• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Теми лекційних занять.

Працю.

План:

1. Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.

2. Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю на виробництві:

а) права та обов’язки державної інспекції Мінпраці та соціальної політики;

б) права та обов’язки комітету по нагляду за охороною праці;

в) права та обов’язки державних інспекцій охорони праці.

1.Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально – уповноважені органи :

а) вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним Прокурором і підпорядкованими йому прокурорами (ст.259 КЗпП України);

б) спеціально –уповноважені органи державної виконавчої влади здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях.

Згідно з постановою КМ України від 12.04.2000 №663 “ Про утворення Державного департаменту з нагляду за охороною праці” утворено Державний Департамент з нагляду за охороною праці.

Нагляд і контроль – це різні форми перевірочної діяльності уповноважених на те певних державних або громадських органів.

Нагляд – це здійснення спеціально – уповноваженими державними структурами цільового спостереження за додержанням виконавчо – розпорядчими органами, підприємствами, установами і організаціями та громадянами правил, передбачених нормативними актами.

Контроль – це найбільш поширений і дійовий засіб забезпечення законності. Його сутність у тому, що суб’єкт контролю здійснює облік і перевірку того , як контрольований об’єкт виконує покладені на нього завдання, реалізує свої функції.

Суб’єктами правовідносин щодо нагляду і контролю є підприємства, організації і установи та спеціально – уповноважені органи.Ці органи наділені повноваженнями - надавати вказівки власникам або уповноваженим ними органам підприємств, установ, організацій про усунення виявлених порушень, невиконання яких тягне за собою матеріальну, дисциплінарну, адміністративну, а в деяких випадках і кримінальну відповідальність. Ці органи незалежні від інших державних органів та органів місцевого самоврядування.

При здійсненні контролю і нагляду вони використовують різни види нагляду і контролю :

1) попереджувальний - він здійснюється при встановленні локальних умов праці для того, щоб локальні норми не суперечили законодавству про працю. Такий нагляд здійснюється для попередження порушень правил охорони праці на будівництві, в експлуатації виробничих споруд, при введенні в експлуатацію нових об’єктів;

2) попередній - він сприяє запобіганню порушенням законодавства про працю, має місце при застосуванні умов праці, здійснюваних власником спільно, за узгодженням або з урахуванням думки профспілок, або інших уповноважених трудовими колективами органів;

3)поточний –який спрямований на запобігання порушенням законодавства про працю, виявленню допущених порушень і вживання необхідних заходів;

4)подальший – здійснюється при розгляді трудових спорів і виявленні вже допущених порушень з метою поновлення порушених прав працівників , його здійснюють органи суду і прокуратури.

2.Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю на виробництві:

Цієї контроль здійснюють спеціально уповноважені на те органи і інспекції. До їх числа відносяться:

- Державна Інспекція Міністерства праці та соціальної політики України;

- Комітет по нагляду за охороною праці України;

- Державна Інспекція охорони праці Комітету України по нагляду за охороною праці;

- Міністерство навколишнього середовища і ядерної безпеки України;

- Органи державного пожежного нагляду управління пожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ України;

- Органи і заклади санітарного епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України;

- Органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики й електрифікації України.

Вищий нагляд і контроль здійснює генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори.

Державна інспекція Мінпраці та соціальної політики діє на підставі

Положення , затвердженого пост. КМ України від 2.08.96 і складається з Головної держінспекції праці та її структурних підрозділів в областях , містах Києві та Севастополі. Держінспекція контролює законодавство про працю з таких основних питань:

- про трудовий договір і ведення трудових книжок:

- про робочий час та час відпочинку;

- про оплату праці, гарантії та компенсації;

- про працю жінок, неповнолітніх:

- про трудову дисципліну та інші.

Держінспекція виконує таки функції:

а) контролює додержання законодавства про працю на підприємствах, вимагає усунення порушень;

б) складає у випадках передбачених законодавством , протоколи про адміністративні порушення вимог законодавства про працю, розглядає справи про адмінпорушення. Накладає адміністративні стягнення:

в)веде прийом громадян, розглядає листи, скарги громадян підприємств з питань додержання законодавства про працю;

г) виносить на розгляд власника підприємства пропозиції, спрямовані на усунення і попередження правопорушень тощо.

Дії працівників інспекції м.б. оскаржені до вищого органу і до суду.

Комітет по нагляду за охороною праці України діє на підставі Положення, затверд. Указом Президента України від 9.03.98 №182/98.

Основними задачами Комітету є:

- комплексне управління охороною праці;

- координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру;

- проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на введення в експлуатацію нових об’єктів і засобів виробництва;

- координація науково – дослідної роботи з питань охорони праці.

Рішення Комітету є обов’язковими для виконання підприємствами всіх форм власності, органами центральної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Комітет має територіальні управління.

Державна інспекція охорони праці Комітету України по нагляду за охороною праці діє на підставі Положення , затв. Наказом Держкомітету України по нагляду за охороною праці від 19.06.95 №95. Держінспекція має право:

- проводити перевірки підконтрольних об’єктів;

- залучати для перевірок спеціалістів;

- накладати штрафи за результатами перевірок на підприємства притягати до адміністративної відповідальності винних у порушенні законодавства про працю;

- перевіряти знання з питань охорони праці у посадових осіб тощо.

Міністерство охорони здоров’я е спеціально уповноваженим органом центральної виконавчої влади, який здійснює контроль і нагляд за додержанням санітарного законодавства, держстандартів, критеріїв я і вимог, направлених на забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення. Систему державної санітарного епідеміологічної служби становлять органи, заклади санітарно епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров’я України, відповідні заклади, частини , підрозділи Міноборони, МВС України, Держкомітету в справах охорони державного кордону, СБУ України.

Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюють держінспекції, які здійснюють нагляд та контроль за додержанням норм , правил, стандартів з ядерної та радіаційної безпеки. Діють інспекції згідно з положенням.

Державний пожежний нагляд здійснюють управління пожежної охорони МВС України. Ці органи здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки керівниками органів державної влади, керівниками підприємств, громадянами.

Держнагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює Держінспекція по нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.

Контрольні запитання:

1.Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.

2. Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю на виробництві:

а) права та обов’язки державної інспекції Мінпраці та соціальної політики;

б) права та обов’язки комітету по нагляду за охороною праці;

в) права та обов’язки державних інспекцій охорони праці.

Література:

1.Кодекс законів про працю України.

2.Трудове право України , підручник, за ред Чанишевої Г.І., Болотіної Н.Б., Київ, Знання, 2000.

Тема 1. Зміст підприємницької діяльності. Місце підприємництва у суспільстві.

Лекція №1.

1. Суть підприємництва.

2. Характерні риси підприємництва.

3. Суб’єкти та об’єкти підприємництва.

Лекція №2.

1. Роль підприємництва у суспільстві (типологія та роль з точки зору підприємця та точки зору суспільства).

2. Економічна свобода. Її суть та роль у розвитку підприємництва.

3. Перешкоди у розвитку підприємництва в Україні та шляхи їх вирішення.

Тема 2. Організаційні форми підприємницької діяльності.

Лекція №3.

1. Створення матеріальних благ та прибутку – основна функція підприємництва.

2. Підприємство як організаційна структура підприємництва.

3. Основні організаційні форми підприємництва та їх класифікація.

Тема 3. Організація, заснування і функціонування підприємницької діяльності в Україні.

Лекція №4.

1. Підприємницька ідея.

2. Загальні умови створення підприємства.

3. Державна реєстрація підприємства.

4. Статут підприємства. Основні розділи статуту.

Тема 4. Види підприємництва.

Лекція №5.

1. Виробниче підприємництво.

2. Комерційне підприємництво.

3. Посередницьке підприємництво.

4. Фінансове підприємництво.

Тема 5. Демонополізація економіки та антимонопольна діяльність держави.

Лекція №6.

1. Монополії і монопольне становище та їх вплив на розвиток економічних відносин.

2. Антимонопольна діяльність держави в умовах ринкової економіки.

3. Антимонопольний комітет України. Основні аспекти його діяльності.

Тема 6. Державне регулювання та підтримка підприємництва.

Лекція №7.

1. Необхідність державного регулювання підприємництва.

2. Суть державного регулювання та підтримки підприємництва в Україні.

Тема 7. Зовнішнє середовище та етична і соціальна відповідальність підприємництва.

Лекція №8.

1. Підприємницьке середовище та його складові елементи.

2. Політико-правове середовище підприємництва.

3. Податкова політика та її вплив на підприємництво.

4. Основи державної звітності підприємництва.

5. Ризик у підприємницькій діяльності.

Лекція №9.

1. Етичний кодекс підприємця.

2. Відповідальність підприємництва перед навколишнім природним середовищем.

3. Підприємництво і споживачі – відповідальність підприємництва.

4. Відповідальність підприємництва перед різними категоріями працівників.

Тема 8. Бізнес-план підприємства. Зміст, технологія розробки і реалізація.

Лекція №10.

1. Суть та призначення бізнес-плану.

2. Зміст та загальна методологія розробки бізнес-плану.

Читайте також:

1. Види навчальних занять.
2. Виховання в учнів творчого ставлення до занять.
3. Завдання лекційних занять
4. Індивідуальний метод обліку кількості знесених яєць проводять у селекційних стадах, застосовують для цього контрольні гнізда, або утримання в індивідуальних клітках.
5. Методи та прийоми підвищення інтересу до занять.
6. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
7. Структура залікового кредиту та тематика лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять
8. Теми лекційних занять
9. Теми практичних занять.
10. Традиційні форми та методи навчання у вищій школі: лекція, семінарське заняття, практичні заняття, методика проведення консультацій та індивідуальних занять.
11. Урок технологій як провідна форма навчальних занять.

Переглядів: 488