Скласти строго науковий план розвитку економіки, врахувати всі господарські резерви, шо є в наявності, - завдання дуже складне.

Прийоми виявлення зайвих слів

Мудреці й майстри слова про значення стислості

Прийоми досягнення стислості

Про користь стислості і шкоду багатослівності заговорили ще в глибокій давнині. Мудреці і письменники заповідали авторам-нащадкам бути короткими, пояснюючи, чому це необхідно.

Анонімному східному мудрецеві приписують такі слова:

Хтось сказав:

- Уникай багатослівності, бо воно подібно до великого простору, на якому безліч каменів спотикання (Дбуль-Фарадж. Книза цікавих історій. М., 1957. З 53).

Цю думку розвиває Горацій:

Стисло скажи, що хочеш сказати: короткі розмови легше зловить душа і в пам'яті міцніше втримає.

Тому, одне з професійних умінь редактора — уміння виявляти зайві слова й переконувати автора, що без них його текст стане тільки краще.

Зауважити, що слово зайве, можна тільки володіючи раціональними прийомами і навиками читання. Їх ми характеризуємо нижче.

– Виявлення смислового чи стилістичного перенасичення слів.

Суть цього прийому в тому, що читаючи слово в контексті, потрібно не тільки розуміти його значення, але й з'ясовувати, для чого воно в цьому контексті потрібне, або чому без нього не можна обійтися.

– Виділення типових словесних надмірностей.Редактор, який добре знає найбільш поширені, типові зайві слова, який виробив навик в думках виділяти їх під час читання, зуміє відчутно допомогти авторові, який не оволодів майстерністю писати стисло, економно.

Саме для цього виділяють основні групи зайвих слів.

Група 1 — це дієприкметники, прикметники, дієслова, іменники, якими автор прагне позначити наявність предмета (процесу), що описується.

Наприклад:

(А чи можна врахувати резерви, яких немає? Тому варто написати всі резерви господарства).

Група 2 — іменники, дієприкметники, прикметники, дієслова, що виражають дію, яку позначати не обов'язково, оскільки предмет, що описується, інакше діяти або співвідноситися з іншим предметам не може.

Наприклад, не потрібно нагадувати читачеві, що описуване дослідження проведене або що гіпотеза ученим висловлена або запропонована, якщо автор її характеризує в тексті.

Група 3 — дієслова або віддієслівні іменники, що передають дію, яка вже виражена дієсловом або іменником, що стоїть поряд.

Наприклад, пишуть (і підписують в набір і друк): успішне здійснення координації, хоча координація — дія, і слово здійснення тут зайве; успішна координація коротше і краще.

Група 4—прикметники,дієприкметники, займенники, які нічим не доповнюють характеристику предмету, позначеного іменником, до якого вони відносяться.

Нічого не втратить читач, якщо багато наукових і інші книги зменшаться після того, як із них вичистять прикметники, дієприкметники, займенники типу визначений, деякий, який-небудь,якийсь, відповідний, відомий, конкретний, необхідний, різний,людськийу всіх випадках, коли іменники, до яких вони відносяться, і не можуть бути іншими. Наприклад:

Термін абстракція має два основні значення: 1) певного пізнавального процесу і 2) результату цього процесу. –

Термін абстракція - має два основні значення: 1) процесу і 2) його результату.

Група 5 — невиправдано вжиті слова підсилюють прислівники типу цілком (абсолютно). Наприклад:

Найдивовижніше, цілком самобутнє вирішення міських ансамблів (прикметник самобутній за змістом не вимагає, щоб підкреслювався ступінь цієї якості, тобно якості самобутності).

Група 6 — слова, що дублюють за змістом інші слова тієї ж фрази. Наприклад (з двох виділених курсивом і підкреслених слів або словосполучень в не обумовлених випадках одне зайве):

Хронологічний період (період і є відрізок часу).

Група 7— слів, що з'являються під час невиправданого розщеплення присудка-дієслова на поєднання з напівдопоміжного дієслова й віддієслівного іменника.
Читайте також:
III.Цілі розвитку особистості
III.Цілі розвитку особистості
III.Цілі розвитку особистості
Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
V. Завдання.
VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду

Переглядів: 582

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Прийоми виявлення помилкового логічного наголосу | Виділення ознак канцелярського стилю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.