Особливості нарахування митного тарифу залежно від виду мита

Оскільки завжди країна стоїть перед спокусою отримання додаткових надходжень від участі у міжнародних економічних відносинах, відбуваються зміни не тільки самого митного тарифу, а й удосконалюється механізм митного оподаткування. Слід зауважити, що збільшення митних платежів можливе не тільки за рахунок підвищення ставки мита, але й за рахунок удосконалення способів нарахування мита. Це і вибір джерела та об'єкта оподаткування, і розширення кола операцій, які підпадають під митне оподаткування, і зміна методів нарахування та ін.

Одним із напрямів удосконалення системи митного оподаткування є застосування митного тарифу залежно від способу нарахування. Відповідно до даного критерію розрізняють такі види мита: адвалорне, специфічне, комбіноване, змішане. Це дає змогу охопити всі аспекти методів нарахування даного податку.

Відповідно до того, яке функціональне навантаження несе застосування митного тарифу, залежить і спосіб нарахування мита. За орієнтації на жорстку протекціоністську модель взаємовідносин застосовується змішане мито, якщо вибирається помірний протекціонізм, то використовується комбіноване мито. Якщо ж домінує фіскальна функція митного тарифу, то використовується специфічне мито, яке дозволяє мати країні фіксований рівень оподаткування, чи адвалорне, яке також несе в собі досить сильний ефект фіску.

В окремих випадках з метою диференціації товаропотоку з певних країн відносно тієї самої товарної групи можуть застосовуватись митні ставки різних видів. Так, відносно штучного хутра і виробів з нього, які ввозяться на митну територію України за пільговою ставкою, діє адвалорне мито у розмірі 25 %, а за повною — комбіноване 25 %, але не менш як 0,4 євро за м . Дана диференціація діє відносно й інших товарних груп, в основному це товари легкої промисловості, вироби з пряжі (57.01—57.03), ворсового полотна (60.01) та бавовни (61.10).

ставок; з метою фіксації певних податкових надходжень почали застосовуватись специфічні ставки, а в подальшому, за умови посилення протекціоністських тенденцій, значно збільшувалась частка комбінованих ставок мита. З інтегруванням митної системи України до світової системи господарювання знову почали домінувати фіскальні механізми нарахування.

Адвалорне мито нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом. Воно аналогічне пропорційному податку і використовується, як правило, при оподаткуванні товарів, які мають різні якісні характеристики в межах однієї товарної групи, тобто адвалорним митом, як правило, оподатковуються диференційовані промислові товари. Його величина прямо пропорційна ціні.

Специфічне мито нараховується в установленому грошовому розмірі на кількісну одиницю товару та інших предметів, що обкладаються митом, — обсяг, маса, метр, штука або інше.

Специфічне мито, як правило, застосовується на стандартизовані товари і має перевагу перед адвалорним з точки зору адміністрування, оскільки усуває можливість зловживань. Водночас суто технічні відмінності при застосуванні адвалорного і специфічного мита не є основними, тому що за організаційно-технічними відмінностями стоять торговельно-політичні й економічні цілі. Так, рівень митного захисту за допомогою специфічного мита дуже залежить від коливань цін на товари. Так, специфічне мито в 100 дол. за один імпортний музикальний центр значно сильніше обмежує імпорт музикальних центрів ціною 800 дол., (тому що адвалорний еквівалент специфічного мита складає 12,5% його ціни), ніж музичного центру ціною 1200 дол., що складає тільки 8,3 % його ціни. Внаслідок підвищення імпортних цін рівень захисту внутрішнього ринку за допомогою специфічного тарифу знижується.

З метою усунення недоліків попередніх видів мита з огляду на їх реакцію на коливання цін запроваджуються такі види мита, як комбіноване і змішане.

Комбіноване мито поєднує обидва попередні види митного обкладення, але мито сплачується за більшою сумою нарахування. Тобто воно, скоріше, альтернативне, а не комбіноване внаслідок специфіки механізму його нарахування.

Нарахування величини мита за товарами, що оподатковуються за комбінованими ставками, здійснюється в три етапи. На першому етапі здійснюється розрахунок величини мита за адвалорною схемою. На другому етапі величина мита нараховується за специфічною схемою. Слід зауважити, що послідовність може бути й іншою, тобто спочатку нараховується мито за специфічною схемою, а потім за адвалорною. У даному разі послідовність не має принципового значення. На третьому етапі зіставляються результати нарахування мита, тобто величини Ма і МСі і найбільша з них приймається як мито, що має бути сплачене. Тобто застосовуються не обидва види мита, а альтернативний варіант за більшою сумою нарахування.

1. Адвалорне мито є фіскально-регулятивним, оскільки насамперед воно є інструментом податкових функцій, а потім регулятивних.

2. За характером функціонування специфічне мито є регулятивно-фіскальним, оскільки фіскальний тиск на імпорт при його використанні значно менший, ніж адвалорного. і воно в більшій мірі стимулює імпорт.

3. Комбіноване мито є протекціоністсько-фіскальним, тому що застосовується не тільки з метою захисту національного ринку, але і як засіб протидії за зниження фіскального ефекту.

4. І, нарешті, змішане мито є дискримінаційно-протекціоністським відносно імпорту, оскільки створює значні торговельні перешкоди, передовсім цінові, для товарів іноземного виробництва. Графічно дані закономірності віддзеркалює рис. 3.13.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Специфіка використання експортного мита при регулюванні національного ринку	\|	Застосування особливих видів мита як обмежувальних заходів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.