиву ).

Характеристика довгострокових облігацій, випущених зі знижкою (дисконтом)

При випуску облігацій з дисконтом, емітент отримує грошових коштів менше, ніж зобов'язань за позикою. При погашенні емітент повинен буде виплатити інвесторам суму, що перевищує ринкову ціну позики на величину знижки. Знижка додається до сплачуваних відсотків протягом дії позики. Відповідна частина знижки амортизується кожного облікового періоду, при цьому збільшуються щорічні витрати емітента на виплату відсотків, а поточна вартість облігації буде постійно зростати. До дати погашення позики знижка буде повністю амортизована, балансовий залишок основної заборгованості зросте до суми, що підлягає погашенню (номінальної вартості). Загальні витрати на виплату відсотків складуть суму відсотків і знижки.

У балансі відображається вартість облігації на кінець минулого року збільшена на суму амортизації знижки.

Характеристика довгострокових облігацій, випущених з премією.

У бухгалтерському обліку показується як номінальна вартість позики, так і премія. На розмір премії збільшується величина зобов'язань за позикою.

Кожного року загальна сума заборгованості за позикою дорівнює сумі номінальної вартості облігації і неамортизованої частини премії. У кінці строку позики премія повністю амортизується, а балансова вартість позики зрівнюється з номінальною. Щорічна сума витрат на відсотки визначається шляхом застосування ринкової ставки відсотка, що діяла на момент випуску облігації, до їх балансової вартості на початок облікового періоду. Сума щорічної амортизації премії розраховується як різниця між величиною виплачуваних відсотків і витратами на їх виплату.

Залишок вартості премії за період дорівнює різниці між неамортизованою премією на початок періоду і сумою амортизації премії за цей період.

Облік витрат на емісію облігацій

Емісія облігацій – тривалий процес, протягом якого у підприємства-емітента виникає низка витрат:

1. аналіз ефективності та розробка параметрів облігаційного займу;

2. витрати на опублікування інформації про випуск облігацій, призначених для відкритого продажу, таких як витрати на сплату державної пошліни за реєстрацію такої інформації, на сплату послуг аудитора з підтвердження фінансової звітності емітента;

3. послуги провайдера – ліцензійного торговця цінними паперами або банка;

4. витрати на отримання в Національному депозитарії України номера (коду) для зареєстрованих облігацій;

5. витрати на виготовлення сертифікатів облігацій у разі документарної емісії, або витрати на оплату послуг депозитарію, який обслуговує без документарний випуск облігацій.

Витрати, пов’язані з випуском та розміщенням облігацій фактично зменшують загальну суму надходжень емітента від емісії облігацій, занижуючи таким чином фактичну вартість їх розміщення та розглядаються емітентом у якості фактора створення дисконту – позитивної різниці між номінальною вартістю (вартістю погашення) та фактичною вартістю розміщення облігацій.

Згідно П(С)БО 12 «Зобовязання» зобов’язання, які мають бути погашеними протягом 12 місяців з дати складання балансу або протягом одного операційного циклу (якщо він перевищує 12 місяців), відносяться до складу поточних зобов’язань підприємства. У зв’язку з цим для правильного відображення в бухгалтерському обліку фінансових зобов’язань за випущеними облігаціями емітент має виходити зі строку їх обертання.

Якщо облігації випущено на строк до 12 місяців, то відповідні фінансові зобов’язання мають розглядатися емітентом як поточні та відображатися у IV розділі Пасиву Балансу. Якщо ж строк їх обертання перевищує один рік, то такі зобов’язання відносяться до складу довгострокових і відображаються у ІІІ розділі Пасиву Балансу. Разом з тим, у чинному Плані рахунків бухгалтерського обліку відсутній рахунок для відображення фінансових зобов’язань по облігаціям, строк погашення яких не перевищує 12 місяців. Тому, керуючись тим, що за своєю сутністю облігації є інструментом позики їх слід відображати на рахунку 60 «Короткострокові позики», відкривши до нього відповідні рахунки:

607 - «Короткострокові зобов’язання за облігаціями»,

608 - «Премія за випущеними облігаціями».

609 - «Дисконт за випущеними облігаціями».

Емісія короткострокових облігацій в обліку емітента відображатиметься наступними проведеннями (табл.. 3.3).

Таблиця 3.3

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Етапи емісії облігацій	\|	Операції з довгостроковими облігаціями в обліку емітента

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.