Технічна естетика займається естетичним оформленням виробничих приміщень, устаткування, засобів праці, в т.ч художнім конструюванням виробів.

Соціальна психологія вивчає формування трудових колективів.

Медицина і санітарія вивчають трудову діяльність з погляду забезпечення високого рівня стану здоров'я і працездатності людини

Гігієна праці вивчає трудову діяльність і виробниче середовище з погляду їх можливого впливу на організм.

Фізіологія праці вивчає функціонування людського організму

Організаційна ергономіка займається тим, що упорядковує та поліпшує структуру соціотехнічних систем. До них відноситься політика, організація людського суспільства та інші подібні форми організації. Питання, які ставить собі за мету вирішити організаційна ергономіка, - це оптимізація робочого часу, управління ресурсами, налагодження таких процесів як дистанційна організація праці, ефективне управління якістю готельних послуг.

Як було сказано вище, ергономіка займається комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності з метою оптимізації знарядь, умов і процесів праці. Вона виникла на стику технічних наук, психології, фізіології та гігієни праці.

Розглянемо особливості суміжних дисциплін

Інженерна психологія вивчає засоби взаємодії людини і техніки з погляду тих вимог, які вони висувають до психічних властивостей людини, головним чином пов'язаних з прийомом і переробкою людиною - оператором інформації, яку він одержує від технічних засобів.

Психологія праці вивчає взаємозв'язок особи з умовами, процесом і знаряддями праці.

Рис. 1.1. Зв'язок ергономіки з різними галузями науки

Останнім часом дедалі більше теоретиків менеджменту схиляється до думки, що в будь-якій системі, організації найважливішим елементом є людина, оскільки навколо неї все «обертається»: вона визначає рівень ефективності виробництва, диктує асортимент продукції і напрям розвитку системи, змінює виробниче середовище і змінюється сама. Зважаючи на це, аналіз діяльності людини з позицій фізіології, психології, мотивації дозволяє максимально ефективно використовувати потенціал людини без шкоди її здоров'ю. Тож, описуючи людину та її діяльність у системі, досліджують:

 перцептивні процеси (вхідні) — зір, слух, інше;

 центральні процеси — короткотривалу і довготривалу пам'ять, прийняття рішень, увагу тощо;

 основні моторні процеси — стеження, рухові навички та Ін.;

 перцептивно-моторну діяльність і фактори, що впливають на неї, — час реакції на подразнення, обробку та передачу інформації; навантаження, монотонність, готовність до праці тощо;

 основні фізіологічні процеси — функціональну рухливість нервової системи, рефлекси, координацію рухів, терморегуляцію, обмін речовин, інше;

 умови праці — статичне та динамічне навантаження;

 антропометричні та біомеханічні дані — розміри частин тіла людини в статиці й динаміці;

 основні дані фізіології органів чуття та чинники, що впливають на фізіологічні та біомеханічні функції, — втому, стрес тощо.

Результатом досліджень можуть бути рекомендації щодо зміни темпу, характеру праці або певні нормативи щодо визначення придатності людини до певного виду діяльності .Техніка є важливим елементом ГОТЕЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА. Вона не тільки впливає на характер і зміст праці, полегшуючи її, а й може бути фактором ризику для людини. Тому ергономіка багато уваги приділяє питанню забезпечення якості техніки (особливо на етапі її проектування). В ергономіці під якістю технічних засобів розуміють передусім безпечність і надійність техніки, і лише потім комфортність, естетичну привабливість, дизайн. Аналізуючи техніку, особливу увагу приділяють:

- засобам взаємодії людини і техніки в системі — візуальним, слуховим апаратам та іншим індикаторам, що передають інформацію;

- органам управління та спеціальним вхідним пристроям, які регулюють діяльність апаратури;

- сумісності, зв'язку індикаторів та органів управління, щоб не було конфліктів у системі та техніка адекватно і швидко реагувала на команди людини;

- плануванню робочого простору з метою раціонального розміщення всіх технічних та інших засобів праці, зокрема інструментів;

- конструюванню обладнання, інструментів, механізмів, машин, спеціального та захисного знаряддя, щоб забезпечити максимальну їх відповідність фізіологічним, психологічним, антропометричним, біомеханічним параметрам людини, вимогам безпеки праці тощо;

- фізичним факторам виробничого середовища (в результаті діяльності машин, техніки), що впливають на характеристики людини та процес праці — освітленості, вібрації, шуму, температурі, атмосферним умовам тощо.

Будь-які системи мають низку характерних ознак:

 динамічність,

 цілеспрямованість,

 адаптивність,

 самовпорядкованість,

 адекватність,

 живучість.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція №3 МЕТОДИ І ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ЕРГОНОМІКИ ВСФЕРІ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ.	\|	Лекція 4. 2 години.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.