Механізм першого вдиху новонародженої дитини

Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання

Дуже важливим є аферентий вплив на ДЦ хеморецепторів, які поділяються на центральні та периферичні:

Периферичні хеморецептори локалізуються в судинних рефлексогенних зонах (дуга аорти і каротидні синуси). В регуляції дихання більш важливими є каротидні хеморецептори. Адекватні подразники для них:

- збільшення Рсо₂ артеріальної крові;

- зменшення рН артеріальної крові;

- зменшення Ро₂ артеріальної крові.

Інформація, що надходить до дихального центру при підвищенні активності цих рецепторів, викликає гіпервентиляцію (підвищення глибини та частоти дихання) Центральні хеморецептори локалізуються на вентральній поверхні довгастого мозку (дно ІV шлуночка) і омиваються ліквором. Адекватні подразники для цих рецепторів є:

- збільшення Рсо₂ ліквора;

- зменшення рН ліквора.

Підвищення активності цих рецепторів призводить до розвитку гіпервентиляції і нормалізація показників ліквора.

До компонентів крові, які стимулюють зовнішнє дихання, відносяться Ро₂, рН, Рсо₂.

Найбільшого значення для регуляції зовнішнього дихання має вміст в крові СО₂

Вплив СО₂на частоту і глибину дихання.

Досліджують залежність вентиляції легень від Р со₂при диханні газовою сумішшю, в якій підвищується Р СО2.Підвищення Рсо₂ в газовій суміші на 1 мм.рт.ст. супроводжується підвищенням ХОД на 2 – 3л/хв. При підвищенні Рсо₂ артеріальної крові від 40 до 60 мм.рт.ст. ХОД зростає від 7 до 65 л/хв.

Залежність від рН крові. При зниженні рН артеріальної крові нижче 7,4 вентиляція легень (ХОД) підвищується.

Вплив Р_О2.

Зниження Ро₂ в артеріальній крові також супроводжується гіпервентиляцією, але величина зниження РО₂ повина бути значною 50 – 60 мм.рт.ст. (норма – 100 мм.рт.ст.).

Таким чином: головним стимулятором зовнішнього дихання є підвищення Рсо₂ в артеріальній крові, бо приводить до гіпервентиляції відразу, навіть при збільшенні тиску на 1 – 2 мм. рт. ст. ( частота, глибина, дихання).

1. Після перерізки пуповини в крові дитини накопичується вуглекислота, знижується рН крові та знижується парціальний тиск кисню – стимуляція центральних та периферичних хеморецепторів – збудження дихального центру – збудження інспіраторних нейронів – скорочення м’язів вдиху.

2. Стимулювати перший вдих новонародженого можна дією на різні рецептори, оскільки аферентна інервація дихального центру дуже різноманітна:

- стимулюючи терморецептори – раніше дитину опускали то в холодну, то в теплу воду;

- діючи на механорецептори (поплескування, пощипування шкіри);

- діючи на вестибулорецептори – дитину можна опускати головою вниз, нахиляти зі сторони в сторону.

3. Після народження дитини треба зняти “рефлекс пірнальника”, котрий блокує настання вдиху через наявність рідини в дихальних шляхах. Щоб зняти цей рефлекс цю рідину періодично аспірують.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Регуляція ритмічності дихання	\|	ЛЕКЦІЯ №7

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.