Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Лекція 9. Україна в 1945-1964 рр.

1. Період посилення сталінського тоталітарного режиму (1945-1953рр)

а) територіальні зміни в Україні після Другої світової війни і Україна на міжнародній арені.

б) відбудова господарства. Перетворення в Західній Україні.

2. Період хрущовської « відлиги» (1953-1964рр)

Література:

В.В.Світлична Історія України, К. 2005 с.272-290

1. За договором між СРСР і Чехословаччиною від 29 червня 1945 року, Закарпатська Україна возз’єдналася з Україною у складі Радянського Союзу. Вперше майже всі етнічні українські землі опинилися у складі однієї держави. За межами України залишилися тільки Посяння, Лемківщина і Холмщина, які Сталін у 1944 році віддав Польщі. Упродовж 1944-1946 рр проходило переселення поляків і українців з території обох держав. (Операція «Вісла» проведена Польщею).

19 лютого 1954 року на честь 300- річчя возз’єднання України з Росією Верховна Рада СРСР прийняла рішення про приєднання до України Криму. Таким чином , територіальні зміни в Україні , які відбулися напередодні та після Другої світової війни, мали такі наслідки:

- остаточно визначились кордони республіки, визнанні світом;

- збільшилась територія УРСР і її демографічний потенціал;

- об’єднання українських земель відбулося у складі єдиної держави;

- завершилося формування державної території.

У 1945 р 25 квітня на конференції у Сан-Франциско прийнято було рішення про утворення Організації Об’єднаних націй, а у жовтні ратифіковано її Статут.

Серед держав – засновниць була і Україна, яка була прийнята в ООН як результат визнання її вкладу в розгром фашизму, зростання міжнародного авторитету. Разом з тим цей процес був формальним. Україна не могла самостійно визначати зовнішню політику, хоч і мала наркомат іноземних справ.

Б) відбудова зруйнованого господарства почалася зразу після його звільнення від гітлерівців. Після війни в Україні виробничий потенціал становив 26% проти рівня 1940 року.

Відбудова господарства відбувалася за рахунок внутрішніх резервів , оскільки США за планом Маршала не давали кредитів, репарації Німеччини були незначні.

Вона розпочалася з важкої промисловості, щоб створити для свого захисту потужний ВПК. За декілька років були відновлені шахти Донбасу. Дніпрогес, теплові електростанції, металургійні заводи. У 1948 році машинобудівних заводів працювало більше, ніж до війни.

Відбудова привела до диспропорції : легка промисловість і сільське господарство отримувало 12-15% від усіх промислових капіталовкладень.

Іншою особливістю є відбудова господарства на основі застарілих технологій з високою енерго- і матеріалоємністю.

Важливим джерелом відбудови господарства став героїзм радянського народу. В результаті у 1950 році важка промисловість перевершила, а легка промисловість тільки на 80% досягла рівня 1940 року. Україна зайняла місце паливно-металургійного комплексу.

Тяжко йшла відбудова сільського господарства із-за:

1) скорочення посівних площ, нехватки робочих рук, техніки, коней;

2) важким було становище селян : мізерна оплата праці, високі податки, відсутність паспортів, пенсійного забезпечення, виплат по тимчасовій непрацездатності.

3) Посуха 1946 року і голод 1947 року, який знищив приблизно 800 тис чоловік в Україні. Причиною була не тільки посуха, а і політика держави: високі плати хлібозаготівель, «ножиці цін».

В результаті в 1950 році сільське господарство не досягло довоєнного рівня ( по зерну -77%)

У 1947 році з метою зміцнення фінансів проведена була грошова реформа конфіскаційними методами. Старі гроші обмінювались у співвідношенні 1:10, а вклади до 3 тис. 1 до 1 карбованця, до 10 тис 3:3, а понад 10 тис – наполовину.

У Західній Україні продовжувалась політика «радянизації», яка здійснювалась за напрямами:

- насадження тоталітарного режиму, монополізація влади КП вихідцями зі східної України;

- утвердження комуністичної ідеології, боротьба проти націоналізму;

- здійснення насильницької колективізації, але опір був значним.

Позитивне значення мали такі перетворення:

1) індустріалізація краю і модернізація економіки. Промислове виробництво виросло на 230% від рівня 1945 року.

2) Заходи у галузі освіти: обов’язкова початкова освіта. Відкрито вузи.

Рух опору здійснював ОУН-УПА аж до середини 50-х років.

У суспільно-політичному житті утвердився режим Сталіна. Україна не мала ніяких прав на самостійну політику. Усі керівники республіки слухняно проводили політику центру. В Україні також проводились репресії. Найбільше у 1947 році при Кагановичі.

Особливо це торкнулось галузі культури. Критикувалась діяльність інститутів історії України, творчих спілок, М.Рильського, С.Сосюри, Ю.Яновського, О.Довженка.

2. Період з 1953 року після смерті Сталіна отримав назву « відлиги», оскільки в цей час під керівництвом Хрущова були здійснені реформи в політичній сфері, які сприяли певній лібералізації та демократизації суспільно-політичного життя:

1) люди вільно висловлювали свої думки;

2) відновилися демократичні форми діяльності КПРС (з’їзди, пленуми…_

3) зросла роль Рад, хоч і під керівництвом партії;

4) викрито злочинну діяльність Л.Берії, розпочалася реабілітація жертв масових репресій, але і посилили кримінальну відповідальність за антирадянську діяльність. В Україні з 1954-до 1959 року було репресовано 3,5 млн чоловік.

5) Засуджено культ особи Сталіна, але не визначено його причини репресій і тому згодом стався культ особи Хрущова.

Отже, реформи мали половинчатий характер: вони не торкнулися тоталітаризму, залишилася монополія КПРС, недоторканість марксизму-ленінізму.

Хрущов здійснив і розширення прав республік:

- українці частіше висувались на керівні посади. З 1953 року посаду першого секретаря ЦК КПУ займали тільки українці;

- розширились функції і відповідальність КПУ;

- активізувалась діяльність України на міжнародній арені. Вона стала членом 29 міжнародних організацій ( проти 14 у 1953 р):

- внаслідок реформи управління економікою в 1957 році під контролем України знаходились 97% заводів республіки проти 34 у 1953 році.

Хрущовська «відлига» сприяла національно-духовному відродженню і культурі України:

- розширювались межі вживання української мови, видавався її багатотомний її словник, збільшилось видання книг. Однак у 1958 році було прийнято рішення про можливість відмови вивчати українську мову.

- підвищувався авторитет української науки ( Українська Радянська Енциклопедія, Історія української літератури, видавались фахові журнали українською мовою, з 1957 року видається УІЖ, почалася підготовка багатотомного видання Історіі міст і сіл України, реабілітовано О.Олеся, М.Вороного. О.Ковіньку.

Видатним явищем духовного життя стала поява нового покоління інтелігенції – шістдесятників: І.Драч, Л.Костенко, В.Симоненко, В.Стус, І.Калинець, А.Горська, С.Параджанов, Л.Осика. Вони викривали перекоси і лицемірство офіційної культури, сповідували свободу самовираження, шукали нові форми і стилю художніх творів, вимагали вільного розвитку української мови.

Влада критично ставилась до них, а згодом обвинуватила у формалізмі і почала репресії. Багато з шістдесятників стали дисидентами. У 1962-1963рр «відлига» припинилася.

В економіці за період керування Хрущовим можна виділити 2 періоди:

1) 1953-1958р – темпи економіки зростали, оскільки були проведені:

- децентралізація управління економікою. В Україні було створено 11 економічних районів;

- збільшені асигнування на НТП;

- підвищена самостійність колгоспів і радгоспів, передача їм МТС;

- збільшені закупівельні ціни на зерно (у 7 разів), картоплі (у 8 разів), тваринницької продукції (у 5,5 разів).

Оскільки реформи не торкнулися командно-адміністративної системи, непродумані реформи відбулися у сільському господарстві , то у 1958-1963рр темпи розвитку економіки упали.

Позитивними були соціальні програми М.Хрущова:

- введення пенсійної реформи (1956р);

- зростання асигнувань на охорону здоров’я, освіту, скасувалася плата за навчання у старших класах середніх шкіл, у ВНЗ;

- почалось житлове будівництво ( у містах збільшилось у 17 разів, у с/г у 14 разів,

- робочий день скоротився до 7 годин, а у вугільній промисловості до 6 годин.

Добробут населення збільшився на 230%

На початку 1961 року ситуація в країні погіршилась. Грошова реформа 1961 року погіршила життєвий рівень населення, привела до росту цін. У 1963 році відбулася посуха і СРСР почав закуповувати зерно, введені були картки на хліб. Незадоволення зростало. Тому з ініціативи найближчого оточення М.Хрущова було знято з посади, що фактично означало відмову від реформ і лібералізації.

Питання для закріплення матеріалу:

1. Які особливості відродження економіки України після війни?

2. В чому суть «відлиги»? Який її характер?

3. Які реформи проводив М.С.Хрущов? Які їх результати?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 8. Україна і Друга світова війна (1939-1945 рр.)Рух опору.	\|	Лекція 10. Україна в 1964-1991 рр.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.