Типи трансформації свідомості під впливом мас-медіа

Аналізуючи працю Ж. Бодрійяра «До критики політичної економії знаку», у розділі «Наочна практика і практика ритуальна: TV-предмет» зустрічаємо думку про те, що «Вивчення телебачення на найпершому рівні дає певне уявлення про різні кореляції між, з одного боку, мірою його поширення, об'ємом користування і, з іншого боку, соціально-професійною категорією, доходами і рівнем освіти». Дійсно, кореляція досить відчутна. Наприклад, дохід на душу населення в Україні за 2012 рік сягає $ 3 877 США (31 тис. 16 грн), що на один місяць складає 2 584 грн 66 коп. При цьому слід врахувати, що прожитковий мінімум для середнього українця від 1.01.2012 року до 1 грудня 2012 року складав діапазон відповідно від 1017 грн до 1095 грн (середній показник прожиткового мінімуму складає 1056 грн). Для для працездатних осіб прожитковий мінімум складав у 2012 році: з 1 січня – 1073 грн., з 1 квітня – 1094 грн., з 1 липня – 1102 грн., з 1 жовтня – 1118 грн., з 1 грудня – 1134 грн. Іншими словами, діапазон показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб склав від 1073 грн до 1134 грн (у середньому за 2012 рік – 1103 грн 50 коп).

Слід також врахувати, що законом також було встановлено на 2012 рік розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі: «з 1 січня – 1073 грн., з 1 квітня – 1094 грн., з 1 липня – 1102 грн., з 1 жовтня – 1118 грн., з 1 грудня – 1134 грн» (у середньому заробітна плата у місячному розміри у 2012 році склала 1103 грн 50 коп).

Отже, 2012 року в Україні маємо такі показники:

· дохід ВВП на душу населення - 2 584 грн 66 коп;

· середній показник прожиткового

мінімуму для середнього українця - 1056 грн 00 коп;

· середній показник прожиткового

мінімуму для працездатного українця - 1103 грн 50 коп;

· середня заробітна плата у місячному

розміри - 1103 грн 50 коп.

Згадаємо про декларацію Ж. Бодрійяром положення економічної кореляції між, з одного боку, мірою поширення телепродутку, об'ємом його користування і, з іншого боку, соціально-професійною категорією, доходами і рівнем освіти телеглядачів. Мова не йде про Францію або Катар, які є досить розвинутими країнами світу. Мова – про Україну і про її телепродукт і телеглядачів. Для виявлення кореляції між телепродуктом і телеглядачем в Україні слід порівняти, з одного боку, вартість якісного телевізійного приймача (із цифровим зображенням) і, з іншого боку, рівнем доходів, а також – рівнем освіти і соціально-професійним рівнем телеглядачів.

Отже, 2012 року за даними сайту http://euro-technika.com.ua/shop/category/televizory вартість дешевих телевізійних приймачів із цифровим зображенням була такою:

· LED телевізор 19'' Electron 19-981 - 1249 грн;

· LED телевізор 29'' Electron 29-983 - 2449 грн;

· LCD телевізор 32'' Sharp LC-32SH130E - 3099 грн.

При елементарному підрахунку стає очевидним, що при середній заробітній платі у місячному розміри 1103 грн 50 коп жодний з українців у 2012 році не зміг би придбати якісний телевізор мінімальної ціни, не позбавивши родину необхідних харчових продуктів, одягу, взуття. Отже, думка Ж. Бодрійяра щодо різні рівні кореляції між мірою поширення телебачення і доходами населення має серйозні підстави, аби замислитися над результатами згаданого співвіднесення. Зрозумілим є також і те, що коли телегдядач сприймає неякісне телевізійне зображення, його уявлення про події, що зображуються завдяки такому, трансформує сприйняття, трансформує образ і картину світу. Змінюється не тільки особистісне уявлення про світ і події в ньому, але, що саме неприємне, дорослий телеглядач, який неправильно, неточно формує образ побаченого по телебаченню, інтерпретує викривлений власний образ своїм дітям, рідним і знайомим. Сам телеглядач підлягає інмутації, але – що гірше – він спричиняє інмутацію картини світу того, кому він передає власні враження від переглянутого по неякісному телебаченню.

Без сумніву, рівень освіти також впливає на ступінь кореляції між змістом телевізійної продукції та його інтерпретацією. До того ж, слід враховувати і так зване соціальне походження, рівень виховання телеглядача, які вочевидь є коліями у спрямованості сприйняття та інтерпретації телевізійного контенту. Згадані чинники є визначальними у процесі трансформації суспільства під впливом телевізійної продукції.

Цікавою думкою Ж. Бодрійяра вважаємо ту, де автор повідомляє про різні типи інтерпретації згаданої раніше кореляції, яка залежить від відповіді на питання: телебачення є TV-предмет чи засіб комунікації? Ж. Бодрійяр вважає, що предметний (знаковий) статус протиставляється об’єктивній функції. І саме така розбіжність співпадає з «розрізненням цінності знакового обміну і мінової вартості». Свідомість телеглядача у випадку сприйняття телевізора як TV-предмета орієнтована на трансформацію в одному напрямку – споживацькому. Свідомість телеглядача, який вважає телевізор засобом комунікації, також буде трансформуватися у своєму напрямку – телевізор буде вважатися не більше як засобом. І не важливим буде якість його зображення. Важливим буде та інформація, якою телеглядач буде насичуватися. Цікавим є те, що і у першому, і у другому випадках трансформація свідомості телеглядача відбуватиметься.

Продуктивною, на наш погляд, думкою Ж. Бодрійяра є констатація різних рівнів розташування TV-предмета (телевізора як предмета, що стає на рівень з іншими предметами кімнати, оселі) залежно від соціального діапазону запитів і соціального прошарку та класу індивідів. Наприклад, представники нижчого соціального класу купують телевізор як предмет гордості і розташовують його на «постаменті» (на високій тумбочці, підставці, комоді), рівень якого знаходиться вище за рівень очей людини, що сидить. Представники середнього класу не вважають телевізор предметом достатку, а купують його заради необхідності бачити і сприймати нову інформацію. Телевізор у таких оселях «посідає» місце на рівні очей людини, яка сидить: таким чином підсвідомо підкреслюється функціональність TV-продукту як необхідного предмету. Представники вищого соціального класу суспільства не роблять проблеми з місця розташування телевізора: частіше в забезпечених домах телевізор не є атрибутом гордості. Він не є предметом, яким пишаються і виставляють напоказ. Телевізор у багатих людей може знайти собі місце на підлозі, набагато нижче рівня очей людини, яка сидить на кріслі. Так само, додамо від себе, телевізор, який стоїть на підлозі, може маркувати ставлення до нього як до неосновного предмета серед інших предметів і меблів в оселі, де мешкають ледачі люди або невибагливі мешканці. Перегляд телебачення у таких людей не є провідним у житті, до телевізора підходять рідко, у такому випадку, він не є функціональним.

Маємо висловити власне ставлення до описаних Ж. Бодрійяром місць розташування телевізора в оселях людей, які відносяться до різних соціальних класів у суспільстві. Ми вважаємо доцільним констатувати, що місце розташування телевізора в кімнаті, оселі є яскравим маркером рівня трансформації свідомості індивідів та їхніх родин. Пропонуємо типологію диференціації рівнів трансформації свідомості суспільства у зв’язку з розташуванням телевізора в домашньому просторі.

1 тип трансформації свідомості – початковий.

Опис: телевізор стоїть на підлозі або на рівні, що є нижчим рівня очей людини, яка сидить у кріслі.

Значення: слабка, початкова трансформація свідомості.

Типологічна віднесеність індивідів до певного соціального класу: вищий соціальний клас, вищий середній клас.

Характеристики: багаті люди; ті, що мають зарплату, що в декілька разів перевищує середню зарплату в країні; мають власні підприємства; належать до політичної чи мистецької еліти країни; невибагливі, захоплені власними ідеями, заангажовані, зайняті роботою, цілеспрямовані і зосереджені на виконанні важливих справ, «пофігісти», відморожені, алкоголіки, наркомани.

2 тип трансформації свідомості – середній.

Опис: телевізор стоїть на невеличкому столику, підставці або на рівні очей людини, яка сидить у кріслі.

Значення: не сильна, середня трансформація свідомості.

Типологічна віднесеність індивідів до певного соціального класу: вищий середній клас, середній середній клас.

Характеристики: заможні люди; ті, що мають трохи більший достаток, аніж середній; мають зарплату, що є трохи вищою, удвічі-утричі більшу за середню в регіоні; обіймають керівничі посади або керівників середньої ланки менеджменту; мають вищу освіту; мають престижний для регіону фах або рід діяльності.

3 тип трансформації свідомості – потужний.

Опис: телевізор стоїть на високому столику-п’єдесталі, підставці або вище рівня очей людини, яка сидить у кріслі.

Значення: сильна, потужна трансформація свідомості.

Типологічна віднесеність індивідів до певного соціального класу: середній нижчий клас, нижчий клас.

Характеристики: незаможні люди; ті, що не мають достатку; мають зарплату, що є середньою або удвічі-утричі нижче за середню у бідній країні; є підлеглими і виконавцями; заздрять керівникам; (не)мають середню освіту; мають непрестижний фах або рід діяльності; люди, що заздрять сусідам і заможним; ображені на світ забезпечених та освічених людей.

4 тип трансформації свідомості – маніакальний.

Опис: телевізор висить на видному місці, високо на стінці і нагадує картину, є центром оселі; на рівні очей людини, яка стоїть або сидить на високому стільці.

Значення: погранична з хворобою або хвороблива (маніакальна) і нав’язлива трансформація свідомості.

Типологічна віднесеність індивідів до певного соціального класу: вищий, середній чи нижчий соціальний клас.

Характеристики: багаті, заможні, незаможні, бідні люди; мають різні розміри достатку; мають різну зарплату; (не)обіймають керівничі посади або керівників середньої ланки менеджменту; (не)мають вищу, середню освіту; мають (не)престижний фах або рід діяльності.

Аналіз телебачення як фактору трансформації свідомості суспільства, спираючись на теорію Ж. Бодрійяра, важко вважати повним без урахування думки дослідника про те, що «є ті, для кого телебачення – це предмет, і є ті, для кого воно є культурним заняттям». Автор називає такий стан речей «класовою культурною привілеєю». На наш погляд, розшарування будь-якого суспільства на прошарки та класи свідчить про трансформацію свідомості суспільства. Телебачення як маркер, фіксатор такої трансформації лише підкреслює важливість і необхідність детального і прискіпливого аналізу його наповнення (контенту), видів і варіантів вираження (форми) та конгруентності (співвіднесеності).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вплив телебачення на трансформацію свідомості аудиторії	\|	Телебачення як комунікація?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.